ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.08 06:57
* * *
Проганяю ілюзії,
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.

Катерина Савельєва
2026.07.08 00:50
Поспiшай
Серед гiр заховавшись вiд свiту,
Зупинився збентежений час.
Вiн собi не дозволив любити,
Аби вогник в душi не погас.

Сонце й мiсяць за руки взялися,
Танцувавши на небi щодня.
"На шляху, тiльки не помилися", -

Іван Потьомкін
2026.07.07 21:15
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнув би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй сьогодні: "Дзуськи!"

Вячеслав Руденко
2026.07.07 19:47
Кінець еклоги.
Так сяйво пам’яті про видихи і вдихи
Є перевтіленням бар’єру срібних сфер,
Бомонд малих отих у спогляданні грифів
Є узбережжям всесвіту вогню без барвників,
Та те що бачить він – не бачимо допіру -
Так мабуть треба, в тому радості нема,
Тікай до ске

Володимир Бойко
2026.07.07 14:31
Мимохіть
Як йдеш крізь терня до зірок –
То мимохіть торкаєш неба.
В захмарних розсипах думок
Знаходиш завжди щось для себе.

Борис Костиря
2026.07.07 14:06
Дім
Так зрісся з домом, що уже не хочу
Виходити нікуди, хоч убий,
Іти в полон до золотої ночі
Чи відбивати виклики юрби.

У цьому домі радість безумовна
І безкінечна, ніби океан.
Прозріння незглибиме, неспростовне

хома дідим
2026.07.07 12:26
* 133 *
в цій сюрреальності
хтось ґазда хтось пролаза
ще дехто думає що він
кіногерой
є і такі хто залюбки
на хліб усіх їх мазав
на хліб із маслом
заробляє бо

Роксолана Вірлан
2026.07.07 09:40
Замежне
Зельними, густими коридорами -
йду без одіяння, шалю, станика -
легшати зі звуками прозорими.
Мною причащаються комарики.

Вивірки несуть гриби та ласощі,
звурджуються обрії віддалені.
Де ви нині, сови усезнаючі -

Тетяна Левицька
2026.07.07 08:22
Чи підеш зі мною...
Я з тобою — в розвідку, а ти
Чи підеш зі мною на край світу,
Де немає горя, самоти
І блищать цирконієм самшити?

Де гойдає древній океан
Паперовий човник безнадії,
А хмільних очей терпкий дурман

Мар'ян Кіхно
2026.07.07 06:44
«Демонолатрія» (уривок)
Нікола Ремі, таємний радник найсвітлішого герцога Лотарингії та громадський адвокат його герцогства Найяснішому Принцю та Найвидатнішому Кардиналу Шарлю Льотаринському*; Щонайнавдячному Покровителю та Патрону, Нікола Ремі БАЖАЄ ВІЧНОГО ЩАСТЯ Вінце

Віктор Кучерук
2026.07.07 06:07
* * *
Кривавим почерком накреслені
Шляхи проходження ракет,
Та знов лише слова улесливі
Про помочі новий пакет.
Постійно рішення вовтузячи,
Смертей продовжуєте час, -
Ви хочте нам здаватись друзями,
Здійнявши хвилі втішних фраз.

Артур Курдіновський
2026.07.06 21:55
Вмикаю інтонацію
Я вмикаю інтонацію
Зачаровано-піднесену.
А душа - в реанімації
Білим кольором закреслена.

Ані ноти суму в голосі,
Кожний звук - залізна палиця.
А душа тихенько молиться

С М
2026.07.06 21:50
Торкнися (The Doors)
Гов, агов, агов, агов
Торкнися, бейбі
Чи не видиш, не страхаюсь я?
О що ти їй наобіцяв?
І що вона тобі сказала?
О що ти їй наобіцяв?

Тебе я любитиму

Борис Костиря
2026.07.06 14:02
Попереду
Така застиглість і драглистість.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.

Іван Потьомкін
2026.07.06 13:16
...Як пишная пава
Як же її звали, діву Бондарівну?
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан

Вячеслав Руденко
2026.07.06 10:20
Рятує слово доки ллється
Рятує слово доки ллється-
Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!

Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Тримай
12.10.09

Тримай мене, не відпускай,
Не підпускай, але й не кидай,
Слідкуй, щоб не пропала з виду,
Бо я, коханий, надто хитра.
Я твоя муза невгамовна,
Твоє життя і твоя проза,
Нам байдуже, які морози,
Безпосередня і серйозна.
І коли стихне шепіт вітру,
Насоложу тебе цілунком,
Ліпи із мене візерунки,
В твоїй фантазії розквітну.
Ти витешеш мене з граніту,
І додаси з кришталю крила,
Єднають нас, немов магнітом,
Час, простір, і…душі вітрила.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-21 22:45:45
Переглядів сторінки твору 4759
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 00:29:35 ]
Віто...
Я завжди підозрювала, що ти - фатальна жінка. Але щоб настільки?! Ну, от шо ти робиш з коханим, га? Адже якщо цей бідолаха почне виконувати поступово всі твої вимоги, він просто заклякне. Навіщо хлопця так мордувати: "не підпускай, але й не кидай"? Він же від цього не тільки прозою, а гекзаметром заматюкається!
Уяви тільки: коханий йде з витягнутими руками, пальці вєєром, по морозу й вітру... А тут ти - вся така безпосередня. З цілунком. Твій чуттєвий ротик відкривається все ширше і ширше, ширше і ширше, і нарешті - о, момент екстазу! - обіймає його. Всього. Ну, то й, може, і добре - хоч відігріється нещасний. Бо чекає на нього неабияке завдання - спочатку наліпити з тебе візерунків (бо ти така гнучка!), а потім...
Ось тут, здається, починається справжня драма.
Коханий не розрахував чи свою силу, чи твою гнучкість, але... той... Карочє, тіло треба кудись подіти. І тут він згадує моторошні історії середньовіччя, але, як справжній митець, вирішує проблему творчо: він замуровує тебе в граніт, тобто робить пам"ятник. Потроху йому стає так гірко, він згадує тебе, свою музу, свого янгола, і наморозивши три відра своїх скупих чоловічих сліз, пришпандьорює крила. Нарешті ви разом. Назавжди. У часі і просторі.
Амінь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 09:54:26 ]
Загалом цікаво розписала ти, Чорі, своє бачення)) але якщо поглянути з іншого боку? Він - митець, бути його музою - важко, проте можливо, вони не знайомі добре і давно, проте є симпатія, а ще))) вона хоче, щоб він, скульптор, все ж увіковічив її красу у фігурі з граніту, а кришталеві крила - надто гарно буде, як гадаєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 10:57:20 ]
«вони не знайомі добре і давно» – цією фразою, Віто, ти мене загнала в мисленневий тупик  Але то таке.
Нащо тобі той грубий граніт? З нього сходи в Мавзолей роблять, а не жінок увіковічують! Проси вже краще мармур, у ньому твої форми виглядатимуть ще привабливіше, і кришталь до нього краще пасує. Ну, а потім шо? Чекатимеш, доки твій Пігмаліон знов тебе оживить? Не будь такою меркантильною, Вітусю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:10:55 ]
а мислевий тупік - то добре


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 11:14:27 ]
Що ж доброго в тупику?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:08:52 ]
Чорі, я подумаю, з якого матеріалу мене буде краще зобразити)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 03:34:44 ]
Миле фліртування закоханої, певної в тім, що її люблять. Солодкий час...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 09:57:52 ]
спасибі, поетичне перебільшення на стадії флірту доцільне))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 09:32:18 ]
Скільки скромності! Могла б потребувати маєток на місці "Артеку", президента в кепці чи конька-горбунька висвистати для дрібних доручень.
А чому з граніту? Може ще з ППШ в руках? А крила кришталеві при перепаді температури від граніту не відваляться?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 09:49:30 ]
Добре бути принцесою? А ну як принци переведуться?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 10:23:39 ]
шановні, принців зараз мало, але ще й час треба, щоб роздивитись, що те, що блищить - золото)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 10:36:07 ]
Абсолютно правильно. Двадцять років як правило не строк.
А як не блищить, то й нічого принцесі зір марати поглядом на пса бродячого.
Ех харашо в странє да принцем бить!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:10:10 ]
Сашо, що за іронія, ти себе до розряду шляхетних принців не зараховуєш? ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:18:00 ]
Краще не зображати з нового матеріалу, а зберігати форми, тіло й плоть в попередніх межах.
До принців ні. Принцам від Золушок відбою немає. Іще на додачу корону носити треба. Погано буть принцом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 23:39:13 ]
Ні, Вітусь, обнімати цілунком - таки перебір. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 11:00:27 ]
добре, зміню на щось інше)) вітаю, давно не заходили в гості


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-10-29 19:30:36 ]
Віто, заходити то я заходжу, просто коментарів менше писати стала, часу мало.