ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
* * *
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
* * *
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
* * *
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Хоку сумної сливи
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Стукіт підків
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
* * *
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
Вулиця братів Шевчуків
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
* * *
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Мелодія весни (рондель)
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Бедж (Cream)
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Радість
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
* 31 *
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігрант
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Свої ж
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
Після пробудження
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Епоха куряви
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Світлий ангеле, ґрунту дрібочко
Світлий ангеле, ґрунту жменечко,
брудом світу цього не скорена,
колисаєш майбутнє, ненечко,
хоч би як ти була заморена.

Ти до себе дозволь схилитися,
Аби стати хоч трохи вищою,
І долонями помолитися
Пращур-мовою, тобі ближчою.

Ти асфальтністю заґратована
І укрита терпіння крицею,
Як я хочу тебе, шрамовану,
напоїти з долонь водицею.

Світлий ангеле, ґрунту грудочко,
Заквітчати тебе дозволь мені,
Аби квіти пелюстки-блюдечка
Підставляли під сонця промені.

Ти навчи мене бути чистою
Бруд у душу свою приймаючи,
І любов тоді в мені вистоїть,
Квітом істини проростаючи.

Передбачення баби скіфської,
Вітром степу мені навіяне:
Щоб уміла схилятись низько я
У високість трави замріяна.

Ґрунту дрібочко, ти навчи мене
Виживати у час непроханий,
Аби потім, надійно й стримано,
Був мій світ у життя закоханий.




Найвища оцінка Ігор Міф Маковійчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ольга Бражник 5 Майстер-клас / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-06-21 13:58:28
Переглядів сторінки твору 4168
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-21 16:45:27 ]
Таню! Гарно, ніжно і мужньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 13:03:40 ]
Дякую, Ярославе!Рада бачити, заходьте ще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-21 16:50:14 ]
Така складна тема і так ніжно написано! Але осблива дяка за "квіти пелюстки-блюдечка"! Вітаю, Тетянко!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 13:06:23 ]
Дякую, Ігоре, Завжди рада бачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-21 17:24:06 ]
Так мені Ваш вірш ліг на душу, мов напоївши її живою водою... Щойно вернулась з суду ( в іншому житті я адвокат), де програла дуже важливу для мене справу, не зумівши відстояти Справедливість ( з кожним роком це стає все важче і важче, якесь повне знецінення усього людського, суцільна деморалізація) я просто розчавлена... А читаючи такі вірші, розумію, що цей облудний світ ще має шанс на одужання... Дякую Вам, Тетянко, і нехай щастить Вам у всьому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-21 19:41:26 ]
Світлі янголи, неба жителі,
Чом зреклися нас і залишили,
У нелегкий час, у мить відчаю,
Коли війни йдуть ці одвічнії?
Світлі янголи, повертайтеся,
Ми ж навернемось і покаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 13:07:22 ]
Наталочко, дуже сумно, що так сталось, але програний бій – теж досвід, тож нехай цей досвід слугує підмурком майбутнім перемогам. Здається, щоб знайти Бога, спочатку треба знайти Людину, перш за все у собі, і навчити її бути сильнішою за Звіра, котрий теж у нас, і нікуди від цього не дінешся. Ангелам важко дістатися до Людини, якщо Звір сильніший. Ваш фах за суттю своєю зобов’язує будити в людях милосердя, без якого не може бути Людини. Милосердя – біле перо, дароване Людині Ангелом. Воно є у кожному, тільки у душах наших стільки мотлоху, що ми забуваємо про цей безцінний дар. Людина, що не розгубила своє милосердя, і навчилась будити його у інших, є правою рукою Ангела. А той, хто жбурляє милосердя, наче бісер свиням, є слугою Звіра. Тож успіхів Вам у Вашій роботі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 17:53:14 ]
Дякую за коментар, Олю. З задоволенням гостювала оце на Вашій сторінці. Заважав тільки клопіт з комп’ютером, він чомусь весь час від мережі відключався, тож жодного коментаря не залишила, не було настрою з ним «сперечатись». Вельми до вподоби мені Ваші «Предновогоднее», «Блюзнірство», «Визнання», «Психічно хворий листопад», «Грані», «Злам свідомості», «Останні краплини розмитого сірого смутку» і «Життя під лекало тебе не лякало». Відчувається власна думка,уміння не йти за стереотипами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 22:52:52 ]
Я Вам напишу про перше враження.
Про рими я писав в якомусь з попередніх коментарів.
Хотілось би спитати, як Вам вдається їх знаходити, та не буду. Знаходьте і надалі.
А тепер про враження.
Може, тому, що ми, чоловіки, або якась їхня частина, слухає, як тукають жіночі підбори взуття жінок (в цілому), яких ми не бачимо, але побачимо, коли вони пройдуть повз, наздоженуть чи пройдуть перпендикулярним курсом, я як представник чоловічого племені, прислуховуюсь до ритміки.
В даному випадку мені здалось, що хай би кожний парний рядок кожної строфи-чотиривірша був би на один склад (не стопу) довшим. Спробуйте десь всередині кожного рядка прилаштувати один склад - і Вам вірш здасться кращим, ніж він є зараз, за рахунок більшої виразності.

Один з читачів,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 03:19:57 ]
"Спробуйте десь всередині кожного рядка прилаштувати один склад" - навіть спробувала. Тільки це ж практично переписати заново треба. А настрій уже інший - халтура вийде, навіть якщо з ритмікою краще стане. До того ж, як не намагаюсь, не можу вловити потреби подовжувати парні рядки на склад. Вибачте, Гаррі, це, мабуть, тому що чоловіки на підборах не ходять... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 10:58:57 ]
То мені вибачте те, що я балуваний :))
Чого захотів. Ти ж понімаєш, знавець.
У кожного рядка однакові клаузули - тому і кількість складів і стоп однакова.
Все нормально, шановна Тетяно. То були примхи :))
Я днями анекдот пригадав. Він не має ніякого відношення до вірша і до коментарів. Пригадався - та і все. Він був про те, як собака приніс текст для телеграми, який складався з деякої кількості "гав-гав". А далі він був про те, що телеграфістка запропонувала додати ще одне "гав-гав", щоб вартість телеграми була зручною (бо в ній ПДВ 20% та різні пенсійні внески)... А чим він закінчився, Вам, мабуть, гарно відомо. Відмовився собака, сказавши, що дурниця якась виходить, якщо додати одне "гав-гав".
Дякую за компанію.
З усмішкою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-06-24 11:48:48 ]
Дуже гарні метафоричні образи (починаючи з самої назви твору).
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-17 02:31:53 ]
Дякую, Іро! Рада привітати на своїй сторінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-15 12:25:40 ]
Шановна Тетяно! Надзвичайно сильні враження...
Схиляюсь низько і я перед Вашою щирою і ВИСОКОЮ поезією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-17 02:32:40 ]
Дякую, пане Іване! Приємно отримувати таку похвалу від людини, що за суттю своєї літературної діяльності повинна мати нюх на недоліки.