ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п

Борис Костиря
2026.04.06 16:34
Парк
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.

Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце

Олена Побийголод
2026.04.06 15:53
1956. Зима
Сергій Островой (1911-2005)

У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;

замети нагортала,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
Повернення душ
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
Мій читацький денник. Борис Костиря
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Помилка
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Сенси
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова

Віктор Кучерук
2026.04.06 05:56
* * *
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
***
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура...
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
Хлібна неділя
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в

Микола Дудар
2026.04.05 17:31
04.04.2026.
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

хома дідим
2026.04.05 17:01
* 34 *
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є

Борис Костиря
2026.04.05 14:32
Шум вітрів
Шум вітрів долинає з вікна
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.

Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,

Євген Федчук
2026.04.05 14:22
Невдалий похід Миська Тарана в 1641 році
Часи лихі і непевні для краю настали,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн

Охмуд Песецький
2026.04.05 11:12
Дербі погоди і літа
Знову заплачуть верби,
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.

Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Антитеза
Образ твору

1

Відходять
непоспішливо
жінки,
Котрі віночком викладали коси,
Хліб запахущий у печі пекли,
Схід сонця зустрічали на покосах,
Будили з летаргії цілину -
Співанками, що чули від бабусі.
Я знала з їх плеяди не одну.
Як жити будемо без них – боюся.

Хто з мудрощами жбан простягне юні?
Житечну спрагу їй гамує „Спрайт”.
Над полем легендарної Марусі*
Розправив крила Розрух-Декаданс…

2

Пістряві кіски... дреди..."я тащуся..."
Оздоби в пупі,
ніздрях,
татуаж...
Полтавоньки Наталі, Катрі, Люсі!
Ви - щойно із Гвінеї-Папуа?
Алеєю прямуєте з апломбом.
За рідну мову вам слугує сленг.
Хоч прямо напиши, хоч - з еківоком,
Те все для вас, зозулечок, пусте…

Мовчу.
Не озираюся.
Йду мимо.
Чужинка – серед птахів і лисиць…
Наївній, у запасці Катерині,
Й не снились ваші сукні - до сідниць.
Нуртує хіть...
Тече,
мов сік по пальцях,
Коли стискаєш персик у руці.
Заіграшки таку зозульку звабить!
Даруйте мій „старечий” остракізм.

Дивитимусь з верхів’я тополини:
Боривітер злетіти спонукав.
Читав мені "Причинну", „Катерину”.
Котрійсь із вас любаско їх читав?

Страхав Шевченко юнок москалями.
Якби воскрес - то зопалу б умер:
За пасій в юнок - негри і араби.
З них неабиякий „стрижуть” хосен.

…Відходять незрадливі ті жінки,
Котрі плекали до заміжжя цноту.
Одну із них я бачу з висоти:
Навколішки стоїть -
простибі просить…



2004

-----------------------------
Співоче поле Марусі Чурай
-----------------------------
Прохання не оцінювати вірш,
коментар при бажанні. :)





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-26 12:33:54
Переглядів сторінки твору 3767
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2025.10.24 09:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-12-26 13:53:35 ]
Знаєте, Світлано, більшість речей мають багато сторін.А ми вже обираємо, з якого боку дивитись. Ваш вірш нагадав мені часи, коли лаяли за джинси, а мою однокласницю відправили додому, бо її сукня була на дві долоні нижче колін, тобто не така, як за нормою. А ще, як одна моя випадкова знайома якось сказала, що якби вона про цноту не думала, то у таке дурне заміжжя не вляпалась би.У наш час доволі часто доводиться стикатися з випадками, коли молодь поводиться більш зріло і мудро, аніж люди сорока і більше років.На протязі одного покоління сталося занадто багато змін, і воно не встигає за часом. А молодь - на те вона і молодь, щоб бути іншими і встигати, не глядячи на усі їхні недоліки. Та хіба ж у нас їх менше, недоліків тих?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-12-26 14:16:49 ]
А я ж не проти майстерності,не про це ж мова. І мені подобається бувати на цій сторіночці. Правда, я трохи дивуюсь, чому Світлана-Майя не хоче, щоб її творчість оціновали, бо, як на мене, оцінки були б достойними. Але це вже її право і не моя справа.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-26 14:32:56 ]
А я згоден із точкою зору Майї. Цнота, якщо вона є, то її видко і зовні (і навпаки). Кохання завжди було і буде. Але цнотлива дівчина кохатиме чоловіка все життя, а розбещена хіба що "девять с половиной недель". От вам і проблеми сім,ї і дітей-безбатченків, і зменшення населення. "Мужей может быть много, а ребенок - один!" Респект автору, що підняла таку важливу проблему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-26 15:12:13 ]
Дякую усім за відгуки. Тепер відповідатиму.
По черзі...
В цьому вірші я дивлюся на зміни. Вони (прогрес, регрес?) невідворотні. Але ж... Усі ми знаємо, що кохання має бути СРАВЖНІМ. Не вельми вірю, що аж... на 28 му по рахунку чоловікові можна нарешті закохатися.
Я росла в школі, де теж міряли лінійкою сукенки, мені теж зауважували. І це було занадто... Краще бути більш скромною дівчині завжди. Хіба ні? Матюки нині привселюдно. Я про це думала, коли писала. Душа болить. Така вже я є. Моя молодість пройшла в Яготині та Ялті. Повернулася в Полтаву зросійщену, на вулицях тоді не лунала українська мова, вивіски переважно російською. Дівчатка вже...соромляться цноти. Хіба не варто ЗІТХНУТИ, що я й зробила віршем. Я люблю молодь і юнь. Я мати. Я хочу в Україні чути свою мову не рідше, аніж інші. Я не шовіністка. Душа болить. За бабусь, які простибі просять, за тих, хто мимо йде і не кладе в руку. А жуйку купить. От про це вірш. Дітей варто плекати... а якими виростуть - знає лише Всевишній та покаже ЧАС.

Про оцінки: мені ставлять 5,5, але ЦЕ ???чомусь ...понижує рейтинг. Я писала про це , а пояснили... що лише Майстри, а не любителі ставлячи 5,5 чи 6, додають мені рейтинг.
Тож іноді видаляю вірш з високою оцінкою, бо вона (о диво...) понизила рейтинг. Я так бачу... Просто я не хочу втрачати ніби ж непоганий нинішній рейтинг. А оцінки...це вже не так суттєво. Відгуки пишіть, я їх ціную. А 6 балів... ставити можна...якщо справді таке є бажання... чи скромно це писати, просто пояснила відмову від оцінок... :)Всім дякую, любі читачі. З теплом та пошаною, Майя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-12-26 20:37:25 ]
Таки то є правда - про рейтинги. Можу поставити лиш 5,5 у той час, коли вірш вартий більшого - неприємна ситуація.Це одна з причин, котрі примушують мене уникати оцінювання чиєїсь творчості.Але видаляти свої вірші з-за оцінки - та біс з ним, тим рейтингом. Інша справа, коли по коментарях побачу, що вірш невдалий, чи сама дійду до такого висновку. Це ж моє обличчя, справжнє, і одна справа - трошки увиразнити його косметикою, і зовсім інша - ховати його під маску,яка дозволяє іншим бачити тільки частину обличчя, бо загальні правила до цього підштовхують. Ну не таке моє обличчя гарне, як у інших, хай навіть воно комусь потворне, але воно моє і я не хочу його приховувати, адже хто писатиме щирий коментар для маски - а саме наявність відвертих коментарів ка цьому ресурсі купила колись моє серце, як то кажуть, з потрохами.:)Хоча досконалих речей на світі, мабуть, таки немає.
А щодо скромності... Безсоромним легко мати справу зі скромними - затюкати простіше. А ще скромність спонукає не виділятись із сірої маси - тож хороша це якість, чи зручна для маніпулювання особистістю, якій вона проитаманна? Стереотип того що скромність не може бути поганою якістю примушує хороших людей усякому непотрібу дорогою поступатись. А усякий непотріб під маску показної скромності своє справжнє обличчя ховає. Що у цьому хорошого? Тож я швидше за те, що в усьому міру треба знати. Бо будемо занадто скромними, наприклад, у відстоюванні національних інтересів (і мови - як одного з них) - завжди будемо задніх пасти. І поряд з тими бабусями власних дітей чи онуків побачимо.
Стосовно цноти - то вона ще ні одній бажаючій не заважала після весілля скурвитись, тож, коли мій син, піддражнюючи, запитав, що я робитиму, як він мені невістку з траси приведе, то я йому відповіла, що то його особиста справа, а я що приведе, те й прийму. Я думаю, що болить нам, Світланко-Майє, однаково, і за одне і те ж, і я не проти Вашого вірша, і з яких боків би ми з Вами не дивились на те, що нам болить, а долати доведеться.Тож наснаги Вам і успіхів. З найкращими дружніми почуттями і повагою до Ващої творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-26 20:52:35 ]
Довкола нас багато гарного, але й багото сумного. Добре коли поети пишуть про перше, важливо, щоби писали про друге. Шеченко мав своїх "москалів", ми маємо своїх "негрів" і "арабів". Те, що справжне, цінне залишиться, з тим, що фальшиве потрібно боротися. І може, в першу чергу, поетам. Такі вірші дуже потрібні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-26 21:18:43 ]
Втішно, що вірш викликав стільки відгуків... Можна роздумувати над словами кожного із Вас, шановні. Що я і роблю. :)
Усім вдячна ...
Справді, болить нам одне, долаємо поодинці.
Вірш мій "Лоліта" закінчується словами..."йду - з лікарні в юрму, де у кожного власна мета, власні труднощі й способи вижить."
Ніби й разом, ніби й кожен сам бореться.
За єдність! Тримаймося...
Я. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-27 00:24:49 ]
Дописую Тетяні Росі (гарне ім"я): так, скромним жити важко. Взагалі жити не вельми легко. Але життя прекрасне... Життя гартує. Міці нам усім! "Що я спроможна? Лиш співчувати блідій скрипальці, в сльозах хлоп"яті..."І таке писала. :)