ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Критика | Аналітика

 Тріолети
Ця невеличка стаття може бути корисною для осіб, які вирішили або долучитись до конкурсу, або об’єктивно розглянути тріолети, в т. ч. і створені мною. В ній я сформулюю основні кондиції тріолета - віршової форми, яка належить до твердих.
Тріолет - це восьмивірш, в якому перша, четверта і сьома пісні є ідентичними, а також - і друга з восьмою. Можливо, саме тому він і отримав свою назву, що його перша пісня повторюється тричі, а всередині восьмивірша три його пісні, що йдуть підряд, закінчуються трьома однаковими римами. Також існують три пісні, не повторені жодного разу.
Схема побудови тріолета виглядає наступною: AВaAаbАB, де великими літерами означені ідентичні пісні, маленькими – лише римовані між собою. Другий і четвертий з них закінчуються крапками, що означають крім закінченості думки і канонічну паузу (пуант). Віршовим розміром тріолета вважаються чотиристопний хорей і ямб, і він виник як скорочена форма ронделя. Варто звернути увагу ще на те, що тріолет являє собою поетичну п’єсу, яка будується за певними законами драматургії. Вкрай рідко зустрічаються тріолети, написані анапестом.
Місцем його виникнення вважається французька поезія XIV-го сторіччя. Він був популярним в епоху бароко і рококо. В Росії тріолети одними з перших були створені М.М. Муравйовим і М.М. Карамзіним.

Мая первого числа
Был мой лучший день на свете.
Что за мысль мне в ум вошла
Мая первого числа?
Ты мне сделалась мила,
И коль ты склонна в ответе, —
Мая первого числа
Был мой лучший день на свете.

Це – тріолет невідомого французького поета, перекладений М.М. Муравйовим у 1778-му році. Як ми бачимо, існують певні відхилення від кондицій, означених вище. Вони полягають у віршовому розмірі. Крапку в даному випадку замінив знак питання, що не вплинуло на класичну побудову.

Четырнадцати лет
Быть Флорой, право, стыдно:
В апреле розы нет!
Четырнадцати лет
Ты лучше всех Алет:
Ах, это им обидно.
Четырнадцати лет
Быть Флорой, право, стыдно.

А в цього тріолета, створеного в 1795-тому році, авторство належить М.М. Карамзіну, а він являє собою мадригал. Віршовий розмір – тристопний ямб.
Історія розвитку тріолета в Росії досить своєрідна. Одних відомих поетів він цікавив, других – ні. Намагаючись відшукати тріолети, які мене цікавили, я нерідко наштовхувався на схожі між собою абзаци з текстами, в яких транслювалась одна і та ж думка саме про ті тріолети, які я шукав, але ними не підкріплена. Ці абзаци могли мати просвітницьке значення для поетичних клубів чи інших літературних осередків, надаючи аудиторії концентрований мінімум інформації для підвищення її ерудиції.
Я наведу ще кілька прикладів тріолетів, і будь-хто з нас зможе самостійно проаналізувати, який тріолет є тріолетом в сенсі його канонічності.

«Лизета чудо в белом свете»,
Вздохнув, я сам себе сказал:
«Красой подобных нет Лизете;
Лизета чудо в белом свете;
Умом зрела в весеннем цвете».
Когда же злость ее узнал…
«Лизета чудо в белом свете»,
Вздохнув, я сам себе сказал.

Цей тріолет також належить М.М. Карамзіну. Віршовий розмір – чотиристопний ямб. Відсутність крапок, а відповідно, і наявність пуантів кажуть самі про себе. Елемент драматургії – присутній.

Окруженная снами луна
Вызывает змею из ущелья.
Я молюсь тебе в капище сна,
Окруженная снами луна.
Ах, тиха же моя тишина,
Высоко, высоко моя келья.
Окруженная снами луна
Вызывает змею из ущелья.

Цей тріолет створено І.С. Рукавішніковим (1877-1930), прозаїком і поетом, автором стате́й* про тверді віршові форми. Вигляд наведеного тріолета мною і побудову можна вважати такою, що відповідає всім кондиціям тріолета класичної побудови. На відміну від попереднього автора, ним створено не два тріолети, а два збірники, і питання кількості тріолетів могло вплинути на їх канонічний вигляд і віршовий розмір. Якість і кількість не завжди мають аналогічні параметри.
Як у даному випадку, цей тріолет набув ознаки вільного вірша.

Мы сердце женщины куем
В диск, наше Солнце отражающий:
Целуем, молимся поем —
Мы сердце женщины куем.
Проходит срок. И видим в нем
Нежданный лик, нас раздражающий
Мы сердце женщины куем
В диск, наше Солнце отражающий.

Відбувся коротенький екскурс в музей тріолета. Існують інші автори тріолетів з числа тих, про яких я не згадав, бо стаття с самого початку її створення не планувалась бути великою за обсягом. Також я не шукав і не знайшов старовинних тріолетів, які започаткували цю красиву поетичну форму мовою оригіналу. Так само як і не наводив прикладів тріолетів, віддалено схожих на канонічні. Існує думка про те, що авторські відхилення від канонічних віршових форм і наголосів є нормальною практикою, і що поезія не має нічого спільного з таблицею множення. Тому не роблю ніяких висновків і ні на чому не наполягаю. Бо бачу, що віршувати так, як кому заманеться, хай навіть і про те, що турбує або цікавить автора, значно легше, ніж дотримуватись ним певних віршових форм.
………………..

*http://feb-web.ru/feb/slt/abc/lt2/lt2-9791.htm
26.12.2009.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-26 15:24:21
Переглядів сторінки твору 4239
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.944 / 5.5  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-27 21:32:59 ]
Пане Гаррі, ви пропонуєте конкурс тріолетів?:)
А можна і мені спробувати?
:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2009-12-27 22:48:44 ]
Я нічого не пропонував, а беру участь у, наскільки я розумію, безстроковому конкурсі. Тільки з'явився перший тріолет, Редакція створила відповідну рубрику, яку можна бачити на тій сторінці, яку ми викликаємо при розміщенні своїх творів.
Ставите позначку - і Ваш твір серед конкурсних.
Те ж саме стосується і лімериків.
Моя стаття про тріолети носить ознайомлювальний характер. Вона буде мною доповнюватись, бо я написав не все. Існують нюанси, яких я поки що не торкався.
Танцуют всє:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Морванюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-16 20:20:33 ]
Самотність - мій наперший друг,
Який ніколи не покине,
Під час розлуки: хто прилине?
Самотність, мій найкращий друг.
Вона зі мною дні наруг
І зраду друга разом стріне...
Самотність - мій найперший друг,
Який ніколи не покине.

А.Казка 1918


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-04-16 20:43:34 ]
Кого я бачу...
На цій сторінці було так тихо...
А тут Ви.
Дякую за коментар.
Може, почнемо збирати тріолети, найбільш наближені до канонічних? А почнемо зі своїх.
Цей не з канонічних, але беззаперечно, ІМХО, вірш гарний.
Та якийсь гібридний. Більш схожий на рондель.
Але роки...
Тоді всі творили, що хотіли. Або що і як могли.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-04 17:39:11 ]
О, Гаррібальде, - таки "віршувати так, як кому заманеться, ... значно легше, ніж дотримуватись ... певних віршових форм.", але ж може справа не тільки (а чи не стільки) в цьому...
А розвідка про тріолет цікава і корисна, дякую.
З повагою, Марія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-12-10 12:07:02 ]
Мабуть, що так.
Виходячи з цього, мені все менше і менше хочеться коментувати твори, хоча я на це маю право як читач, бо вони розміщуються не у своїй шухлядці, а на літературному ресурсі. Буває, що читаєш чий-небудь твір, в ньому чи всього потроху, чи чогось одного-двох, але у результаті не такого, яким воно має бути як вірш.
І я розумію, що хай собі людина віршує про що завгодно, як завгодно і скільки їй заманеться, а я писатиму про те, що мене цікавить, і воно буде на власній сторінці чужого літресурсу, який ми умовно величаємо своїм.
Майже рік т.н. мене цікавили тріолети, рондо, ронделі etc, а нині фізичні вправи на домашньому тренажері, який зветься виробнича відпустка. Він тренує м'язи спини, коли лежу чи висиджую дні перед телевізором, очі, коли я дивлюсь то на нього, то у свій ПК, вуха - коли я слухаю вірш, промовляючи його про себе або перестук колісних спарок та пар на залізничних коліях. Таке тихе життя у Княжичах.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-15 20:15:17 ]
Рада читати Вашу відповідь. Спочатку, читаючи, про себе проговорюю - мої, будь ласка, коментуйте, якщо вони варті уваги; читаю далі - взяв сумнів,- а може, я їх повинна залишати у шухлядці своїй, або ж кидати у лантух, щоб потім, коли нас, наприклад, відключать від мережі опалення, то за прикладом Хлєбнікова спалити, щоб погріти руки...
Зрозуміла - Ваше "тихе життя у Княжичах" скоро вибухне чимось класним "на власній сторінці чужого літпроцесу"... Наснаги!
З повагою, Марія.