ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.08.30 22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон

Євген Федчук
2026.08.30 21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж

Іван Потьомкін
2026.08.30 21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:

С М
2026.08.30 21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то

хома дідим
2026.08.30 19:47
якось незрозуміло вийшло
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так

Ольга Садкова
2026.08.30 19:29
Я бачила, як плаче генерал,
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.

Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал

Борис Костиря
2026.08.30 18:16
Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.

Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,

Вячеслав Руденко
2026.08.30 17:55
У схвальному минулому
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.

Кока Черкаський
2026.08.30 16:56
Гаврило руку клав на серце,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув

Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,

Володимир Бойко
2026.08.30 16:54
НЛО пролетів над Флоридою,
У повітрі запахло коридою.
З НЛО залюбки
Вилітали бики
І ганяли тореро Флоридою.

Москалі тараторять про Сочі
І про темні виспівують ночі.

Віктор Кучерук
2026.08.30 07:22
Очі ковзають повсюди,
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.

Ірина Вовк
2026.08.30 05:25
«МОНОЛОГ МОВЧАЗНОГО СФІНКСА»

(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів

Ольга Садкова
2026.08.29 18:06
Був на лови вийшов кіт,
заховався, хитрий, під

широченним лопухом,
роздивляється кругом:

де горобчики сідають,
і як миші сновигають.

Мирон Шагало
2026.08.29 17:57
Пам’ятаєш, був тоді
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.

Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла

хома дідим
2026.08.29 08:07
некрикливо та помірно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно

Ірина Вовк
2026.08.29 07:34
ЗОЛОТА МАСКА ТУТАНХАМОНА

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Інша поезія

 Не повернеться...

Пам’яті поетеси Мар’яни Бонь,
яка пішла від нас у інші світи
у грудні 2010 року, маючи лише тридцять п’ять…

А життя набирало сили.
Визрівали думки у слові.
Увібрала любов жертовність.
А натомість… Нема нічого…

Дочка виросла вже – красуня.
І синочкові скоро рочок.
Золотою була би осінь,
Тільки коси вросли у вічність.

Теплі вірші, рука холодна…
Зерна сіяла в юні душі.
Залишила неспокій серця.
Дві озерця в очах всевишніх.

Не здавалася, не жалілася.
Була сильною. Була жінкою.
Вийшла з осені – не повернеться.
І у вічності не загубиться…


2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-14 10:40:22
Переглядів сторінки твору 3746
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.308 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.817
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-14 10:53:33 ]
як боляче! дуже боляче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-14 10:56:36 ]
Мар’яна хотіла переписати свою останню збірку "АЛЕ", але не встигла...Була дуже людяною, доброю, комунікабельною, гостинною, мудрою. Мала багато друзів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-14 10:58:29 ]
Страшно і боляче, коли від нас такі молоді люди, особистості, йдуть у вічність. у Мар’яни є такий рядок: "Ще не усіх рідних я зустріла!" і "Я не боюся смерті!" (можливо, не точно написала, але суть ця)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-14 11:03:17 ]
Страшно! Дуже страшно від усвідомлення того, якеи насправді є наше життя крихким!!!!!!!!!!!! Живемо, як на волосині, ходимо по краєчку леза, танцюємо над прірвою, а поміж цим встигаємо один одному приносити біль і страждання, бо не задумовуєося над тим, що ми невічні. Чомусь думаємо, що ми безсмертні. Безсмертні тільки вірші і добрі справи. Тепер Мар’янину поезію читаю і розумію, що в кожному її рядочку вона пророкувала собі долю, ніби знала, що так буде, що так швидко........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-12-14 13:08:26 ]
"Вийшла з осені – ... не загубиться". Світлої пам'яті поеткам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 14:20:16 ]
Важко про таке говорити, Василю, але, знаю, що і мовчати пам'ять не дасть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 16:14:23 ]
Дуже боляче, коли людина йде з життя, залишаючи своїх дітей тоді, коли вони ще не здатні самостійно торувати свій шлях… Світлої пам’яті Мар’яні, і хай доля її діточок буде доброю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 19:38:50 ]
Царство небесне їй!
Вона буде жити у своїх дітях,
а ще - у своїх віршах.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-12-14 22:50:03 ]
...і слів нема...
Най прощена буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 11:18:41 ]
"... А Бог, напевно, забирає кращих,
Й дає взамін надію на спасіння..."