ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.27 02:11
Боже, припини війну!
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!

Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест

Іван Потьомкін
2025.12.26 22:33
Стільки народ мій мудрості втілив у приказки й прислів’я, що в дурнях залишатися якось уже й незручно. Ну, от хоча б: «Дозволь собаці лапу покласти на стіл,то він увесь захоче видертись». Або ж: «Зашморгом цей дивиться», «Добре говорить, а зле робить».

М Менянин
2025.12.26 22:25
Хоч родом з бувшого сторіччя,
хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.

Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,

Світлана Пирогова
2025.12.26 17:24
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.

Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.

С М
2025.12.26 15:11
З віконня ковзнувши, стрибайте собі
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори

Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь

Тетяна Левицька
2025.12.26 15:03
Приваблюють чужі жінки? —
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.

В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична

Борис Костиря
2025.12.26 13:06
Лютий залишив мороз,
Наче відгомін погроз.

Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.

Він з собою забере
Все нікчемне і старе.

Микола Дудар
2025.12.26 11:35
Хто на кого… проти кого…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…

Артур Курдіновський
2025.12.26 09:27
Білий сніг - шепіт чорної ночі,
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.

Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші

Євген Федчук
2025.12.25 18:48
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис

Ігор Шоха
2025.12.25 14:53
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі

Борис Костиря
2025.12.25 14:03
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.

Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні

Віктор Кучерук
2025.12.25 09:09
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.

Ярослав Чорногуз
2025.12.25 08:06
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.

ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,

Кока Черкаський
2025.12.24 21:29
Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!

- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?

Артур Курдіновський
2025.12.24 15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.

Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галя Винниченко (1990) / Вірші

 Повіяло холодом...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ірина Людвенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-10-21 18:14:12
Переглядів сторінки твору 13987
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.219 / 5.38  (4.350 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 3.924 / 5.25  (4.047 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.09.21 00:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 21:48:27 ]
А від Вашої поезії (попри "холодну" назву) повіло теплом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 09:29:57 ]
ой, дякую щиро! Ви вмієте читати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 09:54:34 ]
... і писати... – так дуже-дуже.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 09:53:11 ]
А я вмію читати по-іншому :) Не ображайтеся, галю, але маю кілька зауважень.

Весь вірш римований, окрім "літо - йтиму" - не вистачило сил на останню риму? )) Якось воно дивно сприймається.

У першій строфі нікудишні рими - заримовані однакові частини мови у однакових відмінках.

Якщо вірш про закінчення літа і готування до осені - чому "павутинку весни" ?

"Запакую в дорогу у термос" - щось мені тут муляє. В термос хіба пакують? І "запакую в дорогу" якось трохи неоднозначно)))

Але загалом - сподобалося :) Особливо "Заспіває над пагорбом вовк. або змій. або птах." І закінчення непогане :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 09:53:46 ]
ой, Галю, соррі, то я випадково з малої літери написала Ваше ім"я))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 09:59:27 ]
о, дякую... ці зауваження "запакую" в якусь ну, торбу... згодом пориюся – поміркую над ними. обов'язково. то, бачиш, так відразу все не дається :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 10:00:46 ]
чи може "то, бачите, так відразу..."
не знаю, як тут у вас прийнято...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 10:06:32 ]
у мене принято на "ти" :) а тут в основному на "Ви".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 10:07:18 ]
То я до дрібниць доколупуюсь)) Щоб тебе не перехвалили тут)
Чекаю нових віршів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 14:07:44 ]
Перший рядок останньої строфи можна легко змінити, врахувавши Юлині зауваження, наприклад: "Запакую розхристане літо, сховаю на зиму" чи "Заховаю розхристане літо у термос (якщо так хочете) на зиму", зрештою, авторові видніше... Як на мене "зиму-йтиму" - то цілком нормальна рима (мимомволі ще одна майже рима з’явилася).
... А теплом від вірша таки віє. І це найголовніше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 14:17:15 ]
павутинка весни - супер! Певно на неї і були нанизані коралі?:)
Заспіває над пагорбом вовк. або змій. або птах - взагалі чудово.

А з термосом тим можна, як на мене - перелию у термос дорожній:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 21:35:15 ]
Вірш не надуманий, а живий. Це дуже важливо. Тому сподобався. Бажаю Вам, щоб не зникало оте вміння помітити павутинку весни навіть восени!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-24 11:02:03 ]
так дякую за вашу увагу!.. то на перших порах, мабуть, дуже потрібне )
то так ого! – "мене читають! :)"
1 - над початком третьої строфи подумаю. і з часом таки переміняю... ось скільки вже варіантів знайшлося.
2 - буду, мабуть, потихеньку заходити і на ваші сторінки. Бо спочатку вважала, що коли "новачок" заявляється на багатьох сторінках відразу - то є ознакою того, що просто хоче "засвітитися"... мабуть, це не зовсім так - то є просто звичайні людські стосунки. був би тільки час.
3 - також думала, і думаю..., що то не варто свій вірш розтлумачувати... бо тоді спадає якась його таємничість. Бо логіка вірша завжди якась є - вичитати б її тільки.
Але так, при початку - хіба що пару слів:
про термос: бо то коли ти в дорозі, і тобі дуже-дуже буде бракнути літа, то як(?) ти його собі прихопиш? - з торби його може вивітрити... з кишені воно може вилетіти... а так - надійно :) на привалі сісти - натішитись, погрітися - і піти далі.
те саме з павутинкою - вони собі починають з весни плести кубельце, ціле літо за ним дбають... як де розірве хтось - ремонтують відразу... тобто це те, чому вони присвячують все своє літо - а тут так самоплином - раз - і відлітає, ніби ненароком зачеплене, і так воно наче і має бути...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-24 13:23:30 ]
Так, наредагувала трошки :)

попередній варіант початку 3-ї строфи був:

Запакую в дорогу у термос розхристане літо,
підпережуся тихим прощанням "вертайся.бувай",
і повзтиму. летітиму. плистиму. бігтиму. йтиму –

Думала - може, варто "На дорогу ...".
Але коли є "У дорогу ...", то це можна прочитати навіть як "У дорогу з собою".
І послідовність дієслів тепер така - більш символічна :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 19:14:03 ]
Як на мене, "чваланти" - не зовсім на місці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 06:18:36 ]
на всі 100 погоджуюсь.
(видите, яка я до холєри чемна ;)
чвалати - можна навіть від нудьги, а тут вона не до речі. не передає стану.
поміняла.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 19:17:09 ]
Мала на увазі "чвалати". (Щось нині діється незрозуміле - зайві літери вискакують) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 23:32:22 ]
Якщо Ви справді чемна і хочете знайти точне слово - пошукайте ще... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-26 00:50:10 ]
ой, тут просто-таки якась гра в жмурки виходить...
навіть не підберу так одразу...
ну я думала так:
буду бігти - потім втомлюся -
буду йти - потім дуже втомлюся -
буду спотикатися - потім смертельно втомлюся -
буду (лізти,повзти,???) - потім... ну вмру -
і буду летіти - туди, ну до обрію.

бо то на те і вказує ланцюжок асоціацій обрію - вирію - ірію, який випливає зі слів небо-земля-край.

їй-богу... мабуть буду просити дружню підказку, чи що...
може, прикинетесь другом і щось путнє підкажете - як варіант?
бо я покищо в пошуках.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 01:26:12 ]
1. Аж туди мені треба добігти, дійти, долетіти...
2. Подолаю утому - летітму легко, як вітер...

Галю, мені дуже імпонує Ваша працелюбність. Шукайте - знайдете. Успіхів! Щиро О.Л.