ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія БережкоКамінська (1982) / Вірші

 Коктебельський цикл (3)
Не повторитись у собі самому.
Вчорашній – луска.
Луска від ядра.
На морі – шторм,
І – хочеться додому,
Туди, - де протяг з запахом метра.

Туди, де гравій, і бетон, і клумби
Петуній білих.
Де жоржин пора.
Засмаглим повертатися Колумбом,
Стрічать провулки радісним «Ура!».

Приймати осінь і дощів гостини,
Людей і будні, отаких, як є.
І не шукати в іншому причини,
І не вважати, що усе твоє.

На шосту рівно – звечора годинник,
Нове взуття – до свіжих мозолів.
Як тишу дряпатиме кострубатий віник -
Не проклинати до глибин землі.

Нести в собі уже осіннє небо,
Усе, що є в нім: журавлів і дим.
І осінь задивлятиметься в тебе
Ще теплим сонцем.
Теплим і ясним.
6.09.09 – 7.09.09 ніч.






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-09 23:28:46
Переглядів сторінки твору 2675
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.964 / 5.5  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.043 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.01.08 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-09-09 23:47:28 ]
Юлю, ви для мене - просто подарунок долі! Я післязавтра їду в Коктебель! І як настанову на дорогу - читаю Вашу поезію. Так чисто і прозоро - так наче дивлюся у небо, як пливуть хмари і бачу и них щось, як знаки долі... Чи якдивитися з могили Волошина на море, на Карадаг - і мріяти бути птахом, летіти...Чудовий настрій Ви зуміли створити - майстерно і красиво, легко, виточено!!!
Дуже гарно! Щиро дякую - за увесь цикл!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-09-09 23:54:14 ]
Любове!
Як би Ви знали, чого вартувало мені побачити Коктебель таким! Насправді усе не зовсім так. Особисто мені не близькі галас і крики музики, дим і чад, аткраціони і шашличні. Настільки цим усе заповнене, що лише - вийшовши на гору, де похований Волошин, подивившись збилька на Кара-даг, відвідавши будинок Максиміліана, зустрічаючи світанки і йдучи подалі від натовпу - зібрала ці слова і почуття, як рослини росу в пустелі. Особлисто я наврядчи туди ще поїду, хіба що лише на фестиваль. І вірші ці написані уже не там. Гірка поїздка. Так що не хотіла б, аби Ви керувалися виключно моїми віршами. Базару зараз там більше, ніж Волошина і краси Кімерії. На жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 19:03:30 ]
Знаю, знаю - і дим від шашликів на всьому узбережжі, і дике перекрикування музики з дискотек і кафе, і нескінченне викачування грошей на кожному кроці... Тому їду у вересні - сподіаюся, цього сміття і шумовиння буде менше. Як буде - напищу через 10 днів)) Бог добрий, не дасть пропасти)
Але ще раз Вам дякую за прозору красу, яку Ви зберегли з котебельських країв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 00:23:55 ]
Дуже-дуже-дуже гарно!!!
Дякую Вам, Юлю, за творчість :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 00:23:55 ]
Дуже-дуже-дуже гарно!!!
Дякую Вам, Юлю, за творчість :)