ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2025.12.31 14:08
Тут короткий вступ в теорію із зазначенням структур основних частин, відтак ряд початкових пояснень з посиланням на вже опубліковані на наукових сайтах і просто в інтернеті більш докладні документи. Частина І Монографії _______________________________

Артур Курдіновський
2025.12.31 11:55
Для грішників - пошана й привілеї,
Для праведників - прірва самоти.
Ви думаєте, пекло - під землею,
А біля казана стоять чорти?

Емігрували назавжди лелеки,
Лишилися тепер самі круки.
Гадаєте, що пекло десь далеко?

Борис Костиря
2025.12.31 11:48
Безконечно гудуть ваговози
За маршрутами дальніх шляхів.
І лунають нечутні погрози
З глибини первозданних віків.

Безконечно гудуть, протестують
Проти фатуму і небуття,
Залишаючи нам одесную

Тетяна Левицька
2025.12.31 10:51
Що мене тримає на цім світі?
Обрубала всі кінці, та в воду.
Ще цвяхи залізні не забиті
у труну соснової колоди.

Витягнула біль із серця глею,
залишила пустці вільне місце.
Разом з самотиною своєю

Кока Черкаський
2025.12.31 05:51
Не всі поети
Складають сонети,
Не всі Грети
Є Тунберг Грети.

Ті- люблять сигари,
А ті – сигарети.
Я люблю стейки,

Іван Потьомкін
2025.12.30 22:09
Хай лишиться підтекстом
Те, що назовні рветься.
Те, чим обох обдарувала ніч.
Від чого на душі так затишно і тепло,
Що знову кличе летіть навстріч
Одне одному. І то не гріх,
Що станеться між вами,
Що не вдається відтворить словами...

Світлана Пирогова
2025.12.30 21:55
Зима притихла, у якійсь мовчанці.
Не хочеться чомусь їй говорити.
Нутро холодне і холодні ритми,
То ж невідомо, що в небесній склянці?

Коктейль ігристий у флюте-фужері?
Нам, мабуть, не дано дізнатись вчасно.
Міркуємо...і каганець не гасне.

С М
2025.12.30 21:21
Якби ти був птахом жив у висоті
Тримався за вітер якщо налетить
Вітру казав що відносить ген
”Ось куди я би гайнув у цей день“
Знаю що ти присутній зі мною весь час
Знаю що ти присутній зі мною весь час

О гірська весна кохання

Тетяна Левицька
2025.12.30 15:56
Безсоння з небом сам на сам
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.

Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля

Борис Костиря
2025.12.30 13:45
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.

Олександр Сушко
2025.12.30 07:48
Антитеза

Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.

А каміння ще доста.

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Ты только посмотри...
finita la commedia

Начало здесь:
http://maysterni.com/publication.php?id=52749
http://maysterni.com/publication.php?id=52829
http://maysterni.com/publication.php?id=53066
Окончание следует.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-14 10:28:19
Переглядів сторінки твору 2572
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 13:44:19 ]
розвивай сюжет))) але без похорон) хай вже одружаться, чи що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 14:19:31 ]
Жених он, конечно, выгодный. Как и всякий сирота разве что при живых родителях и в чем-то сиротским прошлым. Не для его, правда. Были счастливые браки - со свадьбами в две сотни ртов, наемным "кадиллаком", хором и органной музыкой, исполняемой на лучших синтезаторах японских производителей от "Yamaha". И с триумфом обоюдной любви - с детьми.
А нынче существует проблемка в доступе, т.с., "к телу". Я так понимаю его метания. А, м.б., и не понимаю.
Женится, распишутся, кольцами обменяются (они уже приобретены, кстати). А как сберечь верность? ЛГ, как бы ни рядился в лирики, а прожженный гуляка есенинского толка. Вот в чем проблема.
Милый друг, Жигало, едва ли не альфонс... Кем он только не был...

Спасибон за проявление глубочайшей человечности - такой как сопереживание. Это не жалость.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:49:56 ]
о,ця історія мені знайома... Я, правда, не стояла у віконці при роздачі їжі, а працювала в нашому монастирському саду... А тут - Він! Дивиться через огорожу і каже: "Сестро, твої очі такі сірі, як туман у серці, такі голубі, як надія на взаємність, такі зелені, як смарагд, який я тобі подарую на наше срібне весілля... А губи твої не для схими. Ходи зі мною!" І я пішла... І не шкодую.
Хай і ваша сестра буде щасливою )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 12:58:26 ]
Неужели?
Вот это так совпадение.
Стихотворение до начала сегодняшнего вечера было одним, а сегодня оно выглядит иначе. Перелистав страницы прошлого, загибая при этом пальцы, можно кое-что и понять.
Существуют вещи, которые даются легко - и мы их не ценим. Пусть это банально, но "потерявши плачем".
Мой ЛГ имел и сегодня время для размышлений, а не для бесконечной череды стихов. И вот чего он надумал...
Спасибон.
Приятная неожиданность - Ваша новость.
Хороший ориентир.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 15:19:14 ]
Різниця справді велика. І цей варіант ніби глибший. Відчувається непростий, може, дуже важливий етап життя ліричного героя. І тут діяти треба рішуче.
А раптом то справді Доля. Недаремно ж такий числовий збіг.
Успіхів, Олексію! В усьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 16:41:11 ]
ЛГ обернулся назад - и причем, не для того, чтобы провести глазами красиво идущие (естественно, женские) ноги, которые несут привлекательный "топ", а задуматься. Не вредно ведь. Да и причинно-следственная связь + немного кабалистики в переносном смысле этого слова. Стихотворение, возможно, будет продолжено. И, наверное, будет отправлено в монастырь. Никаких "белых пятен". Но при этом упуская пикантные подробности.
Возможно, будет и отдельное стихотворение. Тоже для письма. Пускай их будет несколько. Чтобы дошло хотя бы одно... Настоятельница Аделая может перехватить.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 18:24:04 ]
Ох, ці настоятельки... Не зазнали щастя в особистому житті, та й іншим не дають:-(
З надією на щастя ліричного героя:-)