
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.22
11:17
Чи задумувалися ми над тим, чому так часто у нас буває нудьга, тривога і поганий настрій? Звісно, знайти безліч причин нескладно: війна, стреси, перевтома, невизначеність, криза, проблеми зі здоров’ям та в особистому житті. Об’єктивно ці речі впливають на
2025.06.22
10:23
Шлюзування необхідно
Тільки там, де гребля є, –
Де ріка невідповідна
Берегам своїм стає.
Шлюз ворота відчиняє,
Вивільняючи маршрут, –
Водосховищем безкраїм
Яхти весело снують.
Тільки там, де гребля є, –
Де ріка невідповідна
Берегам своїм стає.
Шлюз ворота відчиняє,
Вивільняючи маршрут, –
Водосховищем безкраїм
Яхти весело снують.
2025.06.22
09:36
Частина друга
Жовч і кров
1930 рік
2025.06.21
21:40
Я хочу пірнути в сніги,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.
Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.
Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,
2025.06.21
20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.
У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.
У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
2025.06.21
17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
2025.06.21
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ілюзія
О
Ілюзія
О
2025.06.21
15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко
2025.06.21
12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
2025.04.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Гентош (1957) /
Вірші
пародія " ПО СПИСКУ..."
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
пародія " ПО СПИСКУ..."
Бачія Патара
поезія "Щира українка"
Лечу за небокраєм навздогін з очима королівського пінгвіна,
А слідом “лине“ жінчин макогін, який метнула збуджена феміна.
Кохана, стримайся, не до добра така твоя безтямна поведінка!
Не віриться, що ти з мого ребра…Згадай, ти ніжна українська жінка!!!
Я все зроблю, де список? Дай сюди. Куплю капусту, моркву нашинкую,
Пів літри солі на відро води...Та охолонь. Звичайно, покуштую.
Яка ж у мене господинька ти! Таку і днем з вогнем не відшукаєш!
Корзина де, не можу віднайти?.. Біжу!!! Мовчу... Ти вже відпочиваєш...
Пародія
Ти охолонь, кохана, охолонь –
Нервуєшся від підозрілих версій…
Та що ти! Що ти! Тільки «Оболонь»,
І поспіхом. За морквою. У черзі.
Не віриться, що ти з ребра могО,
(Хоч знають всі, як створена людина)
Нівроку список! Проти я ? Ого!
Ти з макогоном – то страшна картина.
Та ніжна… Ніжна… Тільки не метай
У мене все, що маєш під рукою.
Я й так уже, як в баночці минтай
Із щукою зубастою…такою…
Присів – пробач! Уже лечу… Лечу…
На ринок вп’яте – тіснява і мати.
Чотири сумки. Як я заплачУ –
Ти гаманець мені забула дати?
На очі – сльози! Як колись я жив!
А нині маю стільки прасувати…
Приб’єш напевне – знов пересолив
(Язик пече щохвилі куштувати)
Хіба таку ще десь з вогнем знайду?
Темніє… Файно – близиться година
Як з трепетом до ліжка підійду
З очима королівського пінгвіна.
Я все зробив! По списку! Навіть більш!
Під ковдрою ввижається акула…
Не зміг, Кицюню, впоратись скоріш.
О, слава Богу! Ти уже заснула…
4.10.2010
поезія "Щира українка"
Лечу за небокраєм навздогін з очима королівського пінгвіна,
А слідом “лине“ жінчин макогін, який метнула збуджена феміна.
Кохана, стримайся, не до добра така твоя безтямна поведінка!
Не віриться, що ти з мого ребра…Згадай, ти ніжна українська жінка!!!
Я все зроблю, де список? Дай сюди. Куплю капусту, моркву нашинкую,
Пів літри солі на відро води...Та охолонь. Звичайно, покуштую.
Яка ж у мене господинька ти! Таку і днем з вогнем не відшукаєш!
Корзина де, не можу віднайти?.. Біжу!!! Мовчу... Ти вже відпочиваєш...
Пародія
Ти охолонь, кохана, охолонь –
Нервуєшся від підозрілих версій…
Та що ти! Що ти! Тільки «Оболонь»,
І поспіхом. За морквою. У черзі.
Не віриться, що ти з ребра могО,
(Хоч знають всі, як створена людина)
Нівроку список! Проти я ? Ого!
Ти з макогоном – то страшна картина.
Та ніжна… Ніжна… Тільки не метай
У мене все, що маєш під рукою.
Я й так уже, як в баночці минтай
Із щукою зубастою…такою…
Присів – пробач! Уже лечу… Лечу…
На ринок вп’яте – тіснява і мати.
Чотири сумки. Як я заплачУ –
Ти гаманець мені забула дати?
На очі – сльози! Як колись я жив!
А нині маю стільки прасувати…
Приб’єш напевне – знов пересолив
(Язик пече щохвилі куштувати)
Хіба таку ще десь з вогнем знайду?
Темніє… Файно – близиться година
Як з трепетом до ліжка підійду
З очима королівського пінгвіна.
Я все зробив! По списку! Навіть більш!
Під ковдрою ввижається акула…
Не зміг, Кицюню, впоратись скоріш.
О, слава Богу! Ти уже заснула…
4.10.2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію