ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Ты только посмотри...
finita la commedia

Начало здесь:
http://maysterni.com/publication.php?id=52749
http://maysterni.com/publication.php?id=52829
http://maysterni.com/publication.php?id=53066
Окончание следует.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-14 10:28:19
Переглядів сторінки твору 2351
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 13:44:19 ]
розвивай сюжет))) але без похорон) хай вже одружаться, чи що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 14:19:31 ]
Жених он, конечно, выгодный. Как и всякий сирота разве что при живых родителях и в чем-то сиротским прошлым. Не для его, правда. Были счастливые браки - со свадьбами в две сотни ртов, наемным "кадиллаком", хором и органной музыкой, исполняемой на лучших синтезаторах японских производителей от "Yamaha". И с триумфом обоюдной любви - с детьми.
А нынче существует проблемка в доступе, т.с., "к телу". Я так понимаю его метания. А, м.б., и не понимаю.
Женится, распишутся, кольцами обменяются (они уже приобретены, кстати). А как сберечь верность? ЛГ, как бы ни рядился в лирики, а прожженный гуляка есенинского толка. Вот в чем проблема.
Милый друг, Жигало, едва ли не альфонс... Кем он только не был...

Спасибон за проявление глубочайшей человечности - такой как сопереживание. Это не жалость.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:49:56 ]
о,ця історія мені знайома... Я, правда, не стояла у віконці при роздачі їжі, а працювала в нашому монастирському саду... А тут - Він! Дивиться через огорожу і каже: "Сестро, твої очі такі сірі, як туман у серці, такі голубі, як надія на взаємність, такі зелені, як смарагд, який я тобі подарую на наше срібне весілля... А губи твої не для схими. Ходи зі мною!" І я пішла... І не шкодую.
Хай і ваша сестра буде щасливою )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 12:58:26 ]
Неужели?
Вот это так совпадение.
Стихотворение до начала сегодняшнего вечера было одним, а сегодня оно выглядит иначе. Перелистав страницы прошлого, загибая при этом пальцы, можно кое-что и понять.
Существуют вещи, которые даются легко - и мы их не ценим. Пусть это банально, но "потерявши плачем".
Мой ЛГ имел и сегодня время для размышлений, а не для бесконечной череды стихов. И вот чего он надумал...
Спасибон.
Приятная неожиданность - Ваша новость.
Хороший ориентир.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 15:19:14 ]
Різниця справді велика. І цей варіант ніби глибший. Відчувається непростий, може, дуже важливий етап життя ліричного героя. І тут діяти треба рішуче.
А раптом то справді Доля. Недаремно ж такий числовий збіг.
Успіхів, Олексію! В усьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 16:41:11 ]
ЛГ обернулся назад - и причем, не для того, чтобы провести глазами красиво идущие (естественно, женские) ноги, которые несут привлекательный "топ", а задуматься. Не вредно ведь. Да и причинно-следственная связь + немного кабалистики в переносном смысле этого слова. Стихотворение, возможно, будет продолжено. И, наверное, будет отправлено в монастырь. Никаких "белых пятен". Но при этом упуская пикантные подробности.
Возможно, будет и отдельное стихотворение. Тоже для письма. Пускай их будет несколько. Чтобы дошло хотя бы одно... Настоятельница Аделая может перехватить.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 18:24:04 ]
Ох, ці настоятельки... Не зазнали щастя в особистому житті, та й іншим не дають:-(
З надією на щастя ліричного героя:-)