ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і в світ розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 Я - ДУША У ЖІНОЧОМУ ТІЛІ

Моїм любим Душам - Оксанкам Романів та Мазур

Образ твору Жінка я? Ні! Я - Душа, що в жіночому тілі
Мусить крізь терня світів до зірок прориватись.
Хто і за що на цю Душу поставив печаті? -
З неба чатують всіх янголів погляди пильні...

Важко не зрадити власну Божественну сутність,
Надто, коли з моїх крил залишилося шмаття,
Добрій лишатись й тоді, як лунають прокляття,
В світі облуд повертатись до істин забутих.

Долі стрімка течія викидає на скелі,
Демони ринулись - прагнуть мене вполювати,
Болю рубіж перетнула, прорвала всі грати,
В пошуках вічних своєї під небом оселі...

Янголи очі відводять - не страшно спіткнутись.
В серці гірчить - це ж Душа омивається світлом!
В миті зневіри рятуюся в щирих молитвах,
Вірю - до неба крильми неодмінно торкнуся!

Долю напишу у віршах лише життєствердних
І розфарбую в палітрі барвисто-гарячій,
Буду всміхатись й тоді, як Душа моя плаче,
І без страхів в невідомість ступатиму твердо.

Знаю - я тільки Душа, що в жіночому тілі
Прагне крізь терня дійти до одвічного раю -
Лиш не затьмарити б світла, котре в мені сяє,
Лиш би не втратити янголів з неба прихильність!
15.01.2011р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-15 19:19:16
Переглядів сторінки твору 4303
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-15 19:32:19 ]
***Лиш не затьмарити б світла, котре в мені сяє,***

***В світі облуд повертатись до істин забутих.***
Наталю, сподобалось.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-01-15 19:43:05 ]
Дякую, Маріє, сподіваюсь, що під цими словами підпишеться чи не кожна жінка-поет...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-15 20:12:25 ]
Погоджуюся з вами, Наталю, сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-01-15 20:29:46 ]
Приємно, що у наших рядах побільшало!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-15 21:15:13 ]
Чи то погода сьогодні така, чи настрій, цілий день сьогодні очі на мокрому місці... І Ваш вірш не став виключенням, знову просльозилася. Душострусливо, Наталю, ДЯКУЮ.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-01-15 21:52:37 ]
Не знаю, що то нині таке діється, та не тільки у Вас, Патарочко, очі на мокрому місці. Я майже місяць не писала, бо мені було добре, а нині знову душа защеміла - ось і полилося...
А так хочеться, щоб душу струшувало лише добре та світле, ала, на жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-01-15 21:29:58 ]
Важко не зрадити власну Божественну сутність - це ж не тільки про жінок, Наталіє. Але я вірю, що ні Ви, ні інші люди, які осмислюють своє призначення в цьому світі і діляться своїми надбаннями з іншими ніколи не втратять прихильності янголів.
Удачі Вам і Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-01-15 22:16:47 ]
Дякую Вам, Василю! Вірш справді присвячений усім душам, що прагнуть до світла, незалежно від того, у якому тілі вони проживають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-15 23:14:59 ]
Жінка, чи просто душа у жіночому тілі?
крила порубано - все ж залишаються білі
кров очищає від зла

я б перетяла життя від основ, від початку
хто на судьбі моїй ставив цю чорну печатку?
я перепишу сама

важко не впасти і навіть не битись об стіни!
все, що нам дано знайде свої істинні ціни.
замкнуте коло і надто стрімка течія

Тут залишаються тільки зневірено сильні
небо за нами і ангелів погляди пильні
нас проводжають здаля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-15 23:17:08 ]
Рада, що так Тебе надихнула))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-01-15 23:38:53 ]
І ти надихнула, і серце відчуло
Знов подих колючий розлуки вітрів,
Що знову в домівку мою залетів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-15 23:27:36 ]
Файно, Наталочко! Емоційно, почуттєво і образно. Єдине - якось би переінакшити "відкрили охоту". Не дуже сприймається на слух. Хто на стільки часу відпустив з ПМ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-01-15 23:45:17 ]
Швидше - хто не впускав на ПМ... Це довга і красива історія, а коли мені добре - я творчо неплідна. Та зараз наступила перерва у цій "солодкій історії", на душі знову зашкребло, ось я й знову почала писати.
А "охоту" з часом спробую переінакшити, як піду на "полювання" ( це я так пробую жартувати).
Дякую, Іванку, а Тебе з Новим роком та усіма нашими святами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-16 13:26:04 ]
Дякую, Наталочко, за вітання! Тобі також всього найкращого в новім році і гарних та веселих Других Свят! І побажання писати весь час, а не тільки коли "шкребе". Привикати треба - якщо буде солодко весь час, то що, не писатимеш? ПМ це не влаштує напевно.
(Мене точно) Жартую. Радий тобі.