ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -

Борис Костиря
2026.06.18 11:59
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.

На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел

Володимир Ляшкевич
2026.06.18 10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.

Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,

Віктор Кучерук
2026.06.18 08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми

Мар'ян Кіхно
2026.06.18 03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,

Олена Побийголод
2026.06.17 22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)

Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.

    Наш паровозе, мчи притьма,

хома дідим
2026.06.17 21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно

Олег Герман
2026.06.17 20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.

Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети

Артур Сіренко
2026.06.17 13:46
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Кузя Пруткова (1961) / Вірші

 Дуже сильний дощ
Таки вперіщив!
Дощ... Грім! Дощ... Грім!
На синьому горищі
Угорі
Бог іскри висікає
І заливає,
Аби пожару не було.
А що не крапля – ситий заєць.
Ой, загуло! –
То вітер
Доводить гордовито,
Що він – крутий!
Крутіший від крутих!
Аж раптом – стих.
І дощ – стих.
І знов –
пішов,
А сильний, сильний!
Неначе на весіллі,
Танцює гопака!
Перечекать?
Втікать?
Нас дерево рятує ще,
Та скоро
З осокора
Струмками потече!
Куди ти вискочив?
Біжу, повискую…
Вода вгорі, внизу…
І що ти взув,
І що вдягнув –
Все змокло в мить одну.
Вагон метро –
Неначе випраним заповнене відро:
Тут всі з дощу – а не лише ми двоє.
Над головою
Щось капа… так: чиїсь рукАва…
Хай! Мокрих, втомлених
Врятує вдома нас
Гаряча кава...

07.08.2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-09-03 07:23:39
Переглядів сторінки твору 5172
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.753 / 5.5  (4.665 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.116 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2011.04.11 15:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 10:34:30 ]
Шановна Кузю! Такий динамічно-мокрий сюжет!
Заувага - замість "пожару" краще "пожежі".
P.S.На Майстернях не всім подобаються вірші про каву, може краще щось у фіналі скомбінуйте про чай. Серйозно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кузя Пруткова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 11:29:33 ]
Дякую за пораду! Оце "пожару-пожежі-пожару" міняла декілька разів, розуміючи, що варіант "пожар" - в певній мірі "калька". Однак це слово освячене чудовими рядками Івана Франка "Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром?", Тараса Шевченка "потім в дар Тобі приносять З пожару вкрадений покров", "кров, пожари, пекельних мук безкраїй ряд...", Максима Рильського "та з пожару щораз лазуровим вінком..." Це я навела приклади тільки тих рядків, які пам'ятаються ще з шкільних часів, а скільки їх можна навести ще!
Досить-таки теоретичне питання: боячись "кальок", чи не збіднюємо ми мову?
Звичайно, змінити знову на "пожежі" - не важко (на одному сайті я саме так і зробила малодушно, аби не дратувати "пуритан від мови", але зважте самі, як погіршується звучання без цього розкотистого слова "пожаРРРу"!
А щодо кави... Чом би й ні? Ось, прочитайте новий варіант! ))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-03 11:06:51 ]
ні, кава теж крута


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кузя Пруткова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 11:32:05 ]
чай я теж люблю, але уявляти приємніше каву - у неї ж такий зігріваючий аромат!
А гляньте-но останній варіант )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 11:56:07 ]
Дорога Кузю! Про "пожар - пожежу" Вами прокоментовано достатньо вичерпно і переконливо.
Сприймається цілком. Щодо нового варіанту -якось він трошки наче"ображеним" виглядає- це не попередження було (чи керівництво до дії), а більше дружня порада на майбутнє (майже жарт)всього-навсього від автора сторіночки. Не завжди варто так оперативно реагувати на коменти,
вони також трапляються всякі...
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кузя Пруткова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 12:20:18 ]
Та ні, я не образилася, і змінила вірш також жартома: така у мене своєрідна реакція на будь-яке обмеження )))) Рядок одного з моїх літ.героїв: "А у меня инстинкт свободы - куда сильней других инстинктов" - це про мене )))) До речі, про цей інстинкт Амосов писав.
Повертаю вірш, як було - Вас повеселити, на жаль, не вдалося, мабуть, надто експромтно і емоційно неточно вийшло. Але ж відкрийте секрет, будь ласка: чому кава - поза законом? Чи, може, мені таки справді написати пишну оду цьому напоєві, аби дізнатися про усі її вади "з перших уст"? )))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-09-03 14:00:32 ]
Людо, славно!5,5
Обирайте відгук на власний смак: :-)

1. Вперіщив дощ. Наїлася крапЕль -
і сита вже, мов це булА зайчатина...
ШкодА що з неба не падЕ форель -
гурманка ж я. Що ж, кавом доганятимусь... :-)

2. Вперіщив дощ. Наїлася крапЕль -
і сита вже, мов це булА зайчатина...
Й ти, друже, накурися конопель
і кавою не треба доганятися...:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кузя Пруткова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 14:38:47 ]
Із нашої родючої землі
Мов джунглі, виростають конопІ.
Та тільки їх курить не треба, котику!
Хоча... і чай, і кава - теж наркотики.
А ще мені колись таке казали:
Найголовніший наш наркотик - САЛО!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 15:52:35 ]
Дуже добре, що повернули попередній варіант. Кава зовсім не поза законом. Особисто я її (каву) дуже люблю. І вірші,де вона фігурує. А на рахунок оди - то, погодьтеся, Ваша власна ідея.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 16:00:24 ]
Здається ти з усім розібралася і я читаю вірш в остаточносу варіанті (теж можна вчинити дискусію "варіанті" чи "варіянті"). Бачиш, як тут комфортно? Хороше оточення сприятиме творчости. Порівняння з відром розкішно точне. Насолоджуюсь.