ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Пам’ятай
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Самотик
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Дача в Рожнах
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
* * *
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Двір
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Мов у прірву
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Голоси
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Тріо
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Тривога у Харкові
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
Як Семен Полозович Тавань боронив у 1524 році
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Жінка
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
* * *
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Темрява
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
Літні слайди
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
В очах моїх ти (The Doors)
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Антитеза
Образ твору

1

Відходять
непоспішливо
жінки,
Котрі віночком викладали коси,
Хліб запахущий у печі пекли,
Схід сонця зустрічали на покосах,
Будили з летаргії цілину -
Співанками, що чули від бабусі.
Я знала з їх плеяди не одну.
Як жити будемо без них – боюся.

Хто з мудрощами жбан простягне юні?
Житечну спрагу їй гамує „Спрайт”.
Над полем легендарної Марусі*
Розправив крила Розрух-Декаданс…

2

Пістряві кіски... дреди..."я тащуся..."
Оздоби в пупі,
ніздрях,
татуаж...
Полтавоньки Наталі, Катрі, Люсі!
Ви - щойно із Гвінеї-Папуа?
Алеєю прямуєте з апломбом.
За рідну мову вам слугує сленг.
Хоч прямо напиши, хоч - з еківоком,
Те все для вас, зозулечок, пусте…

Мовчу.
Не озираюся.
Йду мимо.
Чужинка – серед птахів і лисиць…
Наївній, у запасці Катерині,
Й не снились ваші сукні - до сідниць.
Нуртує хіть...
Тече,
мов сік по пальцях,
Коли стискаєш персик у руці.
Заіграшки таку зозульку звабить!
Даруйте мій „старечий” остракізм.

Дивитимусь з верхів’я тополини:
Боривітер злетіти спонукав.
Читав мені "Причинну", „Катерину”.
Котрійсь із вас любаско їх читав?

Страхав Шевченко юнок москалями.
Якби воскрес - то зопалу б умер:
За пасій в юнок - негри і араби.
З них неабиякий „стрижуть” хосен.

…Відходять незрадливі ті жінки,
Котрі плекали до заміжжя цноту.
Одну із них я бачу з висоти:
Навколішки стоїть -
простибі просить…



2004

-----------------------------
Співоче поле Марусі Чурай
-----------------------------
Прохання не оцінювати вірш,
коментар при бажанні. :)





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-26 12:33:54
Переглядів сторінки твору 3607
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2025.06.26 14:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-12-26 13:53:35 ]
Знаєте, Світлано, більшість речей мають багато сторін.А ми вже обираємо, з якого боку дивитись. Ваш вірш нагадав мені часи, коли лаяли за джинси, а мою однокласницю відправили додому, бо її сукня була на дві долоні нижче колін, тобто не така, як за нормою. А ще, як одна моя випадкова знайома якось сказала, що якби вона про цноту не думала, то у таке дурне заміжжя не вляпалась би.У наш час доволі часто доводиться стикатися з випадками, коли молодь поводиться більш зріло і мудро, аніж люди сорока і більше років.На протязі одного покоління сталося занадто багато змін, і воно не встигає за часом. А молодь - на те вона і молодь, щоб бути іншими і встигати, не глядячи на усі їхні недоліки. Та хіба ж у нас їх менше, недоліків тих?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-12-26 14:16:49 ]
А я ж не проти майстерності,не про це ж мова. І мені подобається бувати на цій сторіночці. Правда, я трохи дивуюсь, чому Світлана-Майя не хоче, щоб її творчість оціновали, бо, як на мене, оцінки були б достойними. Але це вже її право і не моя справа.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-26 14:32:56 ]
А я згоден із точкою зору Майї. Цнота, якщо вона є, то її видко і зовні (і навпаки). Кохання завжди було і буде. Але цнотлива дівчина кохатиме чоловіка все життя, а розбещена хіба що "девять с половиной недель". От вам і проблеми сім,ї і дітей-безбатченків, і зменшення населення. "Мужей может быть много, а ребенок - один!" Респект автору, що підняла таку важливу проблему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-26 15:12:13 ]
Дякую усім за відгуки. Тепер відповідатиму.
По черзі...
В цьому вірші я дивлюся на зміни. Вони (прогрес, регрес?) невідворотні. Але ж... Усі ми знаємо, що кохання має бути СРАВЖНІМ. Не вельми вірю, що аж... на 28 му по рахунку чоловікові можна нарешті закохатися.
Я росла в школі, де теж міряли лінійкою сукенки, мені теж зауважували. І це було занадто... Краще бути більш скромною дівчині завжди. Хіба ні? Матюки нині привселюдно. Я про це думала, коли писала. Душа болить. Така вже я є. Моя молодість пройшла в Яготині та Ялті. Повернулася в Полтаву зросійщену, на вулицях тоді не лунала українська мова, вивіски переважно російською. Дівчатка вже...соромляться цноти. Хіба не варто ЗІТХНУТИ, що я й зробила віршем. Я люблю молодь і юнь. Я мати. Я хочу в Україні чути свою мову не рідше, аніж інші. Я не шовіністка. Душа болить. За бабусь, які простибі просять, за тих, хто мимо йде і не кладе в руку. А жуйку купить. От про це вірш. Дітей варто плекати... а якими виростуть - знає лише Всевишній та покаже ЧАС.

Про оцінки: мені ставлять 5,5, але ЦЕ ???чомусь ...понижує рейтинг. Я писала про це , а пояснили... що лише Майстри, а не любителі ставлячи 5,5 чи 6, додають мені рейтинг.
Тож іноді видаляю вірш з високою оцінкою, бо вона (о диво...) понизила рейтинг. Я так бачу... Просто я не хочу втрачати ніби ж непоганий нинішній рейтинг. А оцінки...це вже не так суттєво. Відгуки пишіть, я їх ціную. А 6 балів... ставити можна...якщо справді таке є бажання... чи скромно це писати, просто пояснила відмову від оцінок... :)Всім дякую, любі читачі. З теплом та пошаною, Майя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-12-26 20:37:25 ]
Таки то є правда - про рейтинги. Можу поставити лиш 5,5 у той час, коли вірш вартий більшого - неприємна ситуація.Це одна з причин, котрі примушують мене уникати оцінювання чиєїсь творчості.Але видаляти свої вірші з-за оцінки - та біс з ним, тим рейтингом. Інша справа, коли по коментарях побачу, що вірш невдалий, чи сама дійду до такого висновку. Це ж моє обличчя, справжнє, і одна справа - трошки увиразнити його косметикою, і зовсім інша - ховати його під маску,яка дозволяє іншим бачити тільки частину обличчя, бо загальні правила до цього підштовхують. Ну не таке моє обличчя гарне, як у інших, хай навіть воно комусь потворне, але воно моє і я не хочу його приховувати, адже хто писатиме щирий коментар для маски - а саме наявність відвертих коментарів ка цьому ресурсі купила колись моє серце, як то кажуть, з потрохами.:)Хоча досконалих речей на світі, мабуть, таки немає.
А щодо скромності... Безсоромним легко мати справу зі скромними - затюкати простіше. А ще скромність спонукає не виділятись із сірої маси - тож хороша це якість, чи зручна для маніпулювання особистістю, якій вона проитаманна? Стереотип того що скромність не може бути поганою якістю примушує хороших людей усякому непотрібу дорогою поступатись. А усякий непотріб під маску показної скромності своє справжнє обличчя ховає. Що у цьому хорошого? Тож я швидше за те, що в усьому міру треба знати. Бо будемо занадто скромними, наприклад, у відстоюванні національних інтересів (і мови - як одного з них) - завжди будемо задніх пасти. І поряд з тими бабусями власних дітей чи онуків побачимо.
Стосовно цноти - то вона ще ні одній бажаючій не заважала після весілля скурвитись, тож, коли мій син, піддражнюючи, запитав, що я робитиму, як він мені невістку з траси приведе, то я йому відповіла, що то його особиста справа, а я що приведе, те й прийму. Я думаю, що болить нам, Світланко-Майє, однаково, і за одне і те ж, і я не проти Вашого вірша, і з яких боків би ми з Вами не дивились на те, що нам болить, а долати доведеться.Тож наснаги Вам і успіхів. З найкращими дружніми почуттями і повагою до Ващої творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-26 20:52:35 ]
Довкола нас багато гарного, але й багото сумного. Добре коли поети пишуть про перше, важливо, щоби писали про друге. Шеченко мав своїх "москалів", ми маємо своїх "негрів" і "арабів". Те, що справжне, цінне залишиться, з тим, що фальшиве потрібно боротися. І може, в першу чергу, поетам. Такі вірші дуже потрібні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-26 21:18:43 ]
Втішно, що вірш викликав стільки відгуків... Можна роздумувати над словами кожного із Вас, шановні. Що я і роблю. :)
Усім вдячна ...
Справді, болить нам одне, долаємо поодинці.
Вірш мій "Лоліта" закінчується словами..."йду - з лікарні в юрму, де у кожного власна мета, власні труднощі й способи вижить."
Ніби й разом, ніби й кожен сам бореться.
За єдність! Тримаймося...
Я. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-27 00:24:49 ]
Дописую Тетяні Росі (гарне ім"я): так, скромним жити важко. Взагалі жити не вельми легко. Але життя прекрасне... Життя гартує. Міці нам усім! "Що я спроможна? Лиш співчувати блідій скрипальці, в сльозах хлоп"яті..."І таке писала. :)