Очікую зустріч. Легке запаморочення в голові. Приємно лоскотно внизу животика. Хвилювання переростає у радість від того, що вже скоро омріяна мить.
Так, я прагну тебе відчути. Ще не стерлися з пам’яті спогади тої шаленої ночі, і відчуття... О, мені було неймовірно приємно, і боляче водночас. Я дихала твоїм ароматом , і відчувала розгубленість перед світанковим промінням, бо зранку ти мав піти. Мені ще ніколи не було так хороше. А після тебе лишився мені на згадку гарний настрій, мрії, музика душі...
І ось, знову має відбутися таємниче дійство. Так, я тебе кохаю, проте ти ніколи про це не дізнаєшся. Я не хочу тебе відлякати глибиною своїх почуттів.
Слухай, моя шкіра пам’ятає твої цілунки і гаряче дихання. Збожеволіти можна від насолоди! І я божеволію. Опісля. Насамоті...Глибоко зітхаю...але ти ще глибше запав мені в душу, і видихнути тебе я не в змозі.
Усміхаюся, в передчутті солодких поцілунків. Очі трохи сумні. Але коли ти прийдеш, я зроблю безтурботний вигляд. У мене все „ОК”. І ти прийдеш ще...і ще...і я буду насолоджуватись життям і тобою, чиїмсь, але все-таки моїм.