ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мара Щира (1984) / Вірші

 Післямова
Гострий ніж... гостріше немає
По венам холодним, майже зітлілим
Останню партію в останні п’ять хвилин зіграєш
Програєш все до нитки – гравець неумілий
Гострий ніж, як наша пристрасть
Холодний, пекучий як останні обійми
Віддавати серце на чиюсь милість
І чекати прийде-не прийде…
Гострий ніж – на лезі отрута
Солона як сльози й солодка як чай
За мить довговічна … довічна спокута
Прийдеш не прийдеш, все рівно, прощай
Холодний ніж з блискучим лезом
По синім стрічкам, по рікам руки
Все було занадто. Занадто безмежно
А потім завили в утробі вовки




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-17 10:25:33
Переглядів сторінки твору 3962
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.333 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.920 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.663
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.10.29 23:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2010-05-25 10:34:03 ]
Чому пристрасть холодна, а обійми пекучі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-25 14:04:06 ]
Тому що саме так і було. Від тієї пристрості німіли навіть пальці від холоду а від обіймів горіло все в середині


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2010-05-25 14:29:03 ]
Вибач, Тобі не личить так писати, перевір, будь ласка, граматику (і взагалі, пальці німіли від пристрасті чи від холоду?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-25 14:59:15 ]
ой... дійсно купа помилок (червоніє).
А пальці німіли від холоду пристрасті, ось такий дисонанс. Ну буває так. Не знаю як у решти людей а у мене було 


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2010-05-25 15:31:45 ]
Оксюморони - це цікаво, але небезпека в тому, що можеш легко почати писати щось в стилі "я автор, решта - барани, нічого не розуміють".
Холод пристрасті (до чого, кого)?
"Де щойно була ніжність
на ранок може виникгнути ніж" (напевне Андрухович)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-25 17:34:08 ]
Вав… я у убмороку )))))))))))) навіть якщо то лише НАПЕВНО Андрухович )
Але якщо серйозно то ні. Для того я і вивішала цю річ, щоб дізнатись про те, що про неї думають люди. Так ось повертаюсь до холоду і пристрасті.
«Гострий ніж, як наша пристрасть
Холодний, пекучий як останні обійми»
Ото ж бо…. В пристрасті так само як і в неймовірному холоді деякі почуття неймовірно загострюються, а деякі навпаки… Хто сказав що пристрасть може бути вогняною? Лід також обпалює. Чи не так? А взагалі навіть під час самих ніжних стосунків може траитись якась дрібниця, яка на мить обпалить холодом, може і розчарування але це буде справжній сплеск емоцій (читай пристрасті), але холодної.
Мені так здається


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2010-05-25 17:43:26 ]
Не знаю навіть. Як це воно - почуття загастрюються на холоді? Та й лід - не оюпалює, а обпікає, взагалі-то.
але, ми ніби говоримо про різні речі. Для мене емоції і пристрасть - достатньо різні речі, щоб їх не змішувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-08 22:39:01 ]
все складно.=\
але, по-моєму, пристрасть - це одна з емоцій. а почуття - це справді інше.
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-09 10:08:06 ]
Туту дісно все не так складно :)