як тільки сонце на захід-
ти в безвихідь.
шкода,шо вмієш казати "ні".
і ти в самоті
бийся хоч об стіну,
може на половину
загубиш самоту
і тривогу.
об тебе розбивається вітер.
хтось витер
з обличчя грим,
а дим
облюбовує твоє волосся
що й досі
не відросло з весни
чи зими
тієї,передостанньої
пізньої чи ранньої
у якій лишишся ти
аби не зійти
зовсім на нівець
навпростець
до свого власного щастя
вірю,вдасться.
стирати все до крапки,
до нитки
тебе особливо ретельно
бо,певне,як не я
то стиратимеш ти
зо дві доби
і кинеш розпорошену у вулицю
доводиться
Опиратися на закон Ома
не сидіти вдома
й шукати свого кохання
навмання.
воно живе на перпендикулярі
не без моралі.
і ми їздимо одними вагонами,
ходимо перонами.
просто у різний час
у нас
по-різному йдуть годинники
а художники
малюють нас на полотнах
що у рамах
прикрашають стіни
об які ми
б'ємося на повну силу
щоб наполовину
заглушити свій відчай
зазвичай
здаємося першими
і роздертими
влягаємося спати порізно
безболісно
і точно знаємо,
що не втрачаємо
перпендикулярного кохання
не востаннє
ненароком зустрілися
на "Виході"
чи "Вході"
напередодні
сьогодні

2010