ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.11.19 01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.

Борис Костиря
2025.11.18 22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 Приснився
І навіщо приснився сьогодні,
навіть дозволу не питав.
Тільки сни ці такі немодні:
ліс, і поле, й зарослий став.
Спілі яблука рве селянка,
а корова дарує ріг,
і кохана я ще коханка,
і нікуди ти не побіг.
Біля мене ти – милим другом,
на воді не човен наш – ковчег.
І вода не пішла ще кругом,
у якому втоплю я щем.

04.12.2010.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-04 16:14:15
Переглядів сторінки твору 3089
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-12-04 17:56:03 ]
Сподобалося. Особливо "кохана коханка". Ніяка не тавтологія, а глибокий і разом з тим печальний зміст. А ще вражає тонкий натяк на біблійний сюжет Всесвітнього потопу. Гарне зображення раю. Бере за душу. Але сумно, бо все вже в минулому. Тільки сон. За цим же журиться лірична героїня...
Щасти Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-04 20:01:51 ]
Дякую Вам, Юлечко, за таке цікаве інтерпретування. Сподобалось про рай, насправді той куточок, про який ідеться, має щось надзвичайне, принаймні для мене. Я це відчувала, але так навіть собі його не називала. А Ви вловили. І воно ще й на світлинах, тому повертається не тільки у снах. І Вам щастя, і раю з милим у любому серцю місці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-12-04 18:17:58 ]
Галино. Корова дарує ріг - вві сні всяке приходить, але ліричність вірша, як на мене, втрачається. снились ніжні і теплі світанки, і веселий і щирий сміх, човник - наш із тобою ковчег- Але це моя думка, Ви мислите по-іншому,
у Вас своє бачення. Перепрошую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-04 20:16:07 ]
Знаєте, пане Анатолію, я якось не подумала про ліричність, просто прийшло в голову. А ще погуглила про корову, самі подивіться:
Сонник Копалинского
Жирная – к удаче, богатству; тощая – к голоду.
Эзотерический сонник
Почти волшебное превращение "золушки в принцессу". Не упустите момент. Доить - есть возможность получить от жизни все, о чем только можно мечтать.
А Ви про якусь ліричність. :) Та якось спробую зловити не тільки момент, а й думку за хвіст. Дякую Вам! І я дуже ціную думки і зауваги читачів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-04 19:58:51 ]
Гарно, Галино! Відчувається, що в свідомості
(вірніше в душі) ЛГ йдуть прямо таки тектонічні процеси.І не тільки в сні...Але то життя. Рядочок
"а корова дарує ріг" радив би замінити на приблизно таке "медом пахне духмяний стіг", або щось подібне. Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-04 20:10:56 ]
Тектонічні процеси? Відчувається, як башку зносить? :) Не можна мені писати в свята, таки не можна. А той ріг чогось заважає чоловікам, певне, на підсвідомому рівні. Та що я зроблю, як корова була і в сні, і в реальності. І рогом так ніжно терлася об ногу, хоч мені душа в п"ятки і забігала. А от стогу не було. :) Та вже щось придумаю, раз такі зауваги. Дякую, Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-12-04 21:32:36 ]
Такий гарний щемливий спогад. І присмак болю тонко відчувається. Колись мені авторитетний поет зауважив, що для "закоханих коханців" краще підібрати іншокореневий синонім, та я "відпояснилася". Приємно, що і у Ваших рядках те ж саме пояснення просвічується.
Хай тепло буде не лише спогадом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-04 21:42:05 ]
Дякую, Олесю, тепер в разі чого посилатимусь на Ваш авторитет. :) Мабуть, хто не пережив, той не зрозумів. І Вам тепла навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-05 00:35:11 ]
Гарний вірш був Ваш, і на жаль пропав. На дві строфи.Зняли?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-05 01:20:40 ]
:(( ТО я так "редагувала", що клацнула на "знищити".