Місто прокинеться, місто поставить чайник.
Ранок на каві заварить і на вершках.
І увімкне Інтернет чи Т(е)Б(е), звичайно,
і побіжить по дорогах і по стежках.

Місто дверима загрюкає і заграє
звуками моря пісень із (е)Ф(е)М-частот.
Місто-мурашник од краю і ген до краю
буде значимість підносити до висот.

Митиме вікна, возитиме пошту, піццу,
питиме пиво і колу, і чай, і квас.
Пнутися буде у перші та у столиці.
Буде у пробках, у гулові та у нас.

Місто пливтиме юрбою в години-піки,
місто вдихатиме дим і тютюн, і смог.
Місто увечері вдарить у ніс і пику.
Зрештою, місто затихне, лишить обох

нас у квартирі. І світла не стане раптом -
місто мудріше, ніж ти би того хотів.
Темно, дванадцята... Тут би не кому - крапку,
місто одначе чекає нових життів.
11.05.2010р.