ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Чернець (1960) / Інша поезія

 швидко і безболісно
Образ твору я хотів швидко і безболісно
проскочити
у Неділю Пасхи
а Ти кажеш повертатися
у Гетсиманський сад
до сплячих і втомлених
друзів
чекати Юди і його поцілунку
на суді мовчки стояти
сприймати удари натовпу
почути зречення того
хто обіцяв вірність
хрест взяти
і йти дорогою наруги
до розп'яття
до смерті
а коли настане
апогей темряви
самотністю своєю
у ад зійти
бо така є ціна
Воскресіння

а я хотів швидко і безболісно




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-03 21:57:36
Переглядів сторінки твору 4384
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.621 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.143 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.06.02 14:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-04-03 22:06:45 ]
а я хотів швидко і безболісно.... сумно....
Воскресіння Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 22:46:54 ]
Дякую. Думаю, всі ми, після своєї хресної дороги, дочекємо Воскресіння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-04-03 22:35:08 ]
Цікава розгортка простору і часу. Одне, як на мене
... і іти дорогою наруги... краще було б ...і йти дорогою наруги ... Настрою і удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 22:44:08 ]
Дякую за допомогу. Міняю "іти" на "йти".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-04-04 22:18:49 ]
Без великого життєвого досвіду усвідомити все це просто неможливо. Це твір для зрілих особистостей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 23:12:18 ]
Я сам маю трохи сумніви стосовно моєї зрілості. Але намагаюся збагнути суть страждання, яке присутнє в житті кожної людини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 22:44:58 ]
Як часто й нам хочеться легшого шляху!.. Але ж - що легко приходить - дешево цінується...
Глибинна суть у вірші, дякую, пане Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 23:17:25 ]
І я Вам дякую. І згідний з Вами, до спрвжнього багатства шлях непростий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-04-06 10:57:06 ]
Ваші твори завжди примушують замислюватися і залишають у серці щось таке, що час від часу нагадує про себе поколюванням...
...і невже насправді тільки через страждання, пане Богдане?
але ж чим це можна виправдати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-07 23:04:49 ]
Мабуть, просто, дочекати Воскресіння. Дозвольте мені на мале пояснення. Христова дорога до Воскресіння пролягала крізь страждання. Але не йдеться тільки про смерть на хресті. Справжнє Страждання це те, що Бог став людиною, упокорився до рівня сотворіння, прийняв всі його болі включно зі смертю, зійшов до аду. Тільки тоді воскрес і зійшов на небо. І тому є залежність між стражданням і воскресінням, між болем і радістю. Трудних, деколи навіть трагічних моментів в житті кожної людини є багато. Але всі вони закінчаться радістю, якщо людина сприймає їх як дорогу очищення, випробування, зміцнення. Залізо гартується у вогні. Коли кінчається важкий період в нашому житті і на його місце приходить радість, тоді часто усвідомлюємо собі, що цей час був потрібний і корисний. І саме це і є справжній і єдиний смисл страждання - воскреснути до нової радості.