чесно кажучи - не знаю що тут писати.
вважайте це місце порожнім)

Тихо-тихо, крок за кроком
Йдемо разом у майбутнє.
Що далі буде – невідомо,
Але йдемо разом із тобою.

Подивись на тих людей,
Що про них пишуть у книжках,
Й якщо не байдужий ти -
Побачиш дивний блиск у їх очах.

Вогонь побачиш ти,
Незламну силу волі,
Тож проснись, не спи!
Йди, рухайся, твори!

Хай побачать з піднебесся ті герої,
Що свободи добились недарма!
Ми їхню славу зберегли,
Не забули їх діла!

І не пора нам скласти руки,
Не пора спокійно жити,
Час настав країну нашу розбудити!

Ходили ми цих пару років наче спали,
Обманювали нас всіма шляхами,
Щодня брехали – завтра буде краще,
Але завтра вже настало,
Все те саме, що було!
То ж не пора нам, друзі, спати,
Пора і долі наші в руки взяти
І йти так, як хочем ми!

Мало справи наших предків пам’ятати,
Мало віддавати честь їм гучними словами,
Мало, мало, мало!

Вставайте, просинайтесь,
Досить думати лише про себе!
Час настав! Пора будувати майбутнє всім разом!

чи не набридло нам ? чи не стидно?