ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.09.18 21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.

Євген Федчук
2026.09.17 19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Ты только посмотри...
finita la commedia

Начало здесь:
http://maysterni.com/publication.php?id=52749
http://maysterni.com/publication.php?id=52829
http://maysterni.com/publication.php?id=53066
Окончание следует.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-14 10:28:19
Переглядів сторінки твору 2770
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 13:44:19 ]
розвивай сюжет))) але без похорон) хай вже одружаться, чи що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 14:19:31 ]
Жених он, конечно, выгодный. Как и всякий сирота разве что при живых родителях и в чем-то сиротским прошлым. Не для его, правда. Были счастливые браки - со свадьбами в две сотни ртов, наемным "кадиллаком", хором и органной музыкой, исполняемой на лучших синтезаторах японских производителей от "Yamaha". И с триумфом обоюдной любви - с детьми.
А нынче существует проблемка в доступе, т.с., "к телу". Я так понимаю его метания. А, м.б., и не понимаю.
Женится, распишутся, кольцами обменяются (они уже приобретены, кстати). А как сберечь верность? ЛГ, как бы ни рядился в лирики, а прожженный гуляка есенинского толка. Вот в чем проблема.
Милый друг, Жигало, едва ли не альфонс... Кем он только не был...

Спасибон за проявление глубочайшей человечности - такой как сопереживание. Это не жалость.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:49:56 ]
о,ця історія мені знайома... Я, правда, не стояла у віконці при роздачі їжі, а працювала в нашому монастирському саду... А тут - Він! Дивиться через огорожу і каже: "Сестро, твої очі такі сірі, як туман у серці, такі голубі, як надія на взаємність, такі зелені, як смарагд, який я тобі подарую на наше срібне весілля... А губи твої не для схими. Ходи зі мною!" І я пішла... І не шкодую.
Хай і ваша сестра буде щасливою )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 12:58:26 ]
Неужели?
Вот это так совпадение.
Стихотворение до начала сегодняшнего вечера было одним, а сегодня оно выглядит иначе. Перелистав страницы прошлого, загибая при этом пальцы, можно кое-что и понять.
Существуют вещи, которые даются легко - и мы их не ценим. Пусть это банально, но "потерявши плачем".
Мой ЛГ имел и сегодня время для размышлений, а не для бесконечной череды стихов. И вот чего он надумал...
Спасибон.
Приятная неожиданность - Ваша новость.
Хороший ориентир.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 15:19:14 ]
Різниця справді велика. І цей варіант ніби глибший. Відчувається непростий, може, дуже важливий етап життя ліричного героя. І тут діяти треба рішуче.
А раптом то справді Доля. Недаремно ж такий числовий збіг.
Успіхів, Олексію! В усьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 16:41:11 ]
ЛГ обернулся назад - и причем, не для того, чтобы провести глазами красиво идущие (естественно, женские) ноги, которые несут привлекательный "топ", а задуматься. Не вредно ведь. Да и причинно-следственная связь + немного кабалистики в переносном смысле этого слова. Стихотворение, возможно, будет продолжено. И, наверное, будет отправлено в монастырь. Никаких "белых пятен". Но при этом упуская пикантные подробности.
Возможно, будет и отдельное стихотворение. Тоже для письма. Пускай их будет несколько. Чтобы дошло хотя бы одно... Настоятельница Аделая может перехватить.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 18:24:04 ]
Ох, ці настоятельки... Не зазнали щастя в особистому житті, та й іншим не дають:-(
З надією на щастя ліричного героя:-)