ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

хома дідим
2026.09.15 22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 Кожен день проживаю тепер, як окреме життя.
Малюнок Олі Кваші

Кожен день проживаю тепер, як окреме життя.
Книгу білої хати нутром читаю.
У вітчизни моєї змінився стяг.
Не змінився Почаїв.

Бачу, люди старенькі сміються старим
Так, як діти звірятам.
Я – мов дерево сильне, але без кори,
Що навчилось літати.

А живу, наче Бог у собачій душі.
І борюсь зі сльозою.
І тече по мені, наче мед по ножі,
Ситий зойк Мезозою.

То ж закладка на книзі поезописань –
Птеродактиля шкіра.
І приходять волхви із духовних повстань,
І шукають кумира.

А лелеки чорнобильські носять дітей
Сумнуватих доволі...
І корінням до верху калина росте,
Б’ють громи тонкостволі.

Словом, все, як було много вітру назад.
Сателітки гніздечок.
Спить пекельно порубаний райський сад.
Змій рятується втечею.

І напоказ молінь так багато тепер,
Що не віриш нікому.

Цей останній мій день молодим помер.
Крапка з комою.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-19 14:00:15
Переглядів сторінки твору 3223
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-19 16:19:17 ]
Я – мов дерево сильне, але без кори,
Що навчилось літати.
Птеродактиль закладкою став до пори,
Аби міг я писати,
На корі, що віршами із себе обдер,
Крапки з комою.
Бо напоказ молінь так багато тепер,
Що не вірю нікому я. :) - це так, жартома, бо насправді дуже сподобалось в цілому, а частини, які я використала - особливо. А ще "Бачу, люди старенькі сміються старим
Так, як діти звірятам." Дякую за Вашу творчість.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 16:29:42 ]
Дякую.
Світла Вам теплого.

ІП.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 19:37:18 ]
Так щось сумно стало... Добре, що наприкінці "крапка з комою" - тож іще дні будуть, нехай і так само довгі, як життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 19:51:10 ]
...Молодими поети відходили,
а тепер ось - дні.
Не затримати їх: ані одами,
ні вогнем у вікні.
Ми нікому й нічому не вірили -
ні словам, ні сльозам,
ні людині, хіба що звірові -
в душу змієм вповзав...








Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-06-20 09:03:08 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-06-20 09:04:14 ]
Файно.
Дякую.

От молодець, Вікторіє!..

:))

ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-06-20 15:46:05 ]
Читаю і вчуся.
Несподівані повороти віршування - це так привабливо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-06-21 09:35:09 ]
Будьмо і тримаймося, Володимире!
Удачі.
Світла.
Вітру у спину.

Ігор.