Святий, Предвічний, Всесильний Боже !
Без тебе жити душа не зможе,
Земля і небо, усі стихії…
Не в них тепляться мої надії.

Що в серці ? Тайна…
Та Богу явні
Часи грядущі й події давні.
І те, що в мислях людських роїться,
Від віч Владики не утаїться.

Я вірю, знаю, що в Отчім Краю
Оселю вічну для себе маю.
Його у серце своє прийнявши –
Прозрів, Імення Христа призвавши.

Мій Бог не казка… Небесна ласка
Мені відкрила: невірство – пастка,
Гординя – згуба, запеклість – втрата,
І лиш в Ісусі – душа багата.

Бо тільки в Ньому є те нетлінне
Життя коштовне, дорогоцінне,
Життя прекрасне, що не минеться,
Бо світоносним дощем проллється.

Бог дав нами Сина, щоб ним спастися
Усім, хто схоче… Ним зодягтися.
Хто на Голгофу прийде в покуті –
В Христі воскресне у Новій Суті !

Старе минуло, потрухлявіло,
В огні священнім до тла згоріло.
Сьогодні в небо нам шлях відкрився,
Пильнуй, щоб раптом ти не спізнився.