ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Редчиць (1949) / Вірші

 ПОБРАТИМОВІ

Мені давно набридли б ці мандрівки,
Якби не вірний кінь мій прудконогий,
Тож килимами стеляться дороги,
Якщо мандруєш ти без калганівки.

Мої думки летять навперебивки
Туди, де сяють зоряні чертоги,
Як ворони, злітаються тривоги,
Щоб я вернув до теплої домівки.

Яке це щастя мати побратима,
Котрий до хмар лише за мить сягає,
І в небесах – не має перепони!

А з-під копит летять у душу рими,
І кожна струни сріберні торкає,
І зразу б’ють у соняшні всі дзвони.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-22 18:49:43
Переглядів сторінки твору 2125
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.819 / 5.25  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.015 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.06.01 17:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 09:33:53 ]
Шановні піїти! Я пишу не для оцінок... Прошу,
покажіть, як потрібно писати... Я з радістю повчуся! Чого ж ви? Заздрість не допоможе... Я декому ставив 5 і 5.25 авансом... Якщо я наставлю вам 6-ток, ви будете писати ліпше? Ото ж бо й воно... Любіть слово і очищуйте душі... Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-23 10:51:51 ]
Можливо, автор оцінки не захотів давати довгих пояснень.
То спробую це зробити я. А потім мій коментар можна видалити.
Або і сам твір, щоб розмістити знову, але вже без оцінки. Може, потім надійде наступна, краща. І буде за що.
Що я побачив.
Непере́ливки. Ось таким я бачу наголос у моєму словнику.
У останньому рядку, як на мене, займенник «всі» не несе смислового навантаження.
Взагалі віршувати сонетами класичної побудови нелегко, бо треба, по-перше, не забувати про драматургію твору, про яку нерідко забувають деякі автори, створюючи практично описові твори, які не містять в собі інформацію про вагання ЛГ, як і про те, яка саме думка оволоділа цим самим ЛГ. По-друге, рими. Їх повинно бути по дві пари кожної – і бажано тих, які не належали б до однакових частин мови. Їх можна було б вживати через одну, а не поряд.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 11:27:36 ]
Це слушно, Гаррі... Я так написав тому, що захотів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-23 11:44:17 ]
Дякую Вам за відповідь. Саме за причини непорозумінь, які можуть виникнути між автором і читачем, я не дуже полюбляю коментування.
Більш того - я свідомо обмежую простір моїх авторських фантазій, які можуть межувати з відхиленнями від віршових форм або розмірів. Тому і віршую традиційно, без новаторських знахідок. Мені не вистачає авторитету. Можливо, і творчого стажу. Мої твори можуть розцінюватись як не зовсім технічно досконалі. Хоча вони можуть бути просто більш вільними в смислі авторських девіацій. Про фантазії я писав вище.
Прошу вибачити мені все те, що Вам нецікаво бачити.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 12:38:46 ]
Зв'язувати крила? Навіщо? Уява ширяє у безмежному просторі... Колись один чоловік говорив мені, що так
не буває або такого не може бути і т.і. Я слухався і
зробив тоді велику помилку... Досвід? Це наживне...
Чим більші крила, тим вищі небеса...
Я теж іноді уникаю коментувань, коли бачу що вірш вельми сирий, школярський... Щоб дівчвтка не ображались... Але пересвідчився, що в такому випадку страждає слово... Буває, порепетував чоловік і став трохи вимогливішим до себе...
Що найгірше? Захвалювання... Я переглянув багатьох... Не збагну, чи дехто свідомо шкодить,
хвалячи слабкі поезії, чи не розуміє, що робить...
Здається, що є те й друге... Час покаже...