ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
* * *
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Перпетуум Нобіле
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
У неба "нежить"...
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…

Микола Дудар
2025.10.10 18:58
Під завалами...
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…

Віктор Насипаний
2025.10.10 17:14
Не сумуй! (пісня)
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.

2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.

Віктор Кучерук
2025.10.10 15:36
* * *
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:20
Ода сонцю
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
Ода сонцю
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
Ода сонцю
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Марні пошуки
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
***
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Танок шаманки
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить

Євген Федчук
2025.10.09 20:04
1594 рік. Татари, козаки, Наливайко та інші…
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач

Сергій Губерначук
2025.10.09 15:56
Карамболь
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:

С М
2025.10.09 13:39
Забивання шпарки (The Beatles)
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Віктор Кучерук
2025.10.09 12:49
* * *
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Чернець (1960) / Інша поезія

 швидко і безболісно
Образ твору я хотів швидко і безболісно
проскочити
у Неділю Пасхи
а Ти кажеш повертатися
у Гетсиманський сад
до сплячих і втомлених
друзів
чекати Юди і його поцілунку
на суді мовчки стояти
сприймати удари натовпу
почути зречення того
хто обіцяв вірність
хрест взяти
і йти дорогою наруги
до розп'яття
до смерті
а коли настане
апогей темряви
самотністю своєю
у ад зійти
бо така є ціна
Воскресіння

а я хотів швидко і безболісно




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-04-03 21:57:36
Переглядів сторінки твору 4352
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.621 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.143 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.06.02 14:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-04-03 22:06:45 ]
а я хотів швидко і безболісно.... сумно....
Воскресіння Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 22:46:54 ]
Дякую. Думаю, всі ми, після своєї хресної дороги, дочекємо Воскресіння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-04-03 22:35:08 ]
Цікава розгортка простору і часу. Одне, як на мене
... і іти дорогою наруги... краще було б ...і йти дорогою наруги ... Настрою і удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 22:44:08 ]
Дякую за допомогу. Міняю "іти" на "йти".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-04-04 22:18:49 ]
Без великого життєвого досвіду усвідомити все це просто неможливо. Це твір для зрілих особистостей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 23:12:18 ]
Я сам маю трохи сумніви стосовно моєї зрілості. Але намагаюся збагнути суть страждання, яке присутнє в житті кожної людини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 22:44:58 ]
Як часто й нам хочеться легшого шляху!.. Але ж - що легко приходить - дешево цінується...
Глибинна суть у вірші, дякую, пане Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 23:17:25 ]
І я Вам дякую. І згідний з Вами, до спрвжнього багатства шлях непростий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-04-06 10:57:06 ]
Ваші твори завжди примушують замислюватися і залишають у серці щось таке, що час від часу нагадує про себе поколюванням...
...і невже насправді тільки через страждання, пане Богдане?
але ж чим це можна виправдати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-07 23:04:49 ]
Мабуть, просто, дочекати Воскресіння. Дозвольте мені на мале пояснення. Христова дорога до Воскресіння пролягала крізь страждання. Але не йдеться тільки про смерть на хресті. Справжнє Страждання це те, що Бог став людиною, упокорився до рівня сотворіння, прийняв всі його болі включно зі смертю, зійшов до аду. Тільки тоді воскрес і зійшов на небо. І тому є залежність між стражданням і воскресінням, між болем і радістю. Трудних, деколи навіть трагічних моментів в житті кожної людини є багато. Але всі вони закінчаться радістю, якщо людина сприймає їх як дорогу очищення, випробування, зміцнення. Залізо гартується у вогні. Коли кінчається важкий період в нашому житті і на його місце приходить радість, тоді часто усвідомлюємо собі, що цей час був потрібний і корисний. І саме це і є справжній і єдиний смисл страждання - воскреснути до нової радості.