ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.05.02 06:09
Просвітлий настрій, невичерпність мрій,
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан

Артур Курдіновський
2026.05.02 02:53
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.

Хоча й навколо згубні холоди,

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

С М
2026.05.01 16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)

Юрій Гундарів
2026.05.01 12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ). Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…» (РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен

Володимир Невесенко
2026.05.01 12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.

Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Редчиць (1949) / Вірші

 ПОБРАТИМОВІ

Мені давно набридли б ці мандрівки,
Якби не вірний кінь мій прудконогий,
Тож килимами стеляться дороги,
Якщо мандруєш ти без калганівки.

Мої думки летять навперебивки
Туди, де сяють зоряні чертоги,
Як ворони, злітаються тривоги,
Щоб я вернув до теплої домівки.

Яке це щастя мати побратима,
Котрий до хмар лише за мить сягає,
І в небесах – не має перепони!

А з-під копит летять у душу рими,
І кожна струни сріберні торкає,
І зразу б’ють у соняшні всі дзвони.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-22 18:49:43
Переглядів сторінки твору 2189
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.819 / 5.25  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.015 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.06.01 17:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 09:33:53 ]
Шановні піїти! Я пишу не для оцінок... Прошу,
покажіть, як потрібно писати... Я з радістю повчуся! Чого ж ви? Заздрість не допоможе... Я декому ставив 5 і 5.25 авансом... Якщо я наставлю вам 6-ток, ви будете писати ліпше? Ото ж бо й воно... Любіть слово і очищуйте душі... Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-23 10:51:51 ]
Можливо, автор оцінки не захотів давати довгих пояснень.
То спробую це зробити я. А потім мій коментар можна видалити.
Або і сам твір, щоб розмістити знову, але вже без оцінки. Може, потім надійде наступна, краща. І буде за що.
Що я побачив.
Непере́ливки. Ось таким я бачу наголос у моєму словнику.
У останньому рядку, як на мене, займенник «всі» не несе смислового навантаження.
Взагалі віршувати сонетами класичної побудови нелегко, бо треба, по-перше, не забувати про драматургію твору, про яку нерідко забувають деякі автори, створюючи практично описові твори, які не містять в собі інформацію про вагання ЛГ, як і про те, яка саме думка оволоділа цим самим ЛГ. По-друге, рими. Їх повинно бути по дві пари кожної – і бажано тих, які не належали б до однакових частин мови. Їх можна було б вживати через одну, а не поряд.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 11:27:36 ]
Це слушно, Гаррі... Я так написав тому, що захотів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-23 11:44:17 ]
Дякую Вам за відповідь. Саме за причини непорозумінь, які можуть виникнути між автором і читачем, я не дуже полюбляю коментування.
Більш того - я свідомо обмежую простір моїх авторських фантазій, які можуть межувати з відхиленнями від віршових форм або розмірів. Тому і віршую традиційно, без новаторських знахідок. Мені не вистачає авторитету. Можливо, і творчого стажу. Мої твори можуть розцінюватись як не зовсім технічно досконалі. Хоча вони можуть бути просто більш вільними в смислі авторських девіацій. Про фантазії я писав вище.
Прошу вибачити мені все те, що Вам нецікаво бачити.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 12:38:46 ]
Зв'язувати крила? Навіщо? Уява ширяє у безмежному просторі... Колись один чоловік говорив мені, що так
не буває або такого не може бути і т.і. Я слухався і
зробив тоді велику помилку... Досвід? Це наживне...
Чим більші крила, тим вищі небеса...
Я теж іноді уникаю коментувань, коли бачу що вірш вельми сирий, школярський... Щоб дівчвтка не ображались... Але пересвідчився, що в такому випадку страждає слово... Буває, порепетував чоловік і став трохи вимогливішим до себе...
Що найгірше? Захвалювання... Я переглянув багатьох... Не збагну, чи дехто свідомо шкодить,
хвалячи слабкі поезії, чи не розуміє, що робить...
Здається, що є те й друге... Час покаже...