ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2025.04.11 11:35
Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати. Він має таку схильність як Інтернет-сапієнс. До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика. До слова, програма співробітництва зазнала деяких о

Юрій Гундарєв
2025.04.11 09:34
Сьогодні, 11 квітня, об 11:00 у Кривому Розі проводжають в останню путь Маргариту Половінко. Поховають нашу героїню на Алеї Слави на центральному кладовищі міста.

На фронті загинула 31-річна криворізька художниця Маргарита Половінко.
Від 2024 року вон

Віктор Кучерук
2025.04.11 08:07
Квітень. Ранок. Вітер. Сніг.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.

Микола Соболь
2025.04.11 05:21
До адміністрації. Хочу нагадати, як адміни сварили мене за публікацію двох творів підряд і видаляли на свій розсуд, бо тема торкалася одного недоторканого автора порталу, який пописував російською. А тут заходжу і бум авторів по два твори підряд і око ад

Микола Соболь
2025.04.11 05:15
Це вже було і місто це, і сніг,
і квітень, що пече мені у грудях,
бо замітає все, неначе грудень,
і слід кота кудись через поріг
у невідомість, у тернисту млу,
синичка попід вікнами заплаче,
вона весни чекала нетерпляче,
а небо їй вернуло зиму злу,

Олена Малєєва
2025.04.10 23:03
Стукає серце шпарко:
Спогади - товарняк.
Тягнуться гулко, різко...
З втомою позаяк.

Позаминулоріччя
Все ще у груди б'є
Важко-тугий наплічник.

Олена Малєєва
2025.04.10 22:08
Я сховаюся в своє світло
Най осяє мене цей промінь
Най тече і тече невпинно
Переповнює павідь, повінь.

Повінь повна яскраво-сяйва,
Річка тепла зірчасто-свіжа.
Я скупаюся в ній осяйна,

Олександр Сушко
2025.04.10 21:40
Вірш покладено на музику Сергія Степаненка.

https://youtu.be/VGCdBAGKmn4

Борис Костиря
2025.04.10 21:27
Чи можуть ідеї вивітритися
із голови?
Чи можна їх розхлюпати,
як воду у відрі?
Вони невідомо як з'являються
і невідомо куди зникають.
Ідеї невловимі, як нейтрино.
Щойно вони були

Борис Костиря
2025.04.10 21:23
Куди я поспішаю?
Цей спалах слова
мовби перед майбутньою
неможлмвістю писати.
Попереду безодня невідомого.
Ні, це не поспіх.
Це самозаглиблення.
Надолужування минулого

С М
2025.04.10 20:00
Було люду на явленні Безумця
Казав, на місці старому стрічаємося
Убравсь у мережива і сатин у ремінцях
Чоло в небеса, усміх на півлиця

Казав оце:
”Леді й джентльмени, принцеві зле“
Стоячи на брамі, отам де склеп

Євген Федчук
2025.04.10 19:19
Орбан, дідько б його взяв, витріщивши очі
Українське Закарпаття захопити хоче.
Грає в нім москальська кров, бо всі ж добре знають,
Що угри із москалями спільних предків мають.
Тож і тужиться аби світу доказати,
Що на землі українські може право мати.

Іван Потьомкін
2025.04.10 19:05
Людиною буть можна тільки за життя,
Опісля тільки образом.
Істина, здавалося б, проста,
Та ой як часто ми її обходимо
І наділяємо живих оцінками високими:
Геній, пророк.., навіть Месія…
Забуваємо, що правом цим наділений
Тільки Всевишній.

Адель Станіславська
2025.04.10 18:52
канони ікони іконостаси
поклони богу чи свинопасу
нема різниці нема границі
не б'ють поклонів лиш одиниці
не горблять спини не йдуть за тлумом
не товаришать з вселенським глумом
за те від віку і аж до скону живих не люблять... такі закони...

Адель Станіславська
2025.04.10 18:51
За гаслами гасла...
За ними - глуха пустота.
Два боки медалі:
дорога в одвічне нікуди,
що завше широка, розлого-простора й не та;
і ниточка-стежка
до сонця між терня облуди...
Крізь біль межи глуму...

Ольга Олеандра
2025.04.10 13:13
На вишневий цвіт – снігом.
Це не може буть збігом.
Тож, можливо, це випадковість?
Перебіжна пуста гоноровість?
Але ж цвіт в холодінні страждає –
опадає, дрижить й опадає.
Поріділі розхристані віти
вже не вкриті привітливим цвітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Серце жовніра

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Олександр Дяченко 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ігор Рубцов 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-11 00:32:47
Переглядів сторінки твору 6159
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.095 / 5.75  (5.071 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 5.306 / 6  (5.122 / 5.73)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Епітафії
Автор востаннє на сайті 2025.04.07 17:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 01:03:11 ]
Чому твій погляд півпустий?
(А, може, півпорожній?).
Мене до себе підпусти -
Я теж творіння Боже!
Хоча у серці біль тупий,
Шматує вітер душу -
Від прірви, прошу, відступи
І полюби світ дужче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:24:04 ]
Любити світ, тебе у нім.
Які невидимі вогні
душі твоєї...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:55:43 ]
Вони невидимі й мені,
На те вони й душі вогні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 17:03:19 ]
Люби цей світ! Мене - у нім,
Душа - в душі, одне - в однім.
Душа душі не омине,
Коли ми душами - одне...
Вітрам Любові - не згасить,
Коли ми серця ненасить
За справді щирим почуттям
Тамуєм все своє життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 17:31:56 ]
Вогнів невидимих тепло,
є щастя човен, є весло,
веселка небо сповила
ла-ла, ла-ла
ла-ла, ла-ла


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 01:22:28 ]
Ти не кажи, що ти помер -
У себе ти полинув,
Аби земну відчути твердь
Й смак кожної хвилини.
Хоч прагнеш поглядом з небес
Стежок торкнутись долі -
Ще не пора, неси свій хрест
Життя тернистим полем!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:26:04 ]
Нести свій хрест - таке життя.
З доріг - вино і каяття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 01:30:13 ]
В криницю спраглої душі,
Хто хоче, зазирне.
Та краще, Жовніре, змужній
І серцем вчуй мене...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:27:43 ]
Вчув і вчувся,
змужнів, проснувся.
І бачу берегині стан...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 17:42:55 ]
Ти прокинувся нарешті?
Ти - в чеканні нових звершень?
Берегині силуетом
Марять ледь не всі Поети...
Серцем вслухайся у тишу -
Хтось для Тебе вірші пише!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 17:51:34 ]
Йду віршами, мов полями,
Там, де пише серце драми.
Хочу я зустріти Хтосю.
Світлячки в її волоссі...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 19:50:52 ]
Я лікую серця драми
Зірочками-світлячками,
Що купаються в волоссі
І шепочуть вірші Хтосі...
Серце драми пише й досі? -
Хтося драмам скаже - досить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-11 08:09:16 ]
До стилю, пане Юрію, нема питань, одним словом, вишукано. Єдине, на що особисто мені хотілося б звернути увагу: "як боже перестане битись,". Слово "Боже" я написав би з великої літери.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:28:24 ]
Звичайно, Ігоре.
Нехай буде з великої.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 09:16:26 ]

Є пара одруківок, я вислав про них інформацію, а так дуже симпатично, Юрію.
Не певен, правда, що закінчення оптимальне саме для такої форми. Можливо розбити на строфи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:29:14 ]
Дякую, Майстерні.
Прислухався,
як тепер - краще?
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 15:01:50 ]
Стихотворение редчайшей глубины. Ничего общего с "проходными" наподобие моего вчерашнего, да и не только его.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:30:43 ]
Спасибі Олексіє.
Люблю військову тематику.
Немає нічого трагічнішого за братовбивчу різню.
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:48:23 ]
Мені сподобалось. Відчувається, т.м., душа автора, його настрій того часу, коли створювався вірш.
Цікава думка про спільну криницю однієї душі, хоча трішки незвично бачити, бо звик до наших душ. А в твоєму вірші - одна. Але це все дрібниці.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 17:23:18 ]
Коли ми з Богом однодумці - у нас одна душа :)
Дякую, Олександре. Дуже приємно.
З повагою,
ЛЮ