ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Лірична соната
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Пам'яті композитора і співавтора І. Ярового
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого не читатиму
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
* 175 *
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
Кубанська Україна
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Голос рідної землі (триКоло ронделів)
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
* * *
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
"Чорний сніг Александрії" (продовження 10)
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
* * *
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
"Нам скоро з літечком прощатись..."
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Vagatio
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу

Паб Лімерик
2026.08.15 21:58
Благодійний внесок нашого блогера
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.

Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова

С М
2026.08.15 20:29
Арлекін (Genesis)
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари

Тло повсякчас одне

хома дідим
2026.08.15 19:03
* 174 *
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *

Поетам

Образ твору

Бачу маску зі сліз на обличчі коханої долі.
Чи цілунок, чи куля чекають мене на межі?..
Ті самотні вовки, що достойні Великої Волі,
Табунами ідуть у брехливі її сторожі.

На вершинах людських дуже тісно і холодно душам,
Що голодні на славу й не вірять в тяжіння земне.
Та законів природи й вони ні на ген не порушать,
Як вольфрамову нитку, запікши оголений нерв.

Хтось піде по воді.
Хтось війну розпочне за нізащо.
Хтось на гроші впаде,
Ображаючи лиса й вербу.
Але з віком усі повертають
До прощі від пращі.
Світ змінили місцями,
Але не змінили Судьбу.

Корінь Сонця – проміння –
Углиб, до чортів проростає.
Не потрібна й надсадна
По дзеркалі правда тече.
Свого тіла душа
Після бою ніяк не приймає.
Після бою, в якому
Забуто про честь.

Тому й маска зі сліз на обличчі коханої долі.
І цілунок, і куля чекають мене на межі.

Ті самотні вовки, що достойні Великої Волі, –
Табунами ідуть у брехливі її сторожі.




не оцінювати





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-30 09:45:36
Переглядів сторінки твору 4425
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 09:52:48 ]
Долі-волі. "ні на ген не порушують" - хочеться "не порушать".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 10:18:18 ]
Якщо Вам хочеться, Юля...
То тільки для Вас...
:)

Не забувайте доброго самотнього вовка.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 10:25:52 ]
:) то було не принципово... просто так читається легше.

гарно дня Вам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 10:50:30 ]
Сильно! Вдало, поетично про гірке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-30 11:48:35 ]
А вони, наївні, гадають, що управляють долями і світом... Усе в руках Господніх і, "усі повертають
До прощі від пращі".Зачепило, Ігорку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 12:17:54 ]
Як завжди - актуальне питання - "вони, то хто?" - чи не ми всі, часом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-30 12:28:42 ]
Можна й так сказати... Але я про тих, хто справді щиро вірить, що від них щось та й залежить у цьому світі, шановна Редакціє.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 12:38:50 ]
Щиро вірити можна, дорога Патаро, напевно лише в Бога, чи ні? Чи можна вірити наприклад у кумирів, істуканів, бовванів, і , вибачте за прямоту, що значить вірити "що від них щось та й залежить у цьому світі"?
Здається кожен з нас, якщо глибоко не хворий, чудово знає, що повинен робити - чи робить? Навіщо у цьому віра? Просто роби те, що повинен? І якщо говоримо - з вірою, то лише з вірою в Творця всього живого, чи не так?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 12:34:27 ]
"Але не змінили Судьбу", Ігоре, ви про
СУДЬБА, -и, ж., заст. Обмова, пересуди.

Чи про щось інше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-30 13:04:00 ]
Може я неправильно висловилася... Краще сказати переконані, а не вірять. Так вас влаштує?..)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 14:56:21 ]
Не ображайтеся, дорога Патаро, я лише про те, що ми повинні критично ставитися до будь-яких, у т.ч. і звичних нам штампів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-30 15:26:35 ]
Дорогенька Редакціє, якщо б я ображалась на слушні зауваження, люди мене б сприйняли, як неадекватну. Ви цілком справедливо вказали мені, що мій коментар можна зрозуміти двояко і, треба хоч трішечки думати коли ти пишеш... Надалі постараюся справитися, але... коли мене розпирають емоції від прочитаного - інколи перемикає.:-) Так що я наперед прошу вибачення і вашої поблажливості щодо мене (старшої, сивої жінки)...;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 21:22:56 ]
Гадаю, що всі, хто так уважно читав текст не звернули увагу на назву. Автор звертається до ПОЕТІВ і пише саме про них:
Ті самотні вовки, що достойні Великої Волі,
Табунами ідуть у брехливі її сторожі.
Я теж із сльозами на очах спостерігаю як наші колеги по перу кидаються із крайності в крайність, перебігають із табору в табір восхваляючи тих, хто тепер при владі. А той, хто носить ім"я ПОЕТА справді достойний Великої Волі! Але, як бачимо, не всі...
Свого тіла душа
Після бою ніяк не приймає.
Після бою, в якому
Забуто про честь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-31 09:58:53 ]
Навряд чи, пане Василю, справжні Поети йдуть у "брехливі її (Великої Волі) сторожі". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-31 10:09:34 ]
Коли Ігор пише про "Ті самотні вовки, що достойні Великої Волі", чомусь згадується Чінгізхан і люди "Довгої Волі"... :)

А "кохана доля" - це, схоже, таки вже за межею?.. :)

Але я би саме Ігора, замість Тягнибока поставив на чолі однієї із партій, - Ігор краще збере до купи наших воїнів, але ніколи не даватиме їм провокативних направлень...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 22:45:15 ]
Так, сильно, і правдиво. Ми, поети, іноді займаємось дурницями, замість думати про долю народу і куди "ведет нас рок событий". Натхнення, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-31 10:12:09 ]
Не перебільшуйте, дорогий Ярославе, ми ще не поети.
Та й ті ось, що останні роки підзявкували різним Жулинським і Лубківським, сиділи з ними за одним високим "керівним" столом, як на мене, теж не поети, а так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-02 16:55:30 ]
Хай і не поети, хай віршомази, але воювати мусим, так гадаю, дорога редакціє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-08-31 20:12:00 ]
Дякую усім, дороге, шановне і рідне товариство (Юліє, Іване, Патара Бачія, Василю, Ярославе, Володимире...) за відгуки небайдужі.

Щось під осінь дуже важко живеться душі, але пишеться легко...

Отож, нехай нам безсмертиться і тепло світить щось далеке і близьке.

Ваш ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-31 20:15:07 ]
Осіння депресія, Ігоре. В мене теж трохи. Їжте шоколад.