ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Ты только посмотри...
finita la commedia

Начало здесь:
http://maysterni.com/publication.php?id=52749
http://maysterni.com/publication.php?id=52829
http://maysterni.com/publication.php?id=53066
Окончание следует.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-14 10:28:19
Переглядів сторінки твору 2521
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 13:44:19 ]
розвивай сюжет))) але без похорон) хай вже одружаться, чи що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 14:19:31 ]
Жених он, конечно, выгодный. Как и всякий сирота разве что при живых родителях и в чем-то сиротским прошлым. Не для его, правда. Были счастливые браки - со свадьбами в две сотни ртов, наемным "кадиллаком", хором и органной музыкой, исполняемой на лучших синтезаторах японских производителей от "Yamaha". И с триумфом обоюдной любви - с детьми.
А нынче существует проблемка в доступе, т.с., "к телу". Я так понимаю его метания. А, м.б., и не понимаю.
Женится, распишутся, кольцами обменяются (они уже приобретены, кстати). А как сберечь верность? ЛГ, как бы ни рядился в лирики, а прожженный гуляка есенинского толка. Вот в чем проблема.
Милый друг, Жигало, едва ли не альфонс... Кем он только не был...

Спасибон за проявление глубочайшей человечности - такой как сопереживание. Это не жалость.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:49:56 ]
о,ця історія мені знайома... Я, правда, не стояла у віконці при роздачі їжі, а працювала в нашому монастирському саду... А тут - Він! Дивиться через огорожу і каже: "Сестро, твої очі такі сірі, як туман у серці, такі голубі, як надія на взаємність, такі зелені, як смарагд, який я тобі подарую на наше срібне весілля... А губи твої не для схими. Ходи зі мною!" І я пішла... І не шкодую.
Хай і ваша сестра буде щасливою )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 12:58:26 ]
Неужели?
Вот это так совпадение.
Стихотворение до начала сегодняшнего вечера было одним, а сегодня оно выглядит иначе. Перелистав страницы прошлого, загибая при этом пальцы, можно кое-что и понять.
Существуют вещи, которые даются легко - и мы их не ценим. Пусть это банально, но "потерявши плачем".
Мой ЛГ имел и сегодня время для размышлений, а не для бесконечной череды стихов. И вот чего он надумал...
Спасибон.
Приятная неожиданность - Ваша новость.
Хороший ориентир.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 15:19:14 ]
Різниця справді велика. І цей варіант ніби глибший. Відчувається непростий, може, дуже важливий етап життя ліричного героя. І тут діяти треба рішуче.
А раптом то справді Доля. Недаремно ж такий числовий збіг.
Успіхів, Олексію! В усьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 16:41:11 ]
ЛГ обернулся назад - и причем, не для того, чтобы провести глазами красиво идущие (естественно, женские) ноги, которые несут привлекательный "топ", а задуматься. Не вредно ведь. Да и причинно-следственная связь + немного кабалистики в переносном смысле этого слова. Стихотворение, возможно, будет продолжено. И, наверное, будет отправлено в монастырь. Никаких "белых пятен". Но при этом упуская пикантные подробности.
Возможно, будет и отдельное стихотворение. Тоже для письма. Пускай их будет несколько. Чтобы дошло хотя бы одно... Настоятельница Аделая может перехватить.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 18:24:04 ]
Ох, ці настоятельки... Не зазнали щастя в особистому житті, та й іншим не дають:-(
З надією на щастя ліричного героя:-)