ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.24 09:35
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!

Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,

Юрій Лазірко
2026.01.23 17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Тетяна Левицька
2026.01.23 16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.

Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край

Борис Костиря
2026.01.23 11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.

Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє

Ірина Вірна
2026.01.23 10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.

С М
2026.01.23 06:16
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час

Артур Курдіновський
2026.01.23 03:55
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.

Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,

Вероніка В
2026.01.23 00:27
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а

Євген Федчук
2026.01.22 21:27
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р

Артур Курдіновський
2026.01.22 16:29
Коли понюхаю чужу білизну -
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.

Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,

Ігор Шоха
2026.01.22 14:05
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.

Світлана Пирогова
2026.01.22 12:14
Зима у біло-чорних кольорах,
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Кум Микола (1968) / Вірші / Кубик Рубика

 плюр(е)алізм (пародія)

Поїзд випльовував молоко,...
...Я напишу: «Він соплами - пук!»...
...Тільки чому, скажіть ви мені,
І досі плюється читач?!

Ярослав Чорногуз

Образ твору Твій поїзд плювався, займаючи позу,
Він викашляв небо, зірки, літаки,
Йому не давали, мабуть, лактулозу,
Тому то нещасний плювався-таки.

Його машиністи - такі хулігани:
Зсадили її, як одну з поетес,-
Вони не читали віршів і романів,
А ти відшукав і її марґінес.

Вичитував вперто управо і вліво
Сліди від неписаних помилок-вправ,
Плювати бажання надсадно боліло,
Тому і на Юлю тоді наплював.

Твій поїзд плювався, а далі вже пукав,
Ну, що ти поробиш? - залізний він звір.
Його би вгорнути у затишні руки,
Завести тихенько в його рідний двір.

А раптом усе це - застуда і грипи,
Старця Гіпократа прокльони і плач?
Поета поету потрібно любити,
Бо як же поета полюбить читач?!





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-26 02:24:04
Переглядів сторінки твору 4982
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.801 / 5.5  (4.750 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.836 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2017.04.04 03:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-26 08:33:35 ]
Я вже думала, пане Миколо, Ви новий жанр придумали (принаймні для мене) - пародія пародії! Тоді зрозуміла, що ліпше було б назвати апологією пародійованого вірша. Це вже справа тих людей, яких стосується його зміст.
Останні два рядки - дивовижний афоризм. Прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-26 15:11:12 ]
Юліє, ця пародія стосується саме пародії, а не пародійованого нею вірша) Ідея апології втілена у іншій рубриці.
Вітаю поціновувачку афоризмів.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 17:30:37 ]
Гарна пародія :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-26 17:40:23 ]
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 12:44:16 ]
Любов, мій голубе, сліпа буває,
Що й грубий несмак теж прощає.
Тоді подвір"я заростає терням
Хлівом любові стануть враз "Майстерні".
Не може майстер несмаку прощати
І хлів любові треба очищати.
Любов і смак, майстерність філігранна -
З хліва любові - храм її постане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 13:00:00 ]
До речі, десь у попередніх коментарях Ви пишете, що точність для пародиста - не остання річ, а у Вашій пародії Ви не зауважили, що соплами "пукав не поїзд, а літак" - отже, Ви ще й неуважний читач, тому вірно назвали себе "обпльованим". Я вже не кажу за збіги приголосних... Я просто заікавлена особа у даній дискусії, а так більше ніж "4,5" за цей твір би не поставив.
І скиньте забрало, назвіться своїм іменем, будьте мужчиною, врешті-решт. Невже Ви думаєте, що викличете цим до себе Вашу омріяну любов читачів? Чи не визнають вони себе після цього справді "обпльованими" Вами?!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-03 14:32:04 ]
Ну, якщо хтось звик бачити навколо себе хлів, то Кумові там не місце..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-03 14:34:00 ]
Ярославе, про точність кажіть Іванові Гентошу, який у пародію на вірш Романа Скиби якогось лиха Кума приплів :p


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-03 14:36:51 ]
"Обпльованим" я себе не називав, Ярославе, це ви усім ярлики чіпляєте. Вершите правосуддя плювками?! Це у нас модно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 23:15:45 ]
Ось Ваш коментар на мою пародію "Плювок у поїзд":
"Добре, що обпльований читач не асоціює себе із авторкою". Чи не себе Ви мали на увазі? Склероз, певно, почався?
А хлів любові якраз і розводить ота псевдолюбов, до якої Ви закликаєте.
Спочатку подивіться на себе щодо точності, неточністю цитувань авторитету не заробите.