тепер і люов купується
просто для всіх-своя ціна.
дівчинка наніч фарбується-
чиясь любов на сьогодні вона.
а ти гортаєш її як книжку
заплямовану чужими пальцями.
ненавидиш себе нишком
і закопуєш під асфальтами.
а з понеділка почнеться весна,
ви знову почнете жити.
та дівчинка з інієм в снах
більш не буде тебе любити.
з вівторка ти втратиш глузд,
почнеш знову її шукати
всюди,та серед розпуст
не зумієш її впізнати.
а в середу піде дощ.
ти вважатмеш,що вона
загортається зараз в плащ
і з будинку йде не сумна.
вона справді іде у воду,
у неї вогке волосся,
що не псує її вроду.
її Комусь вберегти не вдалося.
у четвер ти розіб'єш вікно,
щоб на стіни полинув вітер.
зальєш зранку смуток вином
щоб не бачити книжки літер
яку ти гортав так певно,
допоки не догортався.
хлопче,це ти даремно.
знаєш,ти закохався
у ту що приходить наніч
і їде о сьомій ранку.
її ніколи не буде поруч,
вам не стрічати світанків.
в п'ятницю ти зрозумієш,
що жити більш так не сила.
що без неї ти просто не можеш.
це весна те з тобою зробила.
ти в суботу не глянеш на світло
і цілуватимеш ті сторінки,
які досі ще пахнуть літом.
тим,в якому ви-половинки.
в неділю весна ще буде,
а дівчинки як не було.
насправді вона тут,всюди,
просто від серця її відлягло.
і дівчинка фарбується вранці,
зтирає із вуст іній.
вона тебе утопила в склянці,
загубила між білих ліній.

2010