ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Володимир Мацуцький
2025.12.02 12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гай (1987) / Вірші

 У нашій поліклініці
Відділів в лікарні повно,
Але наш найбільший!!!
Хай про інші люди скажуть,
Наш нам найрідніший!!!

Тож давайте йдемо з вами
Та, поглянем збоку,
Як у нашій Альма Матер
Йдуть діла, нівроку.

Та послухаєм помалу,
Що там люди гомонять,
Про роботу персоналу,
Ті, що на прийом хотять…

Сидять жінки під кабінетом,
Розмова йде неголосна…
Що в поліклініці шукають
Коли в поля зове весна ?..

- Була я у реєстратурі ,
Там Вам підкажуть що і як,
З котрої до котрої лікар
Вам зможе витиснуть черяк.

В якому кабінеті серце
Вам підрихтують, як мотор,
І, де хутенько допоможуть,
Щоби не мордував запор…

Он там Вам нерви підлікують,
Нирки, легені, шлунок теж…
Для наших лікарів достойних
В знаннях медичних нема меж!!!

Де ПСИХІАТР на дверях пише
Вар’ятам лікар дає раду…
Та, як на мене, хай би краще
Відвідав він Верховну Раду.

Бо у всенькому районі
Й в області ,напевно, теж ,
Вар’ятів, скільки там засіло,
І днем з вогнем не набереш!!!

А тепер тихенько, друзі,
Підійдем до кабінету
Де чекають молодиці
І дідусь чита газету…

- А за цими ось дверима
Лікар – справжній чарівник,
Він всю нашу середину
На екрані бачить звик.

Скаже він вам дуже точно
Скільки маєте нирок,
Чи ви часом не вагітні
Та коли родити строк…

Я просила того пана :
- Ви там добре порахуйте,
Бо вагітність поза планом,
Мою душу порятуйте !!!

Чоловік на заробітки
В Португалію подався,
А до мене разів зо три
Сусід Стефко припирався.

Ніби в нас нічо не було,
Раз притиснув до одвірка…
Може протягом надуло ,
Я ж давно вже як не дівка?!!

От і все, чекать не буду,
А піду де травматолог,
Може блат там роздобуду,
Поки в світі мій “геолог. “

Бо приїде гастробайтер,
Як загледить ту дитину…
Може ми поможе дохтор
У тяжку мою годину!!!

От такі розмови можна
В коридорах наших чути,
Тут знайде пораду кожна,
Бо в житті все може бути…

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-05-06 16:41:37
Переглядів сторінки твору 2158
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.612 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.043 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.02.02 20:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2010-05-11 16:14:56 ]
Чого тільки не наслухаєшся у тій поліклініці!
А Ви підслухали тихенько :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-11 17:27:16 ]
Ой, не кажіть, пане Ярославе, такі перли можна навизбирувати.)))Хворі люди це як окрема категорія- і лікареві все, як на сповіді, і сусіду біля кабінету на стільці... )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-14 00:05:22 ]
Поліклініка, лікарня - невичерпне джерело житейських історій та історій хвороб. :)