ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
***
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене (рондо)
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...

Борис Костиря
2026.09.17 12:57
Жінка
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.

Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій

Сергій Губерначук
2026.09.17 11:16
Огляд віршів, на які створено пісні і відео (3)
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Артур Сіренко
2026.09.17 10:39
Краплі тирличевого меду
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.

Я жодної ілюзії не цінував,

Вячеслав Руденко
2026.09.17 08:51
Містичне
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.

давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.

Віктор Кучерук
2026.09.17 06:19
* * *
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем

хома дідим
2026.09.16 23:43
* 204 *
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
***
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
Проникнення осені
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
В креветках, у сріблі…
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
Репост прозріння
                  І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння...
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Олешки в блокаді
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
* * *
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбутися. Маятн

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Молитва
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Шешуряк / Вірші

 13
Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Юхим Семеняко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Промінь Сонячний 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-08 15:55:55
Переглядів сторінки твору 7420
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.838 / 5.44  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 4.832 / 5.5  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-08 16:37:00 ]
О, Юлю!Файно-файно і моцно-моцно! І сміливо! (Все ж таки 13-й поверх - то жарт)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-08 16:45:43 ]
а я не забобонна нітрохи :) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-08 16:54:44 ]
Юлю, ти просто незрівнянна! Що не вірш - то відкриття нових граней.

Нічого, я теж колись жив у будинку номер 13.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-08 17:30:01 ]
У мене друг живе в картирі №666. Я там не була, але він показував паспорт для доказу :)

Дякую! Ти дуже вдячний читач)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-09 10:42:13 ]
та де?) чукча не читач, чукча... - писач?))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-08 17:50:31 ]
І я - не забобонна! І люблю над усе понеділки... ...Багатовимірний і багатобарвний вірш, - чудово,Юлю! Втім, як і все, неординарне. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-08 18:13:31 ]
дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Старий Сірко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 18:19:13 ]
Ой, заздрю білою заздрістю, тому, кого ви отак заколисуєте! Гарний вірш, чуттєвий, справжня Жіноча Поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-08 20:17:15 ]
ой, а Ви хто? :) дякую-дякую, а яке ж у Вас гарне ім"я!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 19:52:19 ]
Сама назва вірша змушує дочитати його, щоб зрозуміти - відкіля взялося оте "13". Невесела, проте гарно подана правда життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-08 20:19:07 ]
Мерсі! Але мені цікаво - що ж там невеселого, якщо вірш - про те, як добре бути поряд з коханою людиною


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-08 23:50:25 ]
Люблю все, пов"язане із числом 13. І Ваш вірш уже полюбив. Сильно і зріло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 10:07:23 ]
Дякую, дуже приємно таке чути від чоловіка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Промінь Сонячний (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-09 11:45:34 ]
Якби ж то не алкоголь-карвалоль і оте "екстезі" то було б для мене найкраще за сьогодні. А так - просто хороше )
Так тримати!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 14:04:00 ]
Ага, мене вже сварили за екстезі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 16:13:50 ]
Любопытно, а чем вызвана оценка Проміня Сонячного?
5, 25.
Может быть, такова личная шкала и предел мечтаний?
Но написано ясно - "оцінювати не обов'язково".
Мне тоже стихотворение понравилось.
И иногда легче сказать о том, чего нет, нежели о том, что есть.
Ибо может не хватить слов, чтобы ими сказать о том, что есть. Да и короче получится.
Так вот. Я не ощущаю какой-то заезженности фраз и образов, но узнаю твой стиль.
А это прекрасно - по крайней мере, для меня как читателя, и наверное, "фана".
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-10 09:08:17 ]
дякую, справедливий і суворий Алєксій! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-10 11:37:00 ]
Я навіть уявив і без малюночка, і в мені прокинувся звір, або навіть два. І кожен хоче свого, а дозволити обом я нічого не можу. Але вони не заспокояться.
Напишу на догоду одному, що написане уявляється, і звір скрегоче зубами. Другому не подобається мова наказів. Що це за таке "зітри?". "Поганська і темна" - два прикметника. Існує певна схема їхнього використання - тобто, коли їх два.
Але це все - такі дрібниці.
І про це кажуть обидва. А твір - ні. Не дрібниця.
Гарний ліричний вірш.

З повагою,
Пантелеймонович (це майже те ж саме, що і Г.С.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-10 11:45:53 ]
то не наказ, то прохання :) жінка не може наказувати чоловіку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-10 11:51:22 ]
Я тому звіру так і поясню, бо він звик до команд :))) і наказів, бо і сам знає, що коли робити.
Як домашня кішка. Хазяйка їй тільки очима на кухню покаже - і та біжить. Лягла відпочити, а кішка - до неї стриб. Або собака чи навіть домашні рибки. Ті теж реагують. Але про це окрема розмова :)))