ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Світлий ангеле, ґрунту дрібочко
Світлий ангеле, ґрунту жменечко,
брудом світу цього не скорена,
колисаєш майбутнє, ненечко,
хоч би як ти була заморена.

Ти до себе дозволь схилитися,
Аби стати хоч трохи вищою,
І долонями помолитися
Пращур-мовою, тобі ближчою.

Ти асфальтністю заґратована
І укрита терпіння крицею,
Як я хочу тебе, шрамовану,
напоїти з долонь водицею.

Світлий ангеле, ґрунту грудочко,
Заквітчати тебе дозволь мені,
Аби квіти пелюстки-блюдечка
Підставляли під сонця промені.

Ти навчи мене бути чистою
Бруд у душу свою приймаючи,
І любов тоді в мені вистоїть,
Квітом істини проростаючи.

Передбачення баби скіфської,
Вітром степу мені навіяне:
Щоб уміла схилятись низько я
У високість трави замріяна.

Ґрунту дрібочко, ти навчи мене
Виживати у час непроханий,
Аби потім, надійно й стримано,
Був мій світ у життя закоханий.




Найвища оцінка Ігор Міф Маковійчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ольга Бражник 5 Майстер-клас / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-21 13:58:28
Переглядів сторінки твору 4201
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-21 16:45:27 ]
Таню! Гарно, ніжно і мужньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 13:03:40 ]
Дякую, Ярославе!Рада бачити, заходьте ще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-21 16:50:14 ]
Така складна тема і так ніжно написано! Але осблива дяка за "квіти пелюстки-блюдечка"! Вітаю, Тетянко!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 13:06:23 ]
Дякую, Ігоре, Завжди рада бачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-21 17:24:06 ]
Так мені Ваш вірш ліг на душу, мов напоївши її живою водою... Щойно вернулась з суду ( в іншому житті я адвокат), де програла дуже важливу для мене справу, не зумівши відстояти Справедливість ( з кожним роком це стає все важче і важче, якесь повне знецінення усього людського, суцільна деморалізація) я просто розчавлена... А читаючи такі вірші, розумію, що цей облудний світ ще має шанс на одужання... Дякую Вам, Тетянко, і нехай щастить Вам у всьому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-21 19:41:26 ]
Світлі янголи, неба жителі,
Чом зреклися нас і залишили,
У нелегкий час, у мить відчаю,
Коли війни йдуть ці одвічнії?
Світлі янголи, повертайтеся,
Ми ж навернемось і покаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 13:07:22 ]
Наталочко, дуже сумно, що так сталось, але програний бій – теж досвід, тож нехай цей досвід слугує підмурком майбутнім перемогам. Здається, щоб знайти Бога, спочатку треба знайти Людину, перш за все у собі, і навчити її бути сильнішою за Звіра, котрий теж у нас, і нікуди від цього не дінешся. Ангелам важко дістатися до Людини, якщо Звір сильніший. Ваш фах за суттю своєю зобов’язує будити в людях милосердя, без якого не може бути Людини. Милосердя – біле перо, дароване Людині Ангелом. Воно є у кожному, тільки у душах наших стільки мотлоху, що ми забуваємо про цей безцінний дар. Людина, що не розгубила своє милосердя, і навчилась будити його у інших, є правою рукою Ангела. А той, хто жбурляє милосердя, наче бісер свиням, є слугою Звіра. Тож успіхів Вам у Вашій роботі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 17:53:14 ]
Дякую за коментар, Олю. З задоволенням гостювала оце на Вашій сторінці. Заважав тільки клопіт з комп’ютером, він чомусь весь час від мережі відключався, тож жодного коментаря не залишила, не було настрою з ним «сперечатись». Вельми до вподоби мені Ваші «Предновогоднее», «Блюзнірство», «Визнання», «Психічно хворий листопад», «Грані», «Злам свідомості», «Останні краплини розмитого сірого смутку» і «Життя під лекало тебе не лякало». Відчувається власна думка,уміння не йти за стереотипами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 22:52:52 ]
Я Вам напишу про перше враження.
Про рими я писав в якомусь з попередніх коментарів.
Хотілось би спитати, як Вам вдається їх знаходити, та не буду. Знаходьте і надалі.
А тепер про враження.
Може, тому, що ми, чоловіки, або якась їхня частина, слухає, як тукають жіночі підбори взуття жінок (в цілому), яких ми не бачимо, але побачимо, коли вони пройдуть повз, наздоженуть чи пройдуть перпендикулярним курсом, я як представник чоловічого племені, прислуховуюсь до ритміки.
В даному випадку мені здалось, що хай би кожний парний рядок кожної строфи-чотиривірша був би на один склад (не стопу) довшим. Спробуйте десь всередині кожного рядка прилаштувати один склад - і Вам вірш здасться кращим, ніж він є зараз, за рахунок більшої виразності.

Один з читачів,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 03:19:57 ]
"Спробуйте десь всередині кожного рядка прилаштувати один склад" - навіть спробувала. Тільки це ж практично переписати заново треба. А настрій уже інший - халтура вийде, навіть якщо з ритмікою краще стане. До того ж, як не намагаюсь, не можу вловити потреби подовжувати парні рядки на склад. Вибачте, Гаррі, це, мабуть, тому що чоловіки на підборах не ходять... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 10:58:57 ]
То мені вибачте те, що я балуваний :))
Чого захотів. Ти ж понімаєш, знавець.
У кожного рядка однакові клаузули - тому і кількість складів і стоп однакова.
Все нормально, шановна Тетяно. То були примхи :))
Я днями анекдот пригадав. Він не має ніякого відношення до вірша і до коментарів. Пригадався - та і все. Він був про те, як собака приніс текст для телеграми, який складався з деякої кількості "гав-гав". А далі він був про те, що телеграфістка запропонувала додати ще одне "гав-гав", щоб вартість телеграми була зручною (бо в ній ПДВ 20% та різні пенсійні внески)... А чим він закінчився, Вам, мабуть, гарно відомо. Відмовився собака, сказавши, що дурниця якась виходить, якщо додати одне "гав-гав".
Дякую за компанію.
З усмішкою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-06-24 11:48:48 ]
Дуже гарні метафоричні образи (починаючи з самої назви твору).
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-17 02:31:53 ]
Дякую, Іро! Рада привітати на своїй сторінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-15 12:25:40 ]
Шановна Тетяно! Надзвичайно сильні враження...
Схиляюсь низько і я перед Вашою щирою і ВИСОКОЮ поезією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-17 02:32:40 ]
Дякую, пане Іване! Приємно отримувати таку похвалу від людини, що за суттю своєї літературної діяльності повинна мати нюх на недоліки.