ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Нінель Новікова
2024.02.26 15:18
ЙОСИП БРОДСЬКИЙ
Переклад із рос. мови
Нінель Новікова

І ВІЧНИЙ БІЙ…

І вічний бій.
Нам спокій тільки сниться.

Ольга Олеандра
2024.02.26 10:51
Вручає доля квіти. Із вогню.
Вогняні квіти на весь обшир неба.
І хочеться відмовитись – не треба!!!
Але дарунки долі – то святе.

Палає всесвіт. Вогненний букет
заповнює і смажить поле зору.
Розпалює супротив чи покору –

Юрій Гундарєв
2024.02.26 10:32
Сніг, ніби срібне рядно.
Один. Самота.
Біле, як ватман, вікно.
Один. Саме ти.

Весь світ замело…
Навіщо ж сюди прийшов?
Щоби нести тепло.

Володимир Каразуб
2024.02.26 09:56
А справа в тім,
Що я і не приховував
Ні власний подив, ні холодних слів,
Ні пристрасті, що сходилась з іронією,
Ні те, що світ – один великий міф
З його бажанням діяти, як бачиш
Настільки хутко, щоб ніхто не зміг
Затямити його поточні риси,

Світлана Пирогова
2024.02.26 09:20
Зима. Глінтвейн. Скляні квадратики вікна.
Сплітає лютий макроме морозне.
Бузку засохлому наснилася весна,
Неначе хтось несе його з-за рогу,

А поки в фоліанті - пил і духота.
Хоч заглядає часом хуртовина,
Розлук далеких в'ється стигла глухота.

Леся Горова
2024.02.26 08:50
Всю ніч у вікно несподіваний дощ побивався.
Так гулко й настирно, що сон мій наляканий втік.
Здіймалися хвилями згадки, спліталися станси.
Було щось забуте, тремтливо-хвилююче в тім.

Як в деку кленову, бажаючу звук відродити,
Вдаряли краплини у скл

Микола Соболь
2024.02.26 06:42
Мовчить знесилена Вітчизна.
Знекровлений тече Дніпро.
Хто справить по загиблих тризну?
Якщо не ми, то вже ніхто.
Відмиють руки московити,
коли стече з багнетів кров
і стануть вчити нас любити,
і, що нацисти – полк «Азов».

Віктор Кучерук
2024.02.26 05:28
А навколо – ні сміху, ні крику,
Ні овацій, ні лаянь нема, -
Мов істоти глухі й без’язикі
Навмання поглядають сліпма.
Мов попереду зводяться тіні
Від нестерпно скрипучих стільців, –
Збайдужіло нове покоління
До творінь усіляких митців.

Олексій Могиленко
2024.02.25 20:35
Десять років чекаємо миру,
Але чуємо страшне:війна.
Ми в полоні новин із етеру
А в полоні хтось знову вмирав.
Щохвилини сивіють дружин
Сивину чорна хустка схова...
Не вернути вже брата чи сина,
Тата в діток забрала війна.

Микола Дудар
2024.02.25 20:05
Не смітять нотами… Лікують ними
В семи поборнім колі від недуг.
Є інколи й свої для цього рими
І кілька сот хвилиних вірних слуг…
А що вже там казати про ефектність,
Коли все оживає навкруги!?
Хоча й усі ми в цьому світі смертні,
Я б краще, як на

Євген Федчук
2024.02.25 16:32
Вертались чумаки в погожий день із Криму.
Воли повільно йшли, вози важкі тягли.
Розімлілі чумаки не поганяли ними.
Знайомий добре шлях, вже в котрий раз ішли.
Вже недалеко їм лишалося й додому.
Ідуть понад Дніпром, вже й Хортицю видать.
Спинилися на

Іван Потьомкін
2024.02.25 14:19
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Світлана Пирогова
2024.02.25 14:11
Не вщухають пташині арії,
Вже літає пух тополиний.
Мабуть, пише весна нам сценарій,
Бо душею до тебе лину.

Світить сонце бурштином в зіниці,
Вабить травня квітучий дотик.
Ти сердечна моя таємниця,

Іван Низовий
2024.02.25 12:55
Сірооке моє дивенятко.
Хочеш,
Я розкажу тобі,
Чому
Я назвав тебе іменем Леся?

На Поліссі,
В дрімучому лісі,

Леся Горова
2024.02.25 09:26
Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука
чи пісня й думка кволі?
Ви чули, раз я завела
жалі та голосіння, –
то ж була буря весняна,
а не сльота осіння.

Володимир Бойко
2024.02.25 08:54
Краще незадоволений геній, ніж задоволений ідіот. Російськими цінностями вимощена дорога до пекла. Колись противника обкладали матом, нині – компроматом. Вираз «Можем повторить» - відлуння московитських запойних традицій. Диванні стратеги укр
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Бих
2024.02.14

Меланія Дереза
2024.02.08

Галина Украйна
2024.02.02

Ґадза Володимир
2024.01.31

Рікардо Лаер
2024.01.15

Котенко Вадим Бойко
2024.01.10

В Дольний Віктор Дольний
2024.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Вірші

 СПОГЛЯДАННЯ
Схололий місяць навпіл у долонях
Вивершує останній свій сонет,
Осінні груди, стиглі, як ранет,
Врожаєм повниться-яріє в пишнім лоні.

Мінорна пам’ять серпня днів зотлілих
Вся сплакана прогірклим в біль дощем.
Клепсидра літа скінчена ущент
В світанках вересня невинно стуманілих.

Вже старець ветхий з памороззю в скронях
Віщує втечу від зими у сон,
Де листя мед бере усіх в полон,
Вилущуючи усміх, як дозрілий сонях.

Кленові стигми пропікають тіло,
Стікаючи в траву, що днесь живе.
Останню краплю вітер ще зірве
І нарегочеться з тих жалощів уміло.

Чернець буддійський вересень нірванно
Відмовив сонцю в схимі золотій.
Зоставив у холодній самоті
Вогонь жоржини, скурений до зір кальяном.

Наміткою невив’язана біло,
Вже не дівиця, та ще не жона,
Молилась осінь край твого вікна,
Складала тужні віття рук отак несміло…

21.09.2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-21 21:07:34
Переглядів сторінки твору 7193
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.535 / 5.5  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.688
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 21:42:24 ]
Чернець буддійський вересень нірванно
Відмовив сонцю в схимі золотій. - Оце чудово!
Вірш непоганий, але ритм місцями збивається. Це псує враження. Але все можна виправити - у Вас талант!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 21:47:26 ]
дякую! Ваша оцінка, як і зауваги, для мене важливі.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 22:19:10 ]
"якось" ледь не завжди зайве.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 22:57:57 ]
дякую )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дон Жуан (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-21 23:19:32 ]


До хрипкості, ви розбиваєтеся, хвилі,
перед отим такі легкі, м'які і милі,
шукаєте чогось такого там, де скелі,
чи не тому такі й буремно-невеселі? :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 23:29:01 ]
В прозорих хвилях - прозорі очі,
Чарують ніжно і так охоче.
Шовкові коси плащем по плечах, -
Любити вмієм і ми, до речі...
Земна не здатна серцем на хвилі,
За очі кохані, за кучері милі.
З небес - комету, і губи в губи.
Латаття - ложе, приходь, мій любий!
... Прозорі руки в прозорих хвилях.
Зелені очі чекають на милість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дон Жуан (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-21 23:55:29 ]

Лише не у воді!
До вас прийди, хто порятує?!
Та й пристрасть не будь-де ночує,
вже краще ви - сюди, на берег,
на тверді все таки, не всує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-22 10:55:34 ]
Хіба у лицарів закон:
Русалку взяти у полон
І, витягши із шуму хвилі,
На берег кинути немилий?! :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-22 01:15:27 ]
Читав я вірші ваші - диво з див,
Дививсь на фото ваше я і млів.
По хаті в стилі "ню" тоді ходив,
І по екрану пензликом водив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-22 11:01:45 ]
Дивитись на панянок фото -
Для лицаря важка робота:
Бо ж кожній треба скласти оду
Про неповторну пишну вроду.

А не одна прихильно гляне,
Як розірветеся, мосьпане?
І з"явиться нова турбота...
Ви згодні, милий Ланселоте? ;))

Ба, ще й русалка зарегоче,
До жартів з вами теж охоча,
Щоб переснивши у весну,
Похизуватись смаглим "ню"... ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-22 20:39:22 ]
нема її...
лиш титри -
осіння серця порожнеча...
тримаю у долоні втечу
для вітру


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-22 21:00:21 ]
... і тендітні плечі...
Вже не її ти обійми,
а спогад, де тепер не "ми",
лише вогонь жоржин холодний
і вечір...
Обійми крильмИ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-22 21:43:12 ]
Крильми, крильми...
Ще мить і ми
залишимось поміж людьми...
чужими...
але знайдуться рими
для віршів
як прихистки душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-22 22:28:28 ]
то напиши
про нашу осінь, а не літо.
А я лиш спробую зігріти
самотню пташку почуття...
Вона - моє німе дитя,
Що прагне сховку у душі.
Ти напиши рясні віршІ
на плесі серця.
Напиши...
Тінь скерцо...
знов дощить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-22 23:12:16 ]
Пересуваю стрілку літа на любов
І осінь сповідає знов
релігію застуканого серця!
Чекай дощу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-23 00:01:35 ]
...бо він в душі озветься
так тужно-нотно.
І відлуння терцій
в переплетінні дощових октав
мені секрет відкриє:
він кохав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-23 00:15:20 ]
Кохав,
май лав,
кохав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-09-27 14:05:22 ]
Мінорна пам'ять! Пейзажна екзистенційна капілярна лірика! Супер (Ви написали ще й про те, що із природи перейшло у моє передсердя 10 літописів тому!)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-27 14:11:10 ]
ох, Іринко, у вас не лише вірші, а й коментарі поетичні! ))