ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.06.28 21:20
***
Безсилий я стати кращим
В розрізі твоїх амбіцій.
Хіба що зіграю в ящик
В не зовсім старому віці.

Віночком мене прикрасиш,
Про мене подумаєш гарно,
Ще слів теплих скажеш масу.

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
***
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Мирон Шагало
2026.06.28 20:40
Білий сон
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.

Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —

Богдан Манюк
2026.06.28 15:32
З циклу "Сновидіння"
Сновидіння — схлип свічада,
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити

Євген Федчук
2026.06.28 15:23
Як чоловік з чортом гуслі міняв
Йшов чоловік по дорозі, уже притомився.
Бачить, річка попереду, там село видніє.
Тож у нього відпочити зродилась надія.
Прискорив він свої кроки, до річки спустився.
Через річку місток лежить, а вздовж річки верби.
Можна в вербах відпочити. За річку

Артур Курдіновський
2026.06.28 15:21
Увімкніть Бетховена! (квартон)
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Серце смутком зморене, горем розіп'яте.
Посеред нещирості сірого туману
Ніжна ця мелодія стане талісманом.

Сил немає дихати, вірити, чекати...
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Кришталева музика - п

Борис Костиря
2026.06.28 13:10
Ураган
Лютує дикий ураган
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.

Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса

хома дідим
2026.06.28 10:42
* 125 *
знову цей червень хмарний
зі своїми осоннями
вивуджує тебе мов рибину
із глибини
ти не знаєш чого
може там інший світ
світліше щось
що ти знаєш

Віктор Кучерук
2026.06.28 07:33
* * *
Не загладити провину,
Як в оцю гарячу днину
Я від ворога загину
У бою за Україну.

Через болісну утрату,
Найдорожчого солдата, -
Буде мати горювати

Ірина Вовк
2026.06.28 07:18
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 7)
Розділ VIІІ. ЧОРНИЙ ЯР САНЛІСЬКОГО ЛІСУ «Тому, хто тримає моє серце у своїх долонях. Раулю, я пишу ці рядки латиною – мовою, якою мої судді виголошуватимуть нам анафему, але пишу їх кров’ю свого серця. Коли ти читатимеш це, я буду серед королівського

Микола Дудар
2026.06.27 19:25
Кілька слів від Михайла Сидоржевського
«ЦЕ БУЛО ВЧОРА, А СЬОГОДНІ…» Під обкладинкою цієї книжки зібрані доволі відверті і промовисті вірші. Мабуть, про них можна сказати словами одного чужого класика: «виходячи на дорогу, душа озирнулась…» Душа, розхристана на вітрах і на життєвих перехрест

Микола Дудар
2026.06.27 18:55
"СІм нот на пагорбі"
СІМ НОТ НА ПАГОРБІ «ТИ ПОМІЖ МРІЙ ЗАСТРЯГ НАВІЧНО» ПОШУКИ СПІВРОЗМОВНИКА У ВІРШАХ МИКОЛИ ДУДАРЯ Микола Дудар – поет трішки наївний, трішки інфантильний, але передусім – дуже балакучий. Поетична картина його поезії базується на діалогах, які часто пер

Роксолана Вірлан
2026.06.27 14:56
Холодне сяйво - 18 аркан
А що, якщо ніщо не є правдивим -
усе лиш неоспале вібрування.
І не здивуєш, аніяким дивом
мене - холоднолику, дику панну.

Хоча, направду, дякую за каву,
за зірну гущу в небному горняті,
заземлення в розмову нелукаву,

Борис Костиря
2026.06.27 13:28
Безхатько
Людина, якій нікуди іти,
Яка блукає в безнадійних хащах.
У криках німоти і пустоти
Вона веде життя своє пропаще.
Безхатько без життєвої мети,
Покинутий навік напризволяще.

Лайдак шукає те, чого нема,

хома дідим
2026.06.27 08:41
* 124 *
радіо співає про кохання
хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить

Віктор Кучерук
2026.06.27 07:06
* * *
Настане завтра добрий час, -
Всміхнеться сонечко для нас
І згодом тільки грому вибух
Стрясе раптово цілі шиби.
Та довго ще до бідолах
Війна приходитиме в снах, -
І людям будуть свідчить люди
Про те, що точно не забудуть:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *

Поетам

Образ твору

Бачу маску зі сліз на обличчі коханої долі.
Чи цілунок, чи куля чекають мене на межі?..
Ті самотні вовки, що достойні Великої Волі,
Табунами ідуть у брехливі її сторожі.

На вершинах людських дуже тісно і холодно душам,
Що голодні на славу й не вірять в тяжіння земне.
Та законів природи й вони ні на ген не порушать,
Як вольфрамову нитку, запікши оголений нерв.

Хтось піде по воді.
Хтось війну розпочне за нізащо.
Хтось на гроші впаде,
Ображаючи лиса й вербу.
Але з віком усі повертають
До прощі від пращі.
Світ змінили місцями,
Але не змінили Судьбу.

Корінь Сонця – проміння –
Углиб, до чортів проростає.
Не потрібна й надсадна
По дзеркалі правда тече.
Свого тіла душа
Після бою ніяк не приймає.
Після бою, в якому
Забуто про честь.

Тому й маска зі сліз на обличчі коханої долі.
І цілунок, і куля чекають мене на межі.

Ті самотні вовки, що достойні Великої Волі, –
Табунами ідуть у брехливі її сторожі.




не оцінювати





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-30 09:45:36
Переглядів сторінки твору 4358
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 09:52:48 ]
Долі-волі. "ні на ген не порушують" - хочеться "не порушать".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 10:18:18 ]
Якщо Вам хочеться, Юля...
То тільки для Вас...
:)

Не забувайте доброго самотнього вовка.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 10:25:52 ]
:) то було не принципово... просто так читається легше.

гарно дня Вам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 10:50:30 ]
Сильно! Вдало, поетично про гірке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-30 11:48:35 ]
А вони, наївні, гадають, що управляють долями і світом... Усе в руках Господніх і, "усі повертають
До прощі від пращі".Зачепило, Ігорку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 12:17:54 ]
Як завжди - актуальне питання - "вони, то хто?" - чи не ми всі, часом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-30 12:28:42 ]
Можна й так сказати... Але я про тих, хто справді щиро вірить, що від них щось та й залежить у цьому світі, шановна Редакціє.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 12:38:50 ]
Щиро вірити можна, дорога Патаро, напевно лише в Бога, чи ні? Чи можна вірити наприклад у кумирів, істуканів, бовванів, і , вибачте за прямоту, що значить вірити "що від них щось та й залежить у цьому світі"?
Здається кожен з нас, якщо глибоко не хворий, чудово знає, що повинен робити - чи робить? Навіщо у цьому віра? Просто роби те, що повинен? І якщо говоримо - з вірою, то лише з вірою в Творця всього живого, чи не так?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 12:34:27 ]
"Але не змінили Судьбу", Ігоре, ви про
СУДЬБА, -и, ж., заст. Обмова, пересуди.

Чи про щось інше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-30 13:04:00 ]
Може я неправильно висловилася... Краще сказати переконані, а не вірять. Так вас влаштує?..)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 14:56:21 ]
Не ображайтеся, дорога Патаро, я лише про те, що ми повинні критично ставитися до будь-яких, у т.ч. і звичних нам штампів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-30 15:26:35 ]
Дорогенька Редакціє, якщо б я ображалась на слушні зауваження, люди мене б сприйняли, як неадекватну. Ви цілком справедливо вказали мені, що мій коментар можна зрозуміти двояко і, треба хоч трішечки думати коли ти пишеш... Надалі постараюся справитися, але... коли мене розпирають емоції від прочитаного - інколи перемикає.:-) Так що я наперед прошу вибачення і вашої поблажливості щодо мене (старшої, сивої жінки)...;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 21:22:56 ]
Гадаю, що всі, хто так уважно читав текст не звернули увагу на назву. Автор звертається до ПОЕТІВ і пише саме про них:
Ті самотні вовки, що достойні Великої Волі,
Табунами ідуть у брехливі її сторожі.
Я теж із сльозами на очах спостерігаю як наші колеги по перу кидаються із крайності в крайність, перебігають із табору в табір восхваляючи тих, хто тепер при владі. А той, хто носить ім"я ПОЕТА справді достойний Великої Волі! Але, як бачимо, не всі...
Свого тіла душа
Після бою ніяк не приймає.
Після бою, в якому
Забуто про честь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-31 09:58:53 ]
Навряд чи, пане Василю, справжні Поети йдуть у "брехливі її (Великої Волі) сторожі". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-31 10:09:34 ]
Коли Ігор пише про "Ті самотні вовки, що достойні Великої Волі", чомусь згадується Чінгізхан і люди "Довгої Волі"... :)

А "кохана доля" - це, схоже, таки вже за межею?.. :)

Але я би саме Ігора, замість Тягнибока поставив на чолі однієї із партій, - Ігор краще збере до купи наших воїнів, але ніколи не даватиме їм провокативних направлень...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 22:45:15 ]
Так, сильно, і правдиво. Ми, поети, іноді займаємось дурницями, замість думати про долю народу і куди "ведет нас рок событий". Натхнення, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-31 10:12:09 ]
Не перебільшуйте, дорогий Ярославе, ми ще не поети.
Та й ті ось, що останні роки підзявкували різним Жулинським і Лубківським, сиділи з ними за одним високим "керівним" столом, як на мене, теж не поети, а так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-02 16:55:30 ]
Хай і не поети, хай віршомази, але воювати мусим, так гадаю, дорога редакціє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-08-31 20:12:00 ]
Дякую усім, дороге, шановне і рідне товариство (Юліє, Іване, Патара Бачія, Василю, Ярославе, Володимире...) за відгуки небайдужі.

Щось під осінь дуже важко живеться душі, але пишеться легко...

Отож, нехай нам безсмертиться і тепло світить щось далеке і близьке.

Ваш ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-31 20:15:07 ]
Осіння депресія, Ігоре. В мене теж трохи. Їжте шоколад.