ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Василь Дениско
2025.08.14 15:02
На маленькій ділянці огороду, де не було ніяких рослин, після зливи, що заплескала землю, я угледів нірку. Спершу подумав, що це лисиця мишкувала. Тут неподалік на покинутому обійсті вона давно хазяйнує. Напено бігати з лісу, щоб вполювати крілика чи кур

Юрко Бужанин
2025.08.14 15:01
Весною уже сонце повернулось...
До цих ознак, боюсь, ніяк не звикну –
Розтанув сніг, не прибраний із вулиць.
Тож мотлох видно, викинутий з вікон.

Підсніжники заполонили місто.
В спустошеному лісі таловини
Чорніють, зяють траурним намистом...

С М
2025.08.14 06:43
Дівицю я жду яка спить у бігуді
Дівицю я жду а за гроші не нуди
Наш автобус ось прибув
Дівицю я жду заводську

Дівицю я жду ну коліна затовсті
Дівицю я жду і за шапку їй шарфи
Змійка зламалась унизу

Віктор Кучерук
2025.08.14 06:32
Про усе дізнатись хоче
Самостійно змалку хлопчик
І тому вмовляє тата
Научить його читати
Буквара, що в їхню хату
Дід колись уніс для брата.

Батько вчитель нікудишній,

Іван Потьомкін
2025.08.13 22:53
Усе було готове до весілля: біла сукня зі шлейфом, який нестимуть діти; законвертовано запрошення гостям, ресторан замовлено... Затримка була за молодим. Воює в Газі – в цьому гніздовиську терористів, за будь-яку ціну готових нищить юдеїв не тільки в Ізр

Борис Костиря
2025.08.13 22:02
Блок спалює свої щоденники.
Ми ніколи не дізнаємося
про таємницю "Скіфів"
і "Дванадцяти".
Це те саме, що Гоголь
спалює 2-й том "Мертвих душ".
Блок спалює свої щоденники.
Спалює важливі одкровення,

Артур Курдіновський
2025.08.13 20:49
Моя поезія - сумна,
Бо в мене доля невесела.
Мої пегасові джерела -
Не квіточки та не весна,

А смерть, самотність і війна,
Скорботи вбивчі децибели.
Моя поезія - сумна,

Леся Горова
2025.08.13 19:00
Серпня шовковий дотик,
Літа дарунок теплий
Пахне посохлим зіллям.
В обрію теракотах
Зрілі пониклі стебла
Вправно насіння сіють:

Степу руда лямівка

М Менянин
2025.08.13 13:43
Адверза* тактика –
є така практика.
Мабуть і нині
щось в Україні.

Пройдено гірше все –
зась коїть більше це,
поруч нам жити –

Віктор Кучерук
2025.08.13 07:25
День щезає за днем,
Наче зерна в ріллі,
А ми далі живем
На поверхні землі.
Повні мріями вщерть,
Любим радість і сміх, –
І дівається смерть
Із майбутніх доріг.

Олег Герман
2025.08.13 00:31
Голос розбився об скелі німі,
Тиша гнітюча тримає за горло.
Думи блукають в молочній пітьмі,
Мовчки стіна виростає з безодні.

Сіті незримі сплітають слова
І розчиняються в тінях пониклих.
Десь у глибинах дрімає душа,

Олена Побийголод
2025.08.12 23:09
Із Бориса Заходера

– Дайте півкіло усмішки,
банку сміху, хмарки трішки,
три столових ложки вітру
та зірниць чотири літра!
Писку-виску двісті грамів,
десять метрів шумів-гамів,

Іван Потьомкін
2025.08.12 22:40
Без кори й коріння
Про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в деревв,-різні:

Борис Костиря
2025.08.12 21:49
На стадіоні перемог і втрат
Стоїш, як початківець перед боєм,
І дивишся на сонце із-за брам,
Що не дають наповнитись собою.

Попереду ще стільки рубежів,
Поразок, зрад, тріумфів і трагедій.
І доля піднімає на ножі

Світлана Майя Залізняк
2025.08.12 17:09
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Наголоси позна

Юрко Бужанин
2025.08.12 17:00
Промені сонця пестливо
Перебирають листя груші.
Поблизу рясніє слива
Гілками необтрушеними

І персики на осонні.
Рум’яняться гордовито.
Немов пастораль-симфонія,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Тримай
12.10.09

Тримай мене, не відпускай,
Не підпускай, але й не кидай,
Слідкуй, щоб не пропала з виду,
Бо я, коханий, надто хитра.
Я твоя муза невгамовна,
Твоє життя і твоя проза,
Нам байдуже, які морози,
Безпосередня і серйозна.
І коли стихне шепіт вітру,
Насоложу тебе цілунком,
Ліпи із мене візерунки,
В твоїй фантазії розквітну.
Ти витешеш мене з граніту,
І додаси з кришталю крила,
Єднають нас, немов магнітом,
Час, простір, і…душі вітрила.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-21 22:45:45
Переглядів сторінки твору 4401
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 00:29:35 ]
Віто...
Я завжди підозрювала, що ти - фатальна жінка. Але щоб настільки?! Ну, от шо ти робиш з коханим, га? Адже якщо цей бідолаха почне виконувати поступово всі твої вимоги, він просто заклякне. Навіщо хлопця так мордувати: "не підпускай, але й не кидай"? Він же від цього не тільки прозою, а гекзаметром заматюкається!
Уяви тільки: коханий йде з витягнутими руками, пальці вєєром, по морозу й вітру... А тут ти - вся така безпосередня. З цілунком. Твій чуттєвий ротик відкривається все ширше і ширше, ширше і ширше, і нарешті - о, момент екстазу! - обіймає його. Всього. Ну, то й, може, і добре - хоч відігріється нещасний. Бо чекає на нього неабияке завдання - спочатку наліпити з тебе візерунків (бо ти така гнучка!), а потім...
Ось тут, здається, починається справжня драма.
Коханий не розрахував чи свою силу, чи твою гнучкість, але... той... Карочє, тіло треба кудись подіти. І тут він згадує моторошні історії середньовіччя, але, як справжній митець, вирішує проблему творчо: він замуровує тебе в граніт, тобто робить пам"ятник. Потроху йому стає так гірко, він згадує тебе, свою музу, свого янгола, і наморозивши три відра своїх скупих чоловічих сліз, пришпандьорює крила. Нарешті ви разом. Назавжди. У часі і просторі.
Амінь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 09:54:26 ]
Загалом цікаво розписала ти, Чорі, своє бачення)) але якщо поглянути з іншого боку? Він - митець, бути його музою - важко, проте можливо, вони не знайомі добре і давно, проте є симпатія, а ще))) вона хоче, щоб він, скульптор, все ж увіковічив її красу у фігурі з граніту, а кришталеві крила - надто гарно буде, як гадаєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 10:57:20 ]
«вони не знайомі добре і давно» – цією фразою, Віто, ти мене загнала в мисленневий тупик  Але то таке.
Нащо тобі той грубий граніт? З нього сходи в Мавзолей роблять, а не жінок увіковічують! Проси вже краще мармур, у ньому твої форми виглядатимуть ще привабливіше, і кришталь до нього краще пасує. Ну, а потім шо? Чекатимеш, доки твій Пігмаліон знов тебе оживить? Не будь такою меркантильною, Вітусю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:10:55 ]
а мислевий тупік - то добре


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 11:14:27 ]
Що ж доброго в тупику?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:08:52 ]
Чорі, я подумаю, з якого матеріалу мене буде краще зобразити)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 03:34:44 ]
Миле фліртування закоханої, певної в тім, що її люблять. Солодкий час...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 09:57:52 ]
спасибі, поетичне перебільшення на стадії флірту доцільне))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 09:32:18 ]
Скільки скромності! Могла б потребувати маєток на місці "Артеку", президента в кепці чи конька-горбунька висвистати для дрібних доручень.
А чому з граніту? Може ще з ППШ в руках? А крила кришталеві при перепаді температури від граніту не відваляться?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 09:49:30 ]
Добре бути принцесою? А ну як принци переведуться?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 10:23:39 ]
шановні, принців зараз мало, але ще й час треба, щоб роздивитись, що те, що блищить - золото)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 10:36:07 ]
Абсолютно правильно. Двадцять років як правило не строк.
А як не блищить, то й нічого принцесі зір марати поглядом на пса бродячого.
Ех харашо в странє да принцем бить!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:10:10 ]
Сашо, що за іронія, ти себе до розряду шляхетних принців не зараховуєш? ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:18:00 ]
Краще не зображати з нового матеріалу, а зберігати форми, тіло й плоть в попередніх межах.
До принців ні. Принцам від Золушок відбою немає. Іще на додачу корону носити треба. Погано буть принцом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 23:39:13 ]
Ні, Вітусь, обнімати цілунком - таки перебір. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 11:00:27 ]
добре, зміню на щось інше)) вітаю, давно не заходили в гості


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-10-29 19:30:36 ]
Віто, заходити то я заходжу, просто коментарів менше писати стала, часу мало.