ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.29 22:02
* 60 *
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Братська могила
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
Йона
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Вірші-порошки
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Ноктюрн напередодні епохи блюзу
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Самопізнання
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Вкрита золотом зламана вічність
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Його любити я не перестану
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
* * *
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Артуру Дмитровичу Курдіновському
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Геліопавза
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образа́х
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
На тлі десяткового дробу
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
На сходинах літ
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрети Природи

 Вітрова полонянка
Образ твору (переспів на мелодію “Тече річка невеличка”)

Стежка в’ється круто вгору,
До старого замку,
А у ньому Вітер держить
Гарну полонянку.

Вітре буйний, Вітре дужий,
Подаруй їй волю.
Хай гуляє дівчинонька
І шукає долю.

Вітер хитро брови супить
Та й відповідає:
- А на дверях мого замку
І зáмків немає.

Для моєї полонянки –
Жодного полону...
Тільки я – лиш прилітаю,
До серденька горну.

Дівчинонько молоденька,
Дівчинонько мила,
Нащо сéбе з буйним Вітром
Ти занапастила?

Дівчинонька засміється,
А по тім – заплаче:
- Бо крім нього моє серце
Жодного не бачить!
2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-01 15:42:58
Переглядів сторінки твору 4196
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.137 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-01 16:12:46 ]
Закохалась дівчинонька, не перша не друга -
Це ж наш Вітер-Нечуйвітер, хитрий козарлюга :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-01 18:23:42 ]
Ох, же ж і хитрий Вітер-козарлюга :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-01 16:24:45 ]
Гарно і легко. Привіт, Олесю. Дуже сподобалося. Навіває простір...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-01 18:24:22 ]
Привіт, Ігорю. Дуже рада Тебе бачити. Дякую, що не забуваєш і забігаєш у мій простір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-01 16:33:50 ]
Добре, Олесю! Може для більшої легкості в першому рядочку третьої строфи "хмуро" замінити на "смішно" або "хитро"? Або щось таке:
"Вітер хитро усміхнувся". Наче по змісту підходить, а трохи веселіше. Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-01 18:25:25 ]
А от "хитро" і було, а я поміняла. Дякую, пане Іване, за підказку. І я за легкість у текстах :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-01 17:33:42 ]
тут би ще приспів прифундолити і мо` співати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-01 18:27:18 ]
Любий ЛЮ, у кожному куплеті повторюється останні два рядки (щойно пісню слухала - от і навіялось таке:)). Ось так:

Тече річка невеличка з вишневого саду,
Кличе козак дівчиноньку собі на пораду.
Гей-гей-гей-гей, гей-гей-гей-гей,
Кличе козак дівчиноньку собі на пораду.

Так що, гей-гей-гей, співаймо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-01 22:45:25 ]
Гарна співанка вдалася.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 08:42:20 ]
Дякую, Адель. Хай співається :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-01 23:43:31 ]
...щось той замок на мій Паланок схожий :) Піду-но я полонянку звідти визволяти завтра! :) Чудовий вірш, Лесю. Аж прозорий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 08:44:04 ]
Якщо той замок - Ваш, то ви - Вітер. Логічно? Значить - жодного шансу на визволення! Дякую щиро, Вітре-Михайле! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-02 14:31:02 ]
Чудовий образ Дівчиноньки, захопленої (але не віднесеної!) Вітром! Захоплює у полон!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 08:45:03 ]
Ой, як я рада Тебе бачити! Аж потепліло. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-10-03 19:45:14 ]
Так невимушено...
прекрасно, Олесю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 08:45:58 ]
Ось такий невимушений настрій був. Сердечно дякую, Юрію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-10-10 21:02:51 ]
Ви тут про полонянку...
а от я у полоні від прочитаного... :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 08:33:31 ]
Рятівники(ці) потрібні? :) А замків нема...