ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Ноктюрн напередодні епохи блюзу
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, по тім

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Самопізнання
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Вкрита золотом зламана вічність
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Його любити я не перестану
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
* * *
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Артуру Дмитровичу Курдіновському
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Геліопавза
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образа́х
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
На тлі десяткового дробу
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
На сходинах літ
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Натхнення
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
* * *
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Історія
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Дитячої Творчості Ц Д Т Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ґеорґус Аба (1992) / Вірші

 Вже вірші ніхто не читає
Вже вірші ніхто не читає,
Пиши їх швидко, немов надсилаєш
Листа у країну вже-мертвих жанрів.

Кидай, кидай у безодню шухляди,
Нехай падає, нерішучо-як-хочо,
Вночі напівсонно згадуй приємно,

Як солодко жити по той бік ока,
Там де світла нема, де
Лише анонімність очного нерва.

Віддавай увесь, що виростив, чай,
Нехай напівсонно падає, заварюється,
Там де пустка, не бійся, не буде аварії,

Нехай, нехай буде легко,
Нехай ллється в підробку діжки
Справжня вода.

Роби, що мусиш,
нехай буде, як треба,
Падай рибою

Ротом її в океан,
І не бійся, що у зуби застрягне
Ледве-ледве меридіан.

2010ТРА26

Дослухався я власної поради,
Записав умить, і швидко до шухляди.
Не знаю тільки, що виникло раніш:
ота порада чи той вірш?





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-05-26 20:41:30
Переглядів сторінки твору 6882
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.436 / 5  (4.568 / 5.27)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.540 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2021.05.26 16:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-26 23:58:40 ]
Цікаве мальовидло, Ґеорґусе.
"анонімність очного нерва" - що це означає? Просто цікаво...
Неанонімно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-27 00:16:35 ]
Ну, пояснювати вже пізно, але все ж таки: це означає, що по той бік ока, там де відходить нерв, за Вами ніхто не спостерігає, тому це одне з найзатишніших місць у тілі людини. До того ж, вийняті глазні яблука - вони такі безликі, такі анонімні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-27 00:17:20 ]
а що таке мальовидло?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-27 00:21:03 ]
А, зрозуміло.
Єдиний, хто може порушити анономність нерву - то очний нерво-хірург.
Але то може запахнути сліпотою.
"Мальовидло" - це намальована якась і чогось картина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-27 11:36:48 ]
складно якось... хоча...
у перших трьох строфах сказано усе, що має бути сказано.
мерИдіани оспівані всіляко - вперше чую, про мерИдіан у зубах.
взагалі, цікаво Ґеорґусе.
натхнення Вам.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-27 13:28:13 ]
і складно, і цікаво...бо це лабораторія!
Якби у перших 3х було б усе - то я б далі не писав.
Щодо меридіану - спонтанно чомусь вийшло.
І спасибі за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-09-01 22:27:34 ]
меридіан не у зубах, а там, де він і має бути, це не більше, ніж абстракція, адже його ніхто не проводив під лінієчку по Землі)
але в цьому щось є: ухопити неухопне, або поставити себе в якісь рамки... я би це так потрактувала...) але нічого ˜– гарна зубочистка – і ось знову вона, свобода!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-31 14:50:42 ]
дуже круто)
"нехай буде легко",
"роби, щомусиш,
нехай буде, як треба".....
=*
=*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-31 15:06:47 ]
Це, здається, перефразований Кант чи Спіноза...чи якийсь стоїк...просто один із моїх принципів - "делай что должно, и будь что будет"
"нехай буде легко" - це девіз мого перевантаженого мозку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Глория Горе (Л.П./М.К.) [ 2010-05-31 15:38:46 ]
ах як гааарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-31 15:50:00 ]
Принаймні, задум гарний... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-02 15:43:56 ]
і задум, і виконання)))
лю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-09-04 13:20:37 ]
"Як солодко жити по той бік ока,
Там де світла нема, де
Лише анонімність очного нерва.

так міг сказати лише інтроверт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 21:03:44 ]
чи просто патологоанатом...
а якщо серйозно, я поєдную в собі як і інтро- так і екстравертність


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-31 10:06:59 ]
Якщо твій портрет -- автопортрет, а анонімність очного нерва : мені хтось казав, що бачив тебе голого на нудиському пляжі, але не скажу що то бачила я... А не : я це точно десь бачив... але де? Чортовий склероз замучив! -- Тоді з тобою все Або нормально, або я не знаю!
Вітаю -- Я Анонім


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-31 12:48:36 ]
доречно