ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.11 19:32
як не потрапити
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує

Артур Курдіновський
2026.08.11 16:39
Повторюйся в моїм житті рефреном,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!

У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,

Олена Побийголод
2026.08.11 16:08
Станіслав Рибалкін (1935-1995, з 1970 – мешканець України)

Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.

Тягнула зі стаканчика

Володимир Бойко
2026.08.11 14:34
Лягає смуток, як туман,
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.

Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти

Борис Костиря
2026.08.11 12:58
Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.

Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива

Вячеслав Руденко
2026.08.11 10:47
Упевнившись, що досить довгих рим,
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,

Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -

Віктор Кучерук
2026.08.11 06:55
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.

Ірина Вовк
2026.08.11 05:59
Роздмухане полум’я у серці диктатора Коли сонце схилилося до заходу, зафарбувавши Александрійську гавань у колір запеченої крові, Цезар зачинився у своєму похідному кабінеті – колишній особистій бібліотеці Птолемея Авлета, батька Клеопатри. Тут, на ві

Ольга Садкова
2026.08.10 22:33
Карали дівчину. За віщо?
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.

Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,

Мирон Шагало
2026.08.10 19:58
Мила, глянь, там над горою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.

Мила, ми йдемо з тобою

хома дідим
2026.08.10 18:55
під вечір
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе

Артур Сіренко
2026.08.10 17:22
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?

С М
2026.08.10 08:53
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія БережкоКамінська (1982) / Вірші

 * * *
А на Різдво – несподівано – тихо-тихо;
Під ліхтарями від снігу немає місця.
Усе, що із нами було – це вихор,
Який підняв нас, а потім влігся.

Життя не сходилося на стиках,
Та ми – сміливі – гайда супроти!
Літали високо, стрімко, дико,
І не боялись цього польоту.

А потім – вниз – голова на камінь.
А потім – вниз – і цей світ не милий.
Я б не повірила, що – із нами…
Якби серця наші так не нили…

Якби так вечір не йшов за снігом
Котячим кроком – м`яким, безшумно,
Якби за комір мороз не дихав…
Старий ліхтар про політ не думав…

А на Різдво – порожнеча вулиць,
Усі на небі, ми – щойно звідти.
Ми там таке урочисте чули,
Що тут - не знаємо, де подіти.

Що тут – по снігу, як Він по морю,
Йдемо, а слідом – дороги тануть.
І в найтемнішому з коридорів
За небом тужить фортепіано…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-08 09:43:15
Переглядів сторінки твору 3666
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.043 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.01.08 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-08 09:58:05 ]
Вітаю Юлію!
Цікавий вірш, але де ота, саме Ваша(!), афористичність? Де отой образ, що кинув би місток між берегами річки?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-08 13:22:15 ]
Цікаво, але чимось схожа фраза на вашу "від снігу немає місця" була в іншої авторки на цьому ж ресурсі...http://www.maysterni.com/publication.php?id=42579.......

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-08 13:48:14 ]
Cпасибі, Сергію, за увагу до моєї творчості.
Де афористичність? Влучний образ? Такий період - як між хвилями. Тобто у впадині. Час мовчати. Хоча інколи щось і проривається. Але нічого серйозного. Одне віджила, інше не родилося...
Пишу вам уперше. Спасибі за відгук, який лишили на Поезії. орг. Із вашою творчістю знайома давно. Знаєте, - у мене ваша книжка на поличці. "Остання сніжинка січня". Я її читала і перечитувала згодом, що буває зі мною рідко. А потім, коли займалася з дітьми літературною творчістю, цитувала деякі рядки звідти. І так хвилююче виходить, коли з часом несподівано для себе прокладається місток і зі сторони вподобаного тобою автора...
Успіхів вам! Свята глибоко в душі! Саме там, звідки вірші...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-08 13:56:07 ]
Пані Олю!
Образи зі снігом і справді, схожі. Проте той вірш прочитала лише щойно (взагалі давно не була на сайті). Нічого дивного, і, думаю, страшного. Таке буває, коли люди споглядають одну й ту саму картину. Приходять схожі думки, схожі образи. перли не щодня знаходиш на дорозі. А висмоктані із найглибших звивин мозку оригінальності - це не моє. Тому лишаю як є, хіба що із часом відчую гостру потребу у зміні того рядка.
Спасибі за уважність і турботу!
Зі святами вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-08 14:08:32 ]
Дякую, Юліє, а сніжинка в мене не остання і не перша, а сьома)))... але це вже подробиці)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-08 15:26:53 ]
Сьома-сьома!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-08 17:08:37 ]
:)))