О, алкоголь…наранок ти зі мною
Ти кумирів всіх моїх ізпив,
Мене вього заполонив,
Ти знов подарував наранок нам
Нові ноти і рядки,
Цих всіх резервуарів повноти.
Ти нас годуєш, ти нас не чуєш,
Ти є в нас, поміж нами,
Ти чуєш нас лише ковтками.
Береш, заводиш і несеш,
Не даючи нам сенсу на життя,
Забираєш нас усіх без каяття.
Сум, воля, правда і блукання,
Все змішалося у нас,
Ти це все розбавив і завбрав весь час.
Ти вічна прірва, яка нас з”їдає,
Мене, Валєру, дядю Юру,
Дениса, і Олега й тьотю Юлю.
Ти їш нас всіх, даруєш нам
Смак наш солодкий і терпкий,
Ти відкриваєш нам усі світи.
Світи яскраві і тверді,
Гіркі і тьмяні і ванільні,
І ритми музики повільні,
Рядки, слова й польоти мрій,
Сон без кольорів, і забираєш небуття,
Не дай, не залишай нас всіх на каяття.
Не залишай, не залишай!
Ти поміж нас блукай
Блукай, лише себе не забирай,
Ти став для нас повітрям,
Легким прозорим і стрімким
Жадано сильним і м”яким.
Ти наша стрімкість, повнота,
Ціль, міра, правда, доброта
Наповненість і сила молода
Не розумій нас, не чуй, на бач,
Себе нам віддавай хоч раз в ковток,
І всі страхи позакриваєш на замок.
Ти наш, ти наш, ти наша карма,
Ми відчули це із перших кольорів,
Бажань польотів без страхів,
Тебе ковтали і всміхались,
Носили у кармані й не чекали,
Шо ти закінчишся, бо знали,
Шо ти вічний і не згасний,
Ти поміж нами ти поміж нас,жаданий.