ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мара Щира (1984) / Вірші

 Устарелая потребность
Мы живем в ожидании вести
И укутавшись в дым сигарет
Привыкая к грубеющей лести
Пропиваем полуденный свет.

Мы расходимся с колющим снегом
Засыпаем солью следы,
Забываем друг друга с успехом,
Переходим с похмельем на «ты».

А потом просыпаемся … снова.
За окном - утомленный пейзаж
На часах половина второго
У двери устарелый багаж.

И уйти вроде надо, но жалко.
Вроде нужно проститься - но нет.
Только в сердце застрявшее жалко,
А в ушах все гремит менуэт.

На плите подгорает надежда
Все, прощай вот теперь ухожу.
Истрепалась ночная одежда
Я сниму ее и отложу.

И не надо кричать мне вдогонку
«Голышом ни к чему уходить!»
Доверяя - разбили солонку
Все закончилось, нечем тут крыть …

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-17 12:05:28
Переглядів сторінки твору 4052
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.333 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.920 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.10.29 23:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 14:30:49 ]
Хорошо читается, но со строчкой "Засыпая солью следы," надо бы ещё поработать, с моей точки зрения.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 20:11:43 ]
Таки згодна, працювати завжди є над чим і в цьому випадку також )
Дуже дякую за відгук


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 14:32:37 ]
Общее состояние_настроение передано правдиво и, что положительно,- без истерики :)
но есть несколько моментов, которые лучше исправить:

- в 6-й строке не хватает слога;
- Переходим с похмельЯ на «ты»;
- За окном - утомленный пейзаж;
- проститЬся;
- застрявшая скалка - "скалка" - это украинизм. "заноза", "шепка";
- ни к чему;
- нечем здесь крыть - тяжело выговорить. может, "нечем тут крыть", чтобы меньше согласных вместе?
Ну, и жменьку запятых нужно расставить, если уж вы не отказываетесь от них совсем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 16:34:55 ]
Чорі, та вони, здається, саме з похміллЯМ на "ти" переходять - тобто сєй процес хронічним стає (ох, Марисю, а я ж казала - чужина до добра не доведе! ;)) )
А ще уявила ЛГ з качалкою, що стирчить із серця... і шо ж вона таке сказала милому, що він у неї тою дерев'яшкою запустив?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 20:20:20 ]
Я тебе теж люблю ) І сама чудово знаєш що "чужина" то лише привід, а істинна причина в серці
А з серця може стирчати не лише качалка а й предмети значно більші і дивніші ;) то від розміру серця залежить та ексцентричності Милого )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 20:17:07 ]
Ой, дякую за поради, дійсно. Обов'язково візьму до уваги та поправлю.
А ось з похміЛЯМ тут права Царівна Жаба )