ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.06.30 10:12
Молитва до всіх Святих
червня - День усіх Святих українського народу


Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях чорно-білих й кольорових.

Олександр Сушко
2024.06.30 08:44
Стіна
А я - глуха стіна,
В мороці' ледве дихаю.
Гасне думок луна
Попід моєю стріхою.

Сіра, як хвіст кота,
Кажуть, була і білою..
Шепчеться лобода

Віктор Кучерук
2024.06.30 05:57
* * *
Орди скривавлені сліди –
Це знаки суму та біди.
Межи густих вогнів багать,
Вбиває й ріже хижа рать.
Вчиняє звірства і розбій
Оскаженілий лиходій, –
Монгольський виродок і плід
Іще не вивчених порід.

Артур Курдіновський
2024.06.30 02:07
Ти помилився (глоса)
Волошки цвіт погас навіки
Й троянда більше не твоя.
А там, де серце ти поранив,
Навіки проклята земля."
                                     Оксана Василець

Замовкли голоси. Фінал.
І номер відбули музики.

Самослав Желіба
2024.06.29 22:46
Крінжпаста
З дитинства ти боявся, що тебе викрадуть прибульці і… «І що вони з тобою зроблять?» – питали всі довкола. Що вони зі мною зроблять?! Що вони зі мною зробили, кляті сірі виродки! Ох-ох… Не можу це в собі більше тримати. Треба довіритися паперу. Тільки т

Леся Горова
2024.06.29 12:57
Поміж ромашок-штор (пісня)
Поміж ромашок- штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.

Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,

Іван Низовий
2024.06.29 12:51
* * *
Обминаю тебе,
Моя перша юнацька любове,
На розгрузлих шляхах,
Де зневіра, і зрада, і біль,
Де ніколи й ніщо
Не сприймається як випадкове
Й тимчасове –
У всьому

Олександр Сушко
2024.06.29 10:52
Літо
Лебедіє сонячна юга,
Зрошена ранковим щебетанням.
Пообіді - спека, пилюга,
Ніц нема охоти до кохання.

А воно потрібне, хоч убий,
Нащо літо як нема любові?
Жінко! Я до вечора не твій!

Володимир Каразуб
2024.06.29 10:38
Твоя кімната
Більше ніхто не відтворить її очей,
А тисячі скажуть про погляд блакитного моря
І житимуть між тисячами подібних речей,
Що були у кімнаті, якої ніхто не повторить.
Навіть думка про те, що усе обернеться в прах
До ненависті світу – нестерпна, в серцях

Володимир Ляшкевич
2024.06.29 10:23
Різдвяна пісня
Плин мирри у сни диво-теплої ночі.
І покій мирської, принишклої хвилі.
Відчуй, Кесаріє, як входить тремтіння
у намертво стягнуті латами груди,

як сходить уроджена в далечі дальній
забута в нестямах солодка належність,
як відігнавши покари порядки,

Юрій Гундарєв
2024.06.29 08:42
Василь Сліпак, воїн Світла
червня, вже вісім років тому, в бою на Донбасі від кулі снайпера загинув Василь Сліпак.
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв

Олександр Сушко
2024.06.29 06:48
Ги-ги!
Дядя Юра - ловкий віршомаз,
Ратичкою шкряботить щоденно.
Та його хвалю! Волаю: - Клас!
Ти в літературі навіжений!

Кожен твір - перлина золота!
Кожне слово - мудрості оаза!
Творчості свята твоя вода

Віктор Кучерук
2024.06.29 05:29
* * *
Нині, як ніколи,
Видно хто є хто, –
Хто став напівголий,
Хто придбав пальто.
Видно, що для фронту
І коли собі,
Як і кожен контур
Радощів і бід.

Артур Курдіновський
2024.06.29 03:21
Сокільники. Лісопарк
Сокільники... Зґвалтована дорога!
Немає свіжих квітів навесні.
Життя - страшна війна. Гуде тривога.
Себе питаю: виживу чи ні?

Мій Лісопарк - розстріляне минуле!
У двері, що зачинені тепер,
Благав та стукав. Марно. Не почули.

Козак Дума
2024.06.28 15:28
Усе в тобі
Весна має очі твої:
прозорі смарагди зелені,
зело неосяжних гаїв
і листя-мереживо кленів!

У літа постава твоя
і дині – як перса звабливі.
Твій голос – то спів солов’я,

Леся Горова
2024.06.28 14:03
Не сумуй
В повечірній тиші не сумуй, мій друже.
Пів зими пробігло, ближче до весни.
Голос твій печальний розтривожив душу.
Завіконня хмуре зашуміло тужно
Барабанним танцем крапель крижаних.

Не сумуй, минеться, і за ніччю сплине
Все, що розболілось за корот
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марина Стрельцова (1981) / Вірші

 Раби
Що треба, щоб стать героїнею?

Мойсеєм блукати пустелею?
Чекати на гибель рабів?

Рабів, пригнічених долею,
Волаючих: «Хочу води!»?

Раби потурають ворогу,
Запродані за мідяк.

Те рабське безсилля – в головах,
І рабське тремтіння – в серцях.

Те скиглення мовою ворога...
- Вже краще мовчіть, раби!

- Не знаємо мови, історії,
Нам – хліба б, нам – краще туди!

Їх очі горять: там золото,
Там срібло, там просто - рай.

-Куди, Мойсею, дурнику,
Ведеш, у який-то край?
Не було у нас своєї землі.
І немає –
Зась!
А там полишили гроші ми
І спокій, і радість - бач!

Дивлюся і я, як отой Мойсей,
На слабкість і рабський дух:
«Невже ж те рабство вичавлює смерть,
І більш ніщо на землі?
Невже зрозуміти не зможуть так
Холуї ті і раби:
Допоки рабство живе в серцях,
Не буде у нас землі.

Не буде хліба,
Не буде розваг,
Лише ворожий сміх:
«Допоки раби поважають нас,
Володарі їхні – ми!»

Поснули серця?
Гідність зникла з душі?
Запродали матір радо,
Раби ми, раби ми, раби, раби,
Холопи у старшого брата.

2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-12-12 22:15:38
Переглядів сторінки твору 3335
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.831 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.532 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.01.01 16:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-12 23:38:28 ]
Ми не раби! Раби не ми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-13 09:43:11 ]
***Мойсеєм блукати пустелею?
Чекати на гибель рабів?*** - 40 років Мойсей водив пустелею свій народ, щоб змінити (викорінити) у людей думку про "рабство".

***А там полишили гроші ми
І спокій, і радість - бач! *** - ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-13 15:41:03 ]
Я звичайно хотів би дізнатися хто старший брат і в чому саме єстем це "раби в старшого брата"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-14 15:35:01 ]
"гибель" - українською "загибель".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-15 17:53:10 ]
Початок такий "Що треба, щоб стать героїнею?"... скажем, попсовенький... а далі думки, які вже не одне покоління письменників замучило) Тому місцями мені Шевченко ввижався, місцями Маланюк, місцями інші не менш поважні... Ідея як би не нова, а подача теж слабує, особливо кінець... Звинувачення мають бути аргументовані, а то починалося з Мойсея і його рабів, а закінчилося абстрактним "ми" і тавруванням "раби"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Стрельцова (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-15 22:25:33 ]
Дякую за щиру і конструктивну критику, особливо стосовно мови і стилістики.
Єдине зауваження для пані Марини: не знаю, чому Вам початок вважається "попсовеньким". Невже поняття "герой" чи "героїня" в нашому світі так знецінились, що вважаються Вам насітльки "дешевими"? Щодо думок подальших Ви маєте рацію: Вам можуть вважатися і Шевченко, і Маланюк, а ще мільйони українців, яким болить від того, що Україна ніяк не може стати справді незалежною, європейською і заможною державою. Не знаю, які Вам ще потрібні аргументи? Невже того, що велика частина українців гидує своєю мовою, культурою, країною і стоїть сколінено то перед Росією, то перед Євросоюзом, то для Вас - недостатні аргументи? До речі, всі вони висловлені в вірші. Хоча, так, це лише аматорська, але, повірте, щира поезія!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-18 13:33:23 ]
щирість я не зачіпала, а розглядала вірш з літературознавчого боку...
щодо початку, то при чому тут "Невже поняття "герой" чи "героїня" в нашому світі так знецінились, що вважаються Вам насітльки "дешевими"?"??? саме тому, що ці поняття ще не зовсім знецінились, я б не радила вам так легко, мов носки на базарі вибираєте, кидатися фразою "Що треба, щоб стать героїнею?"... Бо це, пробачте, не щирість, а бажання потрапити в якийсь список чи рейтинг... Як співає Положинський – "Я не хочу бути героєм України". Не тому не хоче, що не патріот, а тому, що це ярлик, за яким нічого не стоїть, бо справжній героїзм проявляється в ділі і за потреби, а не роздумовуванням, щоб його зробити, щоб і собі стати героєм...
болить за Україну? то пишіть, що болить!!!
навіщо оцей героїзм?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Стрельцова (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-18 21:33:27 ]
Пані Марино, вдячна Вам за критику. Проте, вибачьте, я сама буду вирішувати, про що мені писати. В поняття "герой" я вкладаю свій зміст, і він не стосується всіляких ярликів. Це все одно, що сказати, що слово "міф" - це погано, бо наразі під "міфом" розуміють неправдиві твердження.
Про усілякі болі писати легше, бо канючити і стогнати - це взагалі притаманно людській натурі, а ось героїзму в наш час якраз і не вистачає, бо звикли лише жалітися. Врешті-решт, я готова прислухатися до Ваших порад щодо мови, стилістики, ритму, інших літературознавчих проблем, однак вислухати від Вас те, про що я маю писати, це вже занадто. На свої роздуми, як і на творчість маю такі самі права, як і Ви.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-19 00:22:04 ]
між іншим, це була не критика, а дружня порада
на ваші права щодо творчості ніяким чином зазіхати не планувала
ЩО писати я вам не радила. швидше, що НЕ писати, і то з літературознавчого боку
втім, право писати банальні речі і низькопробну літературу теж завжди залишається за автором.
удачки!