Влада ночі
диктує свій лад і закони.
Ще недавно
блакитно голубилась радість,
та вже ультрамарином
темніє окрайність,
морок сходу розпензлив довкілля
на чорно,
на зіниці навісив
сліпу безпорадність...

Де відвага була -
там тривожна сторожкість,
лиш на відстані рук -
просторова свобода,
крок за кроком по сходах
як пошуки броду.
А довкола - ні стелі, ні стін,
світ порожній!
Без хреста,без ікон,без сумління, без Бога...

Не цвітуть уночі
веселковістю фарби-
лиш душа полотна
жорсткувата на дотик.
І цнотливий папір
римування не просить;
і сміттям у куті
діамантові скарби;
І однакові краплі від
крові і поту...

Гріш ціна уночі -
що краса,що потворність,
без очей сірі маски-
невиразні плями.
Спить у темряві клітки
яскравість уяви.
... Уночі хтось іллюзій
теорію творить,
хтось готує ранковості
радість появи.