ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Як було винайдено скло
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Гайда на бенефіс м-ра Кайта! (The Beatles)
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *

Поетам

Образ твору

Бачу маску зі сліз на обличчі коханої долі.
Чи цілунок, чи куля чекають мене на межі?..
Ті самотні вовки, що достойні Великої Волі,
Табунами ідуть у брехливі її сторожі.

На вершинах людських дуже тісно і холодно душам,
Що голодні на славу й не вірять в тяжіння земне.
Та законів природи й вони ні на ген не порушать,
Як вольфрамову нитку, запікши оголений нерв.

Хтось піде по воді.
Хтось війну розпочне за нізащо.
Хтось на гроші впаде,
Ображаючи лиса й вербу.
Але з віком усі повертають
До прощі від пращі.
Світ змінили місцями,
Але не змінили Судьбу.

Корінь Сонця – проміння –
Углиб, до чортів проростає.
Не потрібна й надсадна
По дзеркалі правда тече.
Свого тіла душа
Після бою ніяк не приймає.
Після бою, в якому
Забуто про честь.

Тому й маска зі сліз на обличчі коханої долі.
І цілунок, і куля чекають мене на межі.

Ті самотні вовки, що достойні Великої Волі, –
Табунами ідуть у брехливі її сторожі.




не оцінювати





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-30 09:45:36
Переглядів сторінки твору 3917
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 09:52:48 ]
Долі-волі. "ні на ген не порушують" - хочеться "не порушать".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 10:18:18 ]
Якщо Вам хочеться, Юля...
То тільки для Вас...
:)

Не забувайте доброго самотнього вовка.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 10:25:52 ]
:) то було не принципово... просто так читається легше.

гарно дня Вам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 10:50:30 ]
Сильно! Вдало, поетично про гірке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-30 11:48:35 ]
А вони, наївні, гадають, що управляють долями і світом... Усе в руках Господніх і, "усі повертають
До прощі від пращі".Зачепило, Ігорку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 12:17:54 ]
Як завжди - актуальне питання - "вони, то хто?" - чи не ми всі, часом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-30 12:28:42 ]
Можна й так сказати... Але я про тих, хто справді щиро вірить, що від них щось та й залежить у цьому світі, шановна Редакціє.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 12:38:50 ]
Щиро вірити можна, дорога Патаро, напевно лише в Бога, чи ні? Чи можна вірити наприклад у кумирів, істуканів, бовванів, і , вибачте за прямоту, що значить вірити "що від них щось та й залежить у цьому світі"?
Здається кожен з нас, якщо глибоко не хворий, чудово знає, що повинен робити - чи робить? Навіщо у цьому віра? Просто роби те, що повинен? І якщо говоримо - з вірою, то лише з вірою в Творця всього живого, чи не так?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 12:34:27 ]
"Але не змінили Судьбу", Ігоре, ви про
СУДЬБА, -и, ж., заст. Обмова, пересуди.

Чи про щось інше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-30 13:04:00 ]
Може я неправильно висловилася... Краще сказати переконані, а не вірять. Так вас влаштує?..)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 14:56:21 ]
Не ображайтеся, дорога Патаро, я лише про те, що ми повинні критично ставитися до будь-яких, у т.ч. і звичних нам штампів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-30 15:26:35 ]
Дорогенька Редакціє, якщо б я ображалась на слушні зауваження, люди мене б сприйняли, як неадекватну. Ви цілком справедливо вказали мені, що мій коментар можна зрозуміти двояко і, треба хоч трішечки думати коли ти пишеш... Надалі постараюся справитися, але... коли мене розпирають емоції від прочитаного - інколи перемикає.:-) Так що я наперед прошу вибачення і вашої поблажливості щодо мене (старшої, сивої жінки)...;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 21:22:56 ]
Гадаю, що всі, хто так уважно читав текст не звернули увагу на назву. Автор звертається до ПОЕТІВ і пише саме про них:
Ті самотні вовки, що достойні Великої Волі,
Табунами ідуть у брехливі її сторожі.
Я теж із сльозами на очах спостерігаю як наші колеги по перу кидаються із крайності в крайність, перебігають із табору в табір восхваляючи тих, хто тепер при владі. А той, хто носить ім"я ПОЕТА справді достойний Великої Волі! Але, як бачимо, не всі...
Свого тіла душа
Після бою ніяк не приймає.
Після бою, в якому
Забуто про честь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-31 09:58:53 ]
Навряд чи, пане Василю, справжні Поети йдуть у "брехливі її (Великої Волі) сторожі". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-31 10:09:34 ]
Коли Ігор пише про "Ті самотні вовки, що достойні Великої Волі", чомусь згадується Чінгізхан і люди "Довгої Волі"... :)

А "кохана доля" - це, схоже, таки вже за межею?.. :)

Але я би саме Ігора, замість Тягнибока поставив на чолі однієї із партій, - Ігор краще збере до купи наших воїнів, але ніколи не даватиме їм провокативних направлень...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 22:45:15 ]
Так, сильно, і правдиво. Ми, поети, іноді займаємось дурницями, замість думати про долю народу і куди "ведет нас рок событий". Натхнення, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-31 10:12:09 ]
Не перебільшуйте, дорогий Ярославе, ми ще не поети.
Та й ті ось, що останні роки підзявкували різним Жулинським і Лубківським, сиділи з ними за одним високим "керівним" столом, як на мене, теж не поети, а так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-02 16:55:30 ]
Хай і не поети, хай віршомази, але воювати мусим, так гадаю, дорога редакціє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-08-31 20:12:00 ]
Дякую усім, дороге, шановне і рідне товариство (Юліє, Іване, Патара Бачія, Василю, Ярославе, Володимире...) за відгуки небайдужі.

Щось під осінь дуже важко живеться душі, але пишеться легко...

Отож, нехай нам безсмертиться і тепло світить щось далеке і близьке.

Ваш ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-31 20:15:07 ]
Осіння депресія, Ігоре. В мене теж трохи. Їжте шоколад.