ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі

Юрій Лазірко
2026.09.04 16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...

Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим

Борис Костиря
2026.09.04 14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.

Останні помахи зими,

Юрко Бужанин
2026.09.04 11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…

Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,

Ірина Вовк
2026.09.04 08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)

Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься

Віктор Кучерук
2026.09.04 07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.

хома дідим
2026.09.03 21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір

Ольга Садкова
2026.09.03 21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.

Євген Федчук
2026.09.03 18:52
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч

Борис Костиря
2026.09.03 16:35
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме

С М
2026.09.03 14:38
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній

За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вова Ковальчук (1990) / Вірші

 Жінка у текстах




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-19 16:27:44
Переглядів сторінки твору 12102
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.806 / 5.25  (4.780 / 5.26)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.272 / 4.91)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.04.27 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-21 11:32:42 ]
я в той теме кажется был уже :-)

просто я действительно не вижу ничего замечательного

уж простите, Линдэ

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-21 11:41:03 ]
Я, честно говоря, тоже не вижу. :)
Вопрос в том, что из этого может выйти.
Это как в начале длительного этологического эксперимента, - никто не обещает, что результаты совпадут с теорией, что они вообще будут, что выводы будут подтверждаться при других условиях... Захватывающе :)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-21 11:46:03 ]
это Вы как раз и есть главный компонент "захватывающего"

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-06-21 12:03:38 ]
Вітаю, Вово. Так не вистачало на майстернях цікавих верлібрів. Можливо, надмір натуралізму, але перший строфоїд мене вразив наповал.А якщо Вам подобається Голобородько, то, думаю, ми порозуміємося. Він один з моїх найулюбленіших поетів. Мало не щодня читаю його вибране "Ми йдемо".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-21 12:08:51 ]
куди там до цікавих верлібрів.. скучно тут, аж мухи дохнуть, то правда.

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-22 10:03:37 ]
Напишу й я коментар, радше відповідь для всіх, ніж напучування авторові. Бо авторові мої напучування зовсім не потрібні: у нього є все, що потрібно для творчості - талант, свій особливий погляд на світ, і образна система мислення!!!
А те, що немає у даному творі метафор - не біда, майже кожен зауважив, що тут є основніше за метафору - ОБРАЗ. Ми всі побачили цю жінку із сиґаретою у ванній кімнаті,..і на кухонному столі,... ми всі добре відчули, що ця жінка чітко виникла перед внутрішнім зором поета-підлітка, і нам всім стало заздрісно, що він так яскраво може це все передати у поезії... Та нам всім заважає наша фальшива моральність прийняти достатній рівень цього вірша... Але вірш цей набагато звичайніший, ніж той вірш Вови Ковальчука, в якому "пісяють янголята"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-22 11:26:45 ]
Олександро, вираз "нам всім" не зовсім коректний. Ви не можете знати, як у "всіх". Дай Боже, знати, як "у себе". Тому про "фальшиву мораль" тих, хто тут залишив коменти, я б не поспішала висловлюватись. Щодо відвертості тем - на ПМ бачили і не таке, повірте :) Але справа не в тому, ЩО автору-підлітку шепотять його гормони, а в тому ЯК він це намагається сублімувати.
Так, образ вийшов яскравий... Але останній горомн переміг :)) Втім, автор дійсно цікавий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Катеринчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-24 17:59:40 ]
Дуже специфічний вірш, як і творчість автора в цілому. Ці вірші на любителя, вони явно не орієнтовані на широкий загал. Не можу сказати, що мені сподобалось, але своє коло шанувальників у автора знайдеться.