ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах

Юрій Лазірко
2025.08.04 21:13
Як моцно грає радіола.
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!

Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,

Ольга Олеандра
2025.08.04 10:52
Вітру перешіптування з листям.
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?

Юрій Гундарєв
2025.08.04 09:28
серпня - день народження унікального німецького музиканта

Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.

Батьки - письменник і балерина,
після

Олена Побийголод
2025.08.04 08:53
Із Бориса Заходера

Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!

(2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іванна Голуб'юк (1988) / Вірші

 ***
ми змаліли з тобою у цій круговерті думок
круговерті снігів, де сіль роз'їдає дороги
де щоденні сусіди підносять до скроні курок
і де плачуть поети, дзвінкі загубивши остроги

тут високі сніги, як весною висока вода
і мовчазно й суворо на тебе тут дивляться вежі
проминають тут тихо, приходять сюди крадькома
сотні хтивих очей за тобою тут пильно стежать

виринаєш зі сну й потопаєш в грузькій суєті
чоловічки із глини вони і в миру із глини
пластилінові вулиці, небо у білій фаті
і думки, наче тіні, з повітря, землі і крину

так протяжно кигичуть, наче предків далеких зов
роз'їдає їх сіль, щось у грудях тривожно тисне
висихає князів розігріта блакитна кров
і руйнуються вежі, і плачуть поети навмисне

ми змаліли з тобою, як цей посмутнілий світ
що сховався від всіх у єдвабну снігів пелену
він застане від нас на прозорій поверхні слід
і зорю, наче спалах, гарячу, палку й черлену

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-04 15:22:08
Переглядів сторінки твору 2008
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.809 / 5.5  (4.777 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.601 / 5.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.03.18 21:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Підгайний (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-04 17:28:12 ]
маю кілька зауважень (дозволю собі пронумерувати рядки вашого вірша)

рядок 6: "і мовчазно й суворо" без сполучника "й", як на мене, звучало б краще
радок 7: а тут якраз треба використати "й" замість "і", щоб забрати зайву голосну
рядок 9: аналогічнго до рядка 6, тут можна використати "," замість "й"
рядок передостанній: я так зрозумів, що "від нас ... слід" означає "наш ... слід". в такому випадку, "від нас" звучить не зовсім зрозуміло

далі я буду лише хвалити ваш віш. він мені сподобався, він мене захопив, разів 10 перечитував і кожен раз розумів його по-різному. у вас багато символів, образів, асоціацій, важко навіть щось виділити (але я спробую).
"плачуть поети навмисне" - сам неодноразово подібним чином "входив в образ"
"небо у білій фаті" - ви мабуть мали на увазі хмари, я от чомусь подумав про слід від літака :)
і основна тема "ми змаліли" - а дійсно, хто такі ми (з малої букви) в цьому СВІТІ (я б сказав СВІТИЩІ)?
...

я б ще писав, але, якщо чесно, ліньки. хороший вірш, пошукаю ще щось цікаве у вас :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іванна Голуб'юк (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 16:23:09 ]
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-09 17:15:34 ]
"де щоденні сусіди підносять до скроні курок" - "курок" чи "дуло"(цівку)?, бо коли курОк - то куди вони ціляться?
"що сховався від всіх у єдвабну снігів пелену" - "пеленУ" - наголос над "у" - так задумано? (бо черлЕна)...