Привіт, дорога моя Людино! Вже саме твоє існування на цьому світі надихає мене до життя. Я живу для Тебе, я живу Тобою, за Тебе щодня я молюсь… З думкою про Тебе я прокидаюсь, ця думка супроводжує мене протягом дня, з нею я засинаю, вона ж веде мене у дивні та казкові сни, де Ти поруч – де ми разом. Ця думка – Мрія, стала моєю сестрою, вона добра і лагідна, вона завжди поруч і щораз нагадує про Тебе. Я мрію про дивовижні миті у житті, коли зможу торкнутись твоєї руки, коли мої губи знайдуть твої у палкому поцілунку, коли наші серця поєднає назавжди велика Любов у щасливому та неземному коханні. Мрія мене веде за собою, і як хочеться довіритись їй і забути про все, але не можу…
Самотність, вона стримує мене, нагадує про реальність життя. Вона друга моя сестра. Вона не така добра як попередня, бо коли вона приходить я починаю сумувати, моє серце починає плакати. А ти знаєш як плаче серце? Так тихо, тихо, ледве чутно, але так від цього боляче, наче хтось рве його на шматки. Воно страждає мовчки, бо з його ран витікає любов. Така щира і вірна, багатостраждальна і довготерпелива, ніжна і лагідна любов, якої, нажаль, не помітили, чи не прийняли. А це серце вміє любити, воно так горнеться до свого єдиного і так потребує краплинки тепла, щоб натомість віддати полум’я любові. Воно вміє розрадити, зігріти, подарувати хвилини щастя, але й вміє просто чекати і любити.
Надія – це третя моя сестра. Вона втішає мене у важку хвилину, додає впевненості у житті, дає сили долати всі життєві труднощі і йти далі по життєвій стежині. Вона приводить мене до Бога, клякає поруч зі мною на молитву і, зі сльозами на очах, просить Його про наше щастя. Вона вірить у те, що лише разом ми будемо щасливі, що лише удвох зможемо подолати усі перешкоди. Вона не дозволяє мені опускати руки та падати у розпач, а вказує мені шлях до здійснення мрій.
Коханий мій, я хочу, щоб ти знав, що любов моя до тебе, наче спів солов’їний, який лине від самого серця, що здатна розтопити лід негараздів та непорозумінь. Що лише Ти один можеш визволити мене від самотності і з надією у своїй душі запровадити мене до нашої спільної мрії, де ми удвох будемо щасливими. Я вірю, що цей лист обов’язково дійде до Твоєї душі, що словами кохання відгукнеться у твоєму серці і тоді ніхто і ніщо у світі не зможе розлучити нас.
А поки ми не разом... Я навіть не знаю де ти. Може Ти – моя нездійснена мрія, але ще жевріє іскорка надії серед такої довгої і такої нестерпної самотності.