ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.10.07 19:40
Жовтневий день дістав свої пуанти.
Коли дощі почнуть сумний балет,
Самотнім стати може навіть Данте,
Уперше не допише свій сонет.

Втомилися виносливі атланти,
Десь непримхливий гине очерет.
Які для долі знайдуть варіанти

Світлана Пирогова
2026.10.07 18:07
Шипшина достигає в тиші листопаду,
П'є залишки тепла із вицвілих небес.
І знає: все минає - біль і час чудес.
Вона вже не шукає весняну розраду,

Крізь голі колючки і рани є принади,
Дух визріває попри сутінки і стрес.
Шипшина достигає в тиші лист

Тетяна Левицька
2026.10.07 15:20
Багряний плющ і жовті клени
сумують в сутінках черлених.
На бузиновому причілку
не видно ні джмеля, ні бджілки.
Город врожай віддав господі,
твердінь небесна хмари родить,
паливода блукає ревно
у білосніжних хризантемах.

Борис Костиря
2026.10.07 14:41
Нехай минають ця сльота,
Сюїта зливи, фуга вітру.
І буде чиста, як сльоза,
Поема істини і віри.
Ми крізь багнюку пропливем
До чистих берегів свободи.
Не треба інших од, поем.
Шукаємо крізь вічність броду.

Ігор Терен
2026.10.07 11:37
Граматика – моя коняка
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.

Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...

Віктор Кучерук
2026.10.07 06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.

С М
2026.10.06 23:23
Старий розповідав казки

Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

хома дідим
2026.10.06 22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе

Мирон Шагало
2026.10.06 18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар

Володимир Бойко
2026.10.06 12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.

Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,

Вячеслав Руденко
2026.10.06 12:09
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!

Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,

Тетяна Левицька
2026.10.06 10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?

Віктор Кучерук
2026.10.06 07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Тримай
12.10.09

Тримай мене, не відпускай,
Не підпускай, але й не кидай,
Слідкуй, щоб не пропала з виду,
Бо я, коханий, надто хитра.
Я твоя муза невгамовна,
Твоє життя і твоя проза,
Нам байдуже, які морози,
Безпосередня і серйозна.
І коли стихне шепіт вітру,
Насоложу тебе цілунком,
Ліпи із мене візерунки,
В твоїй фантазії розквітну.
Ти витешеш мене з граніту,
І додаси з кришталю крила,
Єднають нас, немов магнітом,
Час, простір, і…душі вітрила.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-21 22:45:45
Переглядів сторінки твору 4905
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 00:29:35 ]
Віто...
Я завжди підозрювала, що ти - фатальна жінка. Але щоб настільки?! Ну, от шо ти робиш з коханим, га? Адже якщо цей бідолаха почне виконувати поступово всі твої вимоги, він просто заклякне. Навіщо хлопця так мордувати: "не підпускай, але й не кидай"? Він же від цього не тільки прозою, а гекзаметром заматюкається!
Уяви тільки: коханий йде з витягнутими руками, пальці вєєром, по морозу й вітру... А тут ти - вся така безпосередня. З цілунком. Твій чуттєвий ротик відкривається все ширше і ширше, ширше і ширше, і нарешті - о, момент екстазу! - обіймає його. Всього. Ну, то й, може, і добре - хоч відігріється нещасний. Бо чекає на нього неабияке завдання - спочатку наліпити з тебе візерунків (бо ти така гнучка!), а потім...
Ось тут, здається, починається справжня драма.
Коханий не розрахував чи свою силу, чи твою гнучкість, але... той... Карочє, тіло треба кудись подіти. І тут він згадує моторошні історії середньовіччя, але, як справжній митець, вирішує проблему творчо: він замуровує тебе в граніт, тобто робить пам"ятник. Потроху йому стає так гірко, він згадує тебе, свою музу, свого янгола, і наморозивши три відра своїх скупих чоловічих сліз, пришпандьорює крила. Нарешті ви разом. Назавжди. У часі і просторі.
Амінь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 09:54:26 ]
Загалом цікаво розписала ти, Чорі, своє бачення)) але якщо поглянути з іншого боку? Він - митець, бути його музою - важко, проте можливо, вони не знайомі добре і давно, проте є симпатія, а ще))) вона хоче, щоб він, скульптор, все ж увіковічив її красу у фігурі з граніту, а кришталеві крила - надто гарно буде, як гадаєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 10:57:20 ]
«вони не знайомі добре і давно» – цією фразою, Віто, ти мене загнала в мисленневий тупик  Але то таке.
Нащо тобі той грубий граніт? З нього сходи в Мавзолей роблять, а не жінок увіковічують! Проси вже краще мармур, у ньому твої форми виглядатимуть ще привабливіше, і кришталь до нього краще пасує. Ну, а потім шо? Чекатимеш, доки твій Пігмаліон знов тебе оживить? Не будь такою меркантильною, Вітусю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:10:55 ]
а мислевий тупік - то добре


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 11:14:27 ]
Що ж доброго в тупику?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:08:52 ]
Чорі, я подумаю, з якого матеріалу мене буде краще зобразити)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 03:34:44 ]
Миле фліртування закоханої, певної в тім, що її люблять. Солодкий час...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 09:57:52 ]
спасибі, поетичне перебільшення на стадії флірту доцільне))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 09:32:18 ]
Скільки скромності! Могла б потребувати маєток на місці "Артеку", президента в кепці чи конька-горбунька висвистати для дрібних доручень.
А чому з граніту? Може ще з ППШ в руках? А крила кришталеві при перепаді температури від граніту не відваляться?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 09:49:30 ]
Добре бути принцесою? А ну як принци переведуться?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 10:23:39 ]
шановні, принців зараз мало, але ще й час треба, щоб роздивитись, що те, що блищить - золото)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 10:36:07 ]
Абсолютно правильно. Двадцять років як правило не строк.
А як не блищить, то й нічого принцесі зір марати поглядом на пса бродячого.
Ех харашо в странє да принцем бить!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:10:10 ]
Сашо, що за іронія, ти себе до розряду шляхетних принців не зараховуєш? ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:18:00 ]
Краще не зображати з нового матеріалу, а зберігати форми, тіло й плоть в попередніх межах.
До принців ні. Принцам від Золушок відбою немає. Іще на додачу корону носити треба. Погано буть принцом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 23:39:13 ]
Ні, Вітусь, обнімати цілунком - таки перебір. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 11:00:27 ]
добре, зміню на щось інше)) вітаю, давно не заходили в гості


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-10-29 19:30:36 ]
Віто, заходити то я заходжу, просто коментарів менше писати стала, часу мало.