Чи варто просити розміняти сон на маленькі сни? А, може, залишити так як є? Наснився сон про сон. Керує процесом та очікує результати. Певно, що найкращі. Але хто знає, чи не відверто спати у ві сні та пишатись цим. Або гадати, що політ - то процес росту. Хіба що їжа набагато реальніша для сновидінь, проте все рідше сниться.
А як бути із тим містами, де блукаєш, лабіринтами, з яких шукаєш вихід? Чи то ліфти просто для фантазерів: торкаєшся руками дверей і їдеш... Собори... Або ж поцілунки незнайомця - такі несподівані, неочікувані. Квіти... Їй Богу, які ж вони барвисті! Ступаєш по килиму квітів, ніби пливеш - з легкістю.
А саме море коли чекає на тебе, так вабить своїми хвилями, безмежністю...
Сам сон - це лише загадковість, спроба порозумітись із самим собою і світом. Але ще стільки чудового попереду!