ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.09 21:54
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,

Ярослав Чорногуз
2025.08.09 21:11
Неначе у карцері дрібен --
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.

Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори

С М
2025.08.09 13:45
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже

Іван Потьомкін
2025.08.09 13:25
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло. Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими

Юрій Гундарєв
2025.08.09 11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Руденко (1964) / Вірші

 Синичка.
Сидить синичка на сухому гіллі.
Теплом останнім тішиться маленька.
З зимою осінь дограє весілля
І, ледь помітний, вітерець легенько
Несе мої думки назад у літо,
І в ту весну... Туди, де бравим кроком,
Я - молодий гульвіса швендяв світом
І гордо відчував себе пророком!
І в час, коли я йшов до п*єдесталу,
Вона ховалась в листячко зелене,
І для мого Всевишнього ставала
Синичка ця милішою за мене.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Людмила Калиновська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Катерина Савельєва 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-15 15:24:03
Переглядів сторінки твору 8230
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.939 / 5.42  (4.807 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.757 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.03.28 19:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-15 16:41:58 ]
Мила синичка.
З зимою - трохи д-з-ижчить:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2009-11-15 16:57:22 ]
Дякую за відгук!
Стосовно зауваження: жодних варіантів:-)
Заходьте! Буду радий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-11-15 17:08:57 ]
... п’єдестал... ну то - очепятка... а синичка гарна... з бусинками-очицями, у кольорі, гарний малюнок! "у зиму" - думаю, так краще буде, а там на Ваш розсуд.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2009-11-15 18:07:53 ]
За п*єдестал - дякую!:-)
Осінь з зимою грають весілля,
"У зиму" сприймається, як весілля, які прочались
восени, а продовжуються взимку.
А я хотів, ніби осінь з зимою побрались.
Тому і дз-зижчить.
Будуть кращі варіанти - прийму із вдячністю!
Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-15 20:40:43 ]
Який гарний образ - "синичка"! Цікавий та легкий вірш:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2009-11-16 18:12:05 ]
Радий, що Вам сподобалось!
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Шмига (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 09:22:11 ]
Дуже сподобалося поєднання образу синички з ліричним героєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2009-11-16 18:15:04 ]
Тут більше напевно не поєднання, а порівняння,
бо "для мого Всевишнього ставала
Синичка ця милішою за мене."
А за відгук - подякував!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 21:04:24 ]
мо, зима та осінь дограють весілля?
.....
замість повіси я би написала гульвіса :)
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2009-11-20 10:07:35 ]
...хотів, щоб було зрозуміло, що це весілля зими та осені, а в варіанті " зима та осінь дограють весілля" - не зовсім зрозуміло чиї вони весілля
дограють.
За "гульвісу" окрема і щира подяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 20:36:35 ]
Мило так!
А премістіть, будь ласка, кому у шостому рядку)))
Дякую за настрій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2009-12-11 21:23:33 ]
А кому перемістив - таки!:-)