ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Травневий світанок
На трубах кульбаби привіти кудлаті
Чекали попутних вітрів,
Травневий світанок в блакитнім халаті
Ланами без поспіху брів.

До Бога злинаючи, жайвір томився
І галькою падав униз,
Де щіттю спроквола чесала пашниця
Знеможений спочивом бриз.

Туман виглядав із долини сирої
Чи сонце бувало не йде.
І руслом потоку скрадався по звої
У пагіння лоз молоде.

Кувала роки на ковадлі зозуля,
Хлептала луну тишина
І все яскравіше шарілася скула
На прузі грядущого дня.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-25 15:51:38
Переглядів сторінки твору 3863
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.945 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 16:09:51 ]
ІМХО, не варто зупинятись.
Читаючи вірш, я наче переглядаю фільм з субтитрами, які тихенько прочитую про себе, щоб зайвим звуком не гойднути-потривожити повітряну пастораль, створену Вашим віршем. Дякую.
А якщо коротко, то мені здалось, що вірш невиправдано і несподівано скінчився. Хотілось би розраховувати на продовження. Він обірвався, наче лірична промова на півслові.
Висока образність (принаймні, бачена з моїх дзвіниць), гарний коефіцієнт прозорості.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 16:17:38 ]
Погоджуюсь з Гаррі, вірш чудовий. Не погоджуюсь тільки в тому, що вірш закінчений несподівано - він цілком завершений. Хоч, ніде правди діти, читати приємно було б ще. Так що, пишіть другу частину.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 16:31:57 ]
Дякую, Адель.Другу частину? - попробую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 16:35:52 ]
Дякую,ГарСі,але зупинитись все - таки колись доведеться, я просто сам себе в цьому вірші слабо оцінив. А ваша підтримка - це потужний стимул до написання більш розлогих полотен.
Зичу вам успіхів та хорошого настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 17:08:13 ]
Образність у Вашому вірші на досить високому рівні.
Відчуваються і резерви.
Мені доводилось бачити вірші серйозних дядьків, в яких є деякі відзнаки - членство, журнали... Але я не про дядьків.
В їхніх творах може бути образність, а нема ознак високої технічної досконалості, бо ті вже високо себе зацінили. І нічого, і нікого слухати не бажають. І їхні твори кращими не стають. Висока оцінка, факт якої був свого часу, почала не дуже позитивно впливати на подальшу творчість.
В однієї людини, відомої мені, є "поплавець" учбового закладу, який той свого часу скінчив, але людина відчуває себе учнем наступного, більш вищого - хай навіть його не існує. Але відчуває учнем.
І її інколи на вигляд критичні зауваження не тому, що він якийсь розумник, а тому, що його око здатне гостро бачити, а голова - розуміти.
Бачити би все не зовсім бездоганне і не високо поетичне і мені в своїх віршах... А краще віршувати на всю міць свого творчого потенціалу.

Зичу Вам саме цього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-05-27 21:14:43 ]
Щиро - прещиро вдячний.Філософія вашого коментаря мені цілком зрозуміла і я радий мати її у своєму арсеналі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-07 02:09:15 ]
Чудово! Цей вірш читаєш - ніби п’єш, якщо можна так сказати =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-06-08 21:51:07 ]
Дякую, Анатолію, за добре слово.
Успіхів вам і наснаги!