ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Тобою дихати я хочу
Тобою дихати я хочу,
Бо вже душі забракло кисню,
Ти ніч кохання напророчив,
А час питанням важко висне.

Тебе вдихатиму щоранку –
Ковток наснаги і натхнення.
Я знаю, ніч – твоя коханка,
А день – коханцем біля мене.

Ти – лиш повітря, навіть – менше,
Я – звуком відчаю у ньому.
Луна той звук на друзки креше
Об скелі гордості і втоми.

2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-21 10:31:41
Переглядів сторінки твору 3577
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 11:24:53 ]
Він уночі не з тобою, а ти - удень не з ним...
Сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 12:26:15 ]
Трохи розраджу Тебе, Ліночко. Не все так сумно, просто настрій різний буває. Та й не завжди коханому "дифірамби співати" :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 13:18:53 ]
Привіт, Олесю! Твоя інтимна лірика стає все більш ппривабливою і чуттєвою. оцей рядок мені легше б читався так -
Я - звуком відчаю у ньому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 15:15:25 ]
Привіт! Із зауваженням погоджуюся. Дякую за співпереживання :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 14:56:01 ]
було б добре, аби вірш з*являвся не з бажання написати, а зі справжньої живої емоції.
Автор володіє мовою і вже мйаже - технікою, але природності бракує.
Творчих успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 15:19:31 ]
Пане Сергію, дякую за добре слово. Щодо емоцій - в мене їх настільки багато, що я просто не встигаю записати все так, як хотілося б. А тому у "надумуванні" немає потреби, може хіба бути доля "намріювання". Природа ж у нас всіх різна, хоча на перший погляд всі майже одинакові. А просто з "бажання написати" у мене ще жодного разу нічого путнього не виходило, чесно :-)) (ну, крім - "бажаю, кохаю, страждаю")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 15:20:54 ]
Пардон, я мабуть не про ту емоцію))))
Я про творчу емоцію говорю. Треба щоб вона була свіжа і чиста, як струмок.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 15:36:29 ]
Отут, пане Сергію, ви мене заінтригували ще більше. Про рими, ритми і образи я вже багато чула, і надіюся, дещо навіть зрозуміла. А от про "творчу емоцію" чую вперше. Якщо можна, детальніше поясніть, що Ви маєте на увазі. Бо мені всі емоції видаються чистими і свіжими, інакше вони не емоції - а тягар якийсь :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 15:54:27 ]
Ви хочете термінології, а я не знаю як. Має бути серйозний потужний поштовх для того щоб написати. А в вас - розгойдування настрою. Починаєте писати - гойдаєте текст - і розгойдуєте врешті решт.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 16:02:55 ]
Та ні, якраз в термінології я "попливу". Просто у нас з Вами, можливо, трошки різні, теж точно не знаю щО, та може - відчуття, світосприйняття. Бо якраз цей вірш - наслідок сильних емоційних переживань, та я не буду деталізувати, бо це зайве. Кожен повинен бачити і розуміти те, що хоче чи може. А сильно-трагічно не дуже люблю писати (навть намагаюся уникати того трагізму) внаслідок бажання приносити якомога більше позитиву своїми словами. Та іноді прориває і на негатив. Щодо "розгойдування" - можливо, це те, що раз я чула "маслом по древу", тобто багато і не по суті?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-22 08:55:24 ]
Молодчинка, Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 20:28:38 ]
РАда Вас бачити, пане Мироне. Добра Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2009-12-22 13:31:05 ]
Ні. Не в тому справа. Просто образ, з якого все почалося, був ніби не досить енергетично навантажений (я не про трагізм), і тому вірш "гойдався", емоція "провисала", а читач час від часу "випадав".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 20:31:58 ]
Цікава у нас розмова виходить, пане Сергію. Дякую, що не забули про неї. Можливо, ми говоримо про одне і те ж - просто різними словами. Щоб не плутати ще більше нас обох, лише спитаю: А де шановний читач "випадає" чи то "провисає"? (бо я як читач можу "зависати" чи "випадати" іноді - з першого рядка :-))