ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.11.09 02:41
Як-не-як...
З неземної красоти
Він ліпив себе для себе.
Все було: і тил, й фронти…
Зацікавився Макс Вебер.
Як-не-як філософ Макс…
Як-не-як політісторик…
Макс запхав його в клумак
Й підписав: тут хворий.

Ігор Шоха
2025.11.08 23:25
Небилиці
А евенки і чукчі Аляски
полюбили опудало казки
і лишилися боси-
ми... не ескімоси,
а евенки і чукчі Аляски.

***
А зі США надійдуть томагавки

Ігор Терен
2025.11.08 22:39
Одним миром мазані
А величний, хоча й не високий,
запроваджує вето на спокій,
і вважає народ,
що це не ідіот,
а величний, хоча й не високий.

***
А занозою електорату

Борис Костиря
2025.11.08 22:01
* * *
Луг укрився туманом,
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає

Олег Герман
2025.11.08 21:08
Ціна діагнозу
Довгі роки Олеся жила, відчуваючи, що її життя є своєрідною постійною репетицією. Протягом більше десяти років кожен день починався з ритуалу перевірки: чи замкнені двері, чи вимкнена плита, чи рівно лежать речі. Це займало години. Вона розуміла, що справ

Юлія Щербатюк
2025.11.08 16:18
Незакінчене
Сіріє небо, гублячи блакить.
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,

В Горова Леся
2025.11.08 15:39
Сомельє
Там, де сонце торкає землі, помічаю дива:
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.

Так і хочу йому простягнути у рук

Микола Дудар
2025.11.08 11:46
***
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.

Борис Костиря
2025.11.07 21:47
* * *
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.

С М
2025.11.07 16:48
Мавпа (The Rolling Stones)
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі

Ярослав Чорногуз
2025.11.07 16:29
Спогад
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.

І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --

Микола Дудар
2025.11.07 13:41
***
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
***
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
* * *
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Про Григорія Котовського
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями...
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галя Винниченко (1990) / Вірші

 Повіяло холодом...
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ірина Людвенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-10-21 18:14:12
Переглядів сторінки твору 13934
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.219 / 5.38  (4.350 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 3.924 / 5.25  (4.047 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.09.21 00:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 21:48:27 ]
А від Вашої поезії (попри "холодну" назву) повіло теплом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 09:29:57 ]
ой, дякую щиро! Ви вмієте читати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 09:54:34 ]
... і писати... – так дуже-дуже.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 09:53:11 ]
А я вмію читати по-іншому :) Не ображайтеся, галю, але маю кілька зауважень.

Весь вірш римований, окрім "літо - йтиму" - не вистачило сил на останню риму? )) Якось воно дивно сприймається.

У першій строфі нікудишні рими - заримовані однакові частини мови у однакових відмінках.

Якщо вірш про закінчення літа і готування до осені - чому "павутинку весни" ?

"Запакую в дорогу у термос" - щось мені тут муляє. В термос хіба пакують? І "запакую в дорогу" якось трохи неоднозначно)))

Але загалом - сподобалося :) Особливо "Заспіває над пагорбом вовк. або змій. або птах." І закінчення непогане :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 09:53:46 ]
ой, Галю, соррі, то я випадково з малої літери написала Ваше ім"я))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 09:59:27 ]
о, дякую... ці зауваження "запакую" в якусь ну, торбу... згодом пориюся – поміркую над ними. обов'язково. то, бачиш, так відразу все не дається :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 10:00:46 ]
чи може "то, бачите, так відразу..."
не знаю, як тут у вас прийнято...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 10:06:32 ]
у мене принято на "ти" :) а тут в основному на "Ви".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 10:07:18 ]
То я до дрібниць доколупуюсь)) Щоб тебе не перехвалили тут)
Чекаю нових віршів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 14:07:44 ]
Перший рядок останньої строфи можна легко змінити, врахувавши Юлині зауваження, наприклад: "Запакую розхристане літо, сховаю на зиму" чи "Заховаю розхристане літо у термос (якщо так хочете) на зиму", зрештою, авторові видніше... Як на мене "зиму-йтиму" - то цілком нормальна рима (мимомволі ще одна майже рима з’явилася).
... А теплом від вірша таки віє. І це найголовніше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 14:17:15 ]
павутинка весни - супер! Певно на неї і були нанизані коралі?:)
Заспіває над пагорбом вовк. або змій. або птах - взагалі чудово.

А з термосом тим можна, як на мене - перелию у термос дорожній:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 21:35:15 ]
Вірш не надуманий, а живий. Це дуже важливо. Тому сподобався. Бажаю Вам, щоб не зникало оте вміння помітити павутинку весни навіть восени!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-24 11:02:03 ]
так дякую за вашу увагу!.. то на перших порах, мабуть, дуже потрібне )
то так ого! – "мене читають! :)"
1 - над початком третьої строфи подумаю. і з часом таки переміняю... ось скільки вже варіантів знайшлося.
2 - буду, мабуть, потихеньку заходити і на ваші сторінки. Бо спочатку вважала, що коли "новачок" заявляється на багатьох сторінках відразу - то є ознакою того, що просто хоче "засвітитися"... мабуть, це не зовсім так - то є просто звичайні людські стосунки. був би тільки час.
3 - також думала, і думаю..., що то не варто свій вірш розтлумачувати... бо тоді спадає якась його таємничість. Бо логіка вірша завжди якась є - вичитати б її тільки.
Але так, при початку - хіба що пару слів:
про термос: бо то коли ти в дорозі, і тобі дуже-дуже буде бракнути літа, то як(?) ти його собі прихопиш? - з торби його може вивітрити... з кишені воно може вилетіти... а так - надійно :) на привалі сісти - натішитись, погрітися - і піти далі.
те саме з павутинкою - вони собі починають з весни плести кубельце, ціле літо за ним дбають... як де розірве хтось - ремонтують відразу... тобто це те, чому вони присвячують все своє літо - а тут так самоплином - раз - і відлітає, ніби ненароком зачеплене, і так воно наче і має бути...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-24 13:23:30 ]
Так, наредагувала трошки :)

попередній варіант початку 3-ї строфи був:

Запакую в дорогу у термос розхристане літо,
підпережуся тихим прощанням "вертайся.бувай",
і повзтиму. летітиму. плистиму. бігтиму. йтиму –

Думала - може, варто "На дорогу ...".
Але коли є "У дорогу ...", то це можна прочитати навіть як "У дорогу з собою".
І послідовність дієслів тепер така - більш символічна :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 19:14:03 ]
Як на мене, "чваланти" - не зовсім на місці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 06:18:36 ]
на всі 100 погоджуюсь.
(видите, яка я до холєри чемна ;)
чвалати - можна навіть від нудьги, а тут вона не до речі. не передає стану.
поміняла.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 19:17:09 ]
Мала на увазі "чвалати". (Щось нині діється незрозуміле - зайві літери вискакують) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 23:32:22 ]
Якщо Ви справді чемна і хочете знайти точне слово - пошукайте ще... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-26 00:50:10 ]
ой, тут просто-таки якась гра в жмурки виходить...
навіть не підберу так одразу...
ну я думала так:
буду бігти - потім втомлюся -
буду йти - потім дуже втомлюся -
буду спотикатися - потім смертельно втомлюся -
буду (лізти,повзти,???) - потім... ну вмру -
і буду летіти - туди, ну до обрію.

бо то на те і вказує ланцюжок асоціацій обрію - вирію - ірію, який випливає зі слів небо-земля-край.

їй-богу... мабуть буду просити дружню підказку, чи що...
може, прикинетесь другом і щось путнє підкажете - як варіант?
бо я покищо в пошуках.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 01:26:12 ]
1. Аж туди мені треба добігти, дійти, долетіти...
2. Подолаю утому - летітму легко, як вітер...

Галю, мені дуже імпонує Ваша працелюбність. Шукайте - знайдете. Успіхів! Щиро О.Л.