ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Кузя Пруткова (1961) / Вірші

 Дуже сильний дощ
Таки вперіщив!
Дощ... Грім! Дощ... Грім!
На синьому горищі
Угорі
Бог іскри висікає
І заливає,
Аби пожару не було.
А що не крапля – ситий заєць.
Ой, загуло! –
То вітер
Доводить гордовито,
Що він – крутий!
Крутіший від крутих!
Аж раптом – стих.
І дощ – стих.
І знов –
пішов,
А сильний, сильний!
Неначе на весіллі,
Танцює гопака!
Перечекать?
Втікать?
Нас дерево рятує ще,
Та скоро
З осокора
Струмками потече!
Куди ти вискочив?
Біжу, повискую…
Вода вгорі, внизу…
І що ти взув,
І що вдягнув –
Все змокло в мить одну.
Вагон метро –
Неначе випраним заповнене відро:
Тут всі з дощу – а не лише ми двоє.
Над головою
Щось капа… так: чиїсь рукАва…
Хай! Мокрих, втомлених
Врятує вдома нас
Гаряча кава...

07.08.2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-09-03 07:23:39
Переглядів сторінки твору 4954
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.753 / 5.5  (4.665 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.116 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2011.04.11 15:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 10:34:30 ]
Шановна Кузю! Такий динамічно-мокрий сюжет!
Заувага - замість "пожару" краще "пожежі".
P.S.На Майстернях не всім подобаються вірші про каву, може краще щось у фіналі скомбінуйте про чай. Серйозно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кузя Пруткова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 11:29:33 ]
Дякую за пораду! Оце "пожару-пожежі-пожару" міняла декілька разів, розуміючи, що варіант "пожар" - в певній мірі "калька". Однак це слово освячене чудовими рядками Івана Франка "Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром?", Тараса Шевченка "потім в дар Тобі приносять З пожару вкрадений покров", "кров, пожари, пекельних мук безкраїй ряд...", Максима Рильського "та з пожару щораз лазуровим вінком..." Це я навела приклади тільки тих рядків, які пам'ятаються ще з шкільних часів, а скільки їх можна навести ще!
Досить-таки теоретичне питання: боячись "кальок", чи не збіднюємо ми мову?
Звичайно, змінити знову на "пожежі" - не важко (на одному сайті я саме так і зробила малодушно, аби не дратувати "пуритан від мови", але зважте самі, як погіршується звучання без цього розкотистого слова "пожаРРРу"!
А щодо кави... Чом би й ні? Ось, прочитайте новий варіант! ))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-03 11:06:51 ]
ні, кава теж крута


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кузя Пруткова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 11:32:05 ]
чай я теж люблю, але уявляти приємніше каву - у неї ж такий зігріваючий аромат!
А гляньте-но останній варіант )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 11:56:07 ]
Дорога Кузю! Про "пожар - пожежу" Вами прокоментовано достатньо вичерпно і переконливо.
Сприймається цілком. Щодо нового варіанту -якось він трошки наче"ображеним" виглядає- це не попередження було (чи керівництво до дії), а більше дружня порада на майбутнє (майже жарт)всього-навсього від автора сторіночки. Не завжди варто так оперативно реагувати на коменти,
вони також трапляються всякі...
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кузя Пруткова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 12:20:18 ]
Та ні, я не образилася, і змінила вірш також жартома: така у мене своєрідна реакція на будь-яке обмеження )))) Рядок одного з моїх літ.героїв: "А у меня инстинкт свободы - куда сильней других инстинктов" - це про мене )))) До речі, про цей інстинкт Амосов писав.
Повертаю вірш, як було - Вас повеселити, на жаль, не вдалося, мабуть, надто експромтно і емоційно неточно вийшло. Але ж відкрийте секрет, будь ласка: чому кава - поза законом? Чи, може, мені таки справді написати пишну оду цьому напоєві, аби дізнатися про усі її вади "з перших уст"? )))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-09-03 14:00:32 ]
Людо, славно!5,5
Обирайте відгук на власний смак: :-)

1. Вперіщив дощ. Наїлася крапЕль -
і сита вже, мов це булА зайчатина...
ШкодА що з неба не падЕ форель -
гурманка ж я. Що ж, кавом доганятимусь... :-)

2. Вперіщив дощ. Наїлася крапЕль -
і сита вже, мов це булА зайчатина...
Й ти, друже, накурися конопель
і кавою не треба доганятися...:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кузя Пруткова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 14:38:47 ]
Із нашої родючої землі
Мов джунглі, виростають конопІ.
Та тільки їх курить не треба, котику!
Хоча... і чай, і кава - теж наркотики.
А ще мені колись таке казали:
Найголовніший наш наркотик - САЛО!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 15:52:35 ]
Дуже добре, що повернули попередній варіант. Кава зовсім не поза законом. Особисто я її (каву) дуже люблю. І вірші,де вона фігурує. А на рахунок оди - то, погодьтеся, Ваша власна ідея.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 16:00:24 ]
Здається ти з усім розібралася і я читаю вірш в остаточносу варіанті (теж можна вчинити дискусію "варіанті" чи "варіянті"). Бачиш, як тут комфортно? Хороше оточення сприятиме творчости. Порівняння з відром розкішно точне. Насолоджуюсь.