ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Володимир Мацуцький
2025.12.02 12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоряна Ель (1968) / Інша поезія

 Дорога
Образ твору довго йшли
сонце пражило
вітер шаленів
дощ лупив
сніг заколисував
збивали ноги до крові
обвітреними вустами
спрагло ловили краплі
обвітреним серцем
горнулися до віри
але ж далека гора!
вдалося
таки дійшли
видряпалися на сам верх
зітхнули полегшено
стали і
диву дивуємося
тепер
добре видно
звідки ми
прийшли

зійшов туман
додолу
а гора – не гора
підніжжя

хто ми?
куди йдемо?



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-25 21:18:31
Переглядів сторінки твору 3980
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.808 / 5.5  (4.945 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.850 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2022.12.25 22:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-25 21:24:00 ]
Привіт! Філософія буття ! "что ми?"- одруківка?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-25 21:28:10 ]
Привіт, Вітре! Ой, дякую, ніби перечитувала, а все одно прогавила.))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-25 21:40:21 ]
ага... ми так на Сивулю колись ходили. і дощ був, і сніг, і сонце - все як ти пишеш. :о)))
і філософії у тому поході було морище.
файний вірш.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-26 12:41:00 ]
Дякую, Ярко!
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 22:01:23 ]
Ой, а Зоряна аж на Мачу-Пікчу побувала! Заздрюююю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-26 12:45:37 ]
:))))А я ж то думала, що до картинок ніхто особливо не придивляється! Мала ще одну в запасі, хоча б тоді сказали, що побувала на Тибеті)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-25 23:04:05 ]
Цікаво Зірунь,
Ось тут якось подумати би:
"дощ лупив
сніг пригинав" - тобто це якась довга подорож, так? чи може "висота пригинала"
"обвітреними вустами
спрагло ловили краплі" - краплі чого?
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-26 12:57:30 ]
Привіт, Юрчику!
Так, подорож довга, дуже довга...)
Мала на увазі краплі життєдайної вологи. Добре, що виникає запитання, навмисно не пояснюю, щоб кожен читач спробував відчути або ж витлумачити по-своєму.
У кожного своя дорога. У когось підйом стрімкіший, у когось пологіший, та й гори різної висоти...
Дякую, що постаралися вникнути у суть.
Щиро,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-01-25 23:19:06 ]
Як гарно - "сонце пражило"!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-26 12:58:08 ]
Дякую, пані Вікторіє!. Приємно, що завітали.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-01-26 07:55:08 ]
Куди йдемо? Якби ми знали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-26 12:58:51 ]
Так, одвічне запитання. Щасливець той, хо знає...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-26 11:41:14 ]
Цікава тема ходьби...
Йдеш - і щось бачиш. І розповідаєш - технічно досконало, поетично.
Особисто я знайшов для себе трішки знайоме.
А хто не радіє приємним знахідкам?
Торкався теми ходьби Омар Хайям, до нього і потім - також писали і писали, перекладали і переспівували...
Цікава, вічна тема.
Змальовано красиво.
Творчих успіхів, гарного настрою.
Нікуди не уходьте. Написаному властиво справджуватись :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-26 13:11:59 ]
Вітаю Вас, пане Олесю!
Спробувала і я глянути своїми очима на цю вічну тему. Думаю, майже кожен з нас свідомо чи не свідомо її торкається...
Пробую себе у верлібрах. Цікава штука)))
Навзаєм, успіхів!
Та я нікуди й не йду, хіба що по колу:))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 16:32:37 ]
Гарні роздуми,надзвичайно потрібні, щоб згори подивитись на своє життя і вибрати шлях. Згодом ви згори подивитесь на свій вірш і самі побачите технічні погрішності, зараз вони не мають особливого значення. Лише дорога...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-26 22:06:04 ]
Дякую, пані Оресто. І вітаю на своїй сторінці.
Це - мій другий верлібр, тому технічних огріхів крім збігів приголосних не бачу. Якщо Ваша ласка, підкажіть!))) Виправлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 13:10:13 ]
гарний вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 11:38:24 ]
Дякую.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Меланія Квапка (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 17:12:57 ]
"Всі люди хочуть жити на піку гори, забуваючи, що справжнє щастя криється у процесі сходження на гору" Г.Г.Маркес ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 21:00:34 ]
Майже всі, на жаль, така людська природа.)