Дякую за пораду! Оце "пожару-пожежі-пожару" міняла декілька разів, розуміючи, що варіант "пожар" - в певній мірі "калька". Однак це слово освячене чудовими рядками Івана Франка "Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром?", Тараса Шевченка "потім в дар Тобі приносять З пожару вкрадений покров", "кров, пожари, пекельних мук безкраїй ряд...", Максима Рильського "та з пожару щораз лазуровим вінком..." Це я навела приклади тільки тих рядків, які пам'ятаються ще з шкільних часів, а скільки їх можна навести ще!
Досить-таки теоретичне питання: боячись "кальок", чи не збіднюємо ми мову?
Звичайно, змінити знову на "пожежі" - не важко (на одному сайті я саме так і зробила малодушно, аби не дратувати "пуритан від мови", але зважте самі, як погіршується звучання без цього розкотистого слова "пожаРРРу"!
А щодо кави... Чом би й ні? Ось, прочитайте новий варіант! ))))

чай я теж люблю, але уявляти приємніше каву - у неї ж такий зігріваючий аромат!
А гляньте-но останній варіант )))

Та ні, я не образилася, і змінила вірш також жартома: така у мене своєрідна реакція на будь-яке обмеження )))) Рядок одного з моїх літ.героїв: "А у меня инстинкт свободы - куда сильней других инстинктов" - це про мене )))) До речі, про цей інстинкт Амосов писав.
Повертаю вірш, як було - Вас повеселити, на жаль, не вдалося, мабуть, надто експромтно і емоційно неточно вийшло. Але ж відкрийте секрет, будь ласка: чому кава - поза законом? Чи, може, мені таки справді написати пишну оду цьому напоєві, аби дізнатися про усі її вади "з перших уст"? )))))

Із нашої родючої землі
Мов джунглі, виростають конопІ.
Та тільки їх курить не треба, котику!
Хоча... і чай, і кава - теж наркотики.
А ще мені колись таке казали:
Найголовніший наш наркотик - САЛО!