Дякую, Гаррі, мені також давненько не писалось, для мене пару тижнів неписання - ціле життя, я вже думала, що забула, як ЦЕ робиться... Чим більше болить душа - тим краще пишеться, а мені ще не найгірше, тому й не дуже тішуся ілюзіями з приводу написаного.

Юля, я гадаю, що Вам, такому великому професіоналу у поезії, не варто тратити свого дорогоцінного часу ані на коментування низькопробної поезії, ані на читання віршів тих поетів, які, на Вашу думку не заслуговують ними називатися.
Я в іншому житті адвокат, але маю також чималий стосунок і до медицини, мої друзі психологи й психіатри відповіли б Вам медичними термінами, та я утримаюсь, бо вважаю, що тактовність - не остання чеснота, яка має бути притаманна усім людям, тим більше тим, що несуть Слово.
Хочу сподіватися, що Ви мене зрозуміли.
Бажаю Вам побачити цей світ у більш світлих кольорах і ставитись до ближніх так, як хотіли би, аби вони ставились до Вас!
Без образ, щиро Н.К.

Жаль, Наталю, що ви так болісно відреагували. Те, що я знала про Вас, давало мені надію вважати, що Ви сприйматимете мої коментарі більш адекватно. ДО того ж заочно вже поважала Вас як успішного юриста. Мій коментар до цього вірша не вважаю таким, що дає натяк на низькопробність Вашої поезії. Але, як то кажуть, насільно міл нє будешь. Тому - вибачте, більше не турбуватиму. До речі, жарт про медичні терміни теж досить банальний. Не ображайтеся. Щиро бажаю щастя.

Юля, я вже давно не маленька дівчинка, яка буде ображатися на кожному кроці за будь-які дурниці, крім цього, якщо б я завжди ображалася тоді, коли мені хочуть зробити боляче, чи принизити мене - то, мабуть, не займалася тим, чи я займаюся. А якщо Ви маєте якийсь стосунок до юриспруденції, або читаєте новини в інтернеті - то мали б знати, що Крісман - не з тих, які бояться будь-чого, чи будь-кого, а тим більше ображаються. Образити можна лиш того, хто сам дозволить з собою це зробити.
А мій коментар - це лише намагання захистити більш вразливих колег по перу, яким Ви, на превеликий жаль, вже зробили боляче своїми коментарями ( якщо б я цього не знала, то не писала б Вам цієї відповіді!).
Так що, Юля, ви можете писати мені які завгодно дошкульності, я не ображатимусь, бо вже дано виросла з цієї "сорочки", але якщо Ви - поважаюча себе особистість - то будете намагатися не зневажати подібних собі.
Бажаю успіхів і, звісно, мудрості!
З повагою, Н.К.

Навіть не знаю, кому я зробила боляче на ПМ. Я пишу коментарі правдиві, але аж ніяк не агресивні. І сама є людиною не злою - хто знає мене в реалі, може Вам сказати... І апріорі позитивно ставлюсь до всіх людей, бо люблю життя, а люди - його частина. Якщо людям боляче від правди - то проблема не в мені, а в них. Я ж коментую не особистість, а її тексти - і це чесна позиція, чи не так? Якщо комусь не хочеться, щоб я коментувала їх тексти, може прямо мені про це сказати. Дякую.

Юліє, гарні Ваші коментарі.
І вірші Наталії - також
І все на сайті не менш.
І сонце вже не кусає, а цілує.

Лірично налаштований
Г.С.

Юля, аби завершити цю тему, з висоти понад двадцятирічного досвіду у сферах, де Слово є зброєю ( ще з 1989 року постійно виступаю перед тисячними аудиторіями, як публічний трибун, у своїй професії також послуговуюсь Словом, як аргументом), скажу наступне - доносити Правду до людей, як і вміння критикувати, аби це сприяло вдосконаленню, поступу, а не руйнуванню - це велике мистецтво! Намагайтесь відчувати душевний і емоційний стан того, до кого ви промовляєте, це дуже важливо, бо ті самі речі, сказані одній людині, можуть залишити її байдужою, а промовлені до іншої - вразливої натури - може глибоко її ранити і надовго вбити у ній віру у людей і добро.
Хай щастить вам на шляху у пошуках вічних істин!
З найкращими побажаннями, Н.К.

Наталко, повірте мені Юлія критикує не від злого серця. Можливо Вам немає з ким порівняти. А мені є... Що ж до думки, що " вміння критикувати, аби це сприяло вдосконаленню, поступу, а не руйнуванню - це велике мистецтво!" , -повністю з вами згіднна. Усього кращого Вам.

Дякую, обов"язково візьму це до уваги.

Дякую, Ярославе! Я вже скучила за нашими вечорами, пора щось придумати.

І я славив би-прославляв би свої Княжичі.
В них все саме найкраще. В тому числі і дощі, які нічим не відрізняються від львівських.
Кислотність така самісінька. І вікна не вимиваються, а вимащуються.
І Київ непогане місце.
Все у нас гарне. Усюди.

Гаррі, Ваша лірична миролюбна налаштованість до світу і людей не має меж, тішуся, що у нас тут є такі сонцесяйні І добросердечні душі, які, крім цього, при потребі вміють вжити гостре слівце.
Світ прекрасний і люди також, хоч всі й різні, але вони заслуговують на нашу повагу і любов!