Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.14
23:13
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.
В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.
В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:
2026.06.14
21:55
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2026.06.14
20:11
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн
2026.06.14
19:27
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з
2026.06.14
17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.
Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.
Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя
2026.06.14
11:25
Анатолій Матвійчук
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
2026.06.14
11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
2026.06.14
09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
2026.06.14
07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
2026.06.14
07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
2026.06.14
06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
2026.06.13
21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
2026.06.13
20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
2026.06.13
16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
2026.06.13
14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
2026.06.13
13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.14
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
2026.06.01
2026.05.31
2026.05.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Вірші
Діалог VIII * Шосе 14*3 ...revisited
Зоряна
місто напружить м*язи
місто нап*ється світла
місто тобі розкаже
ти тут - не свій, а звідти...
Сонце Місяць
якщо не наступить завтра
(усяке бувати може)
ми спалимо все негоже
залишимо компас & чарки
та поки існує простір
є двері, лише відчини ~
осріблене сяйво запросить
на шосе чотирнадцять*три
Зоряна
і фосфорний привид-місяць
що випав із мандарина
на тепле порожнє місце
у фільму кошмарів лине
Сонце Місяць
смакуючи кусень торта
в неоновій прохолоді
герой споглядає гордо
розгул небуденної шкоди
[ ... ]
тим часом лісами
все ближче до драми
виблискують сани
набиті мерцями
Зоряна
і вітер бере акорди
зриваючи дах з конкорда
в безодню летить екстрим
прокиньтеся anybody -
на небі тотемом сходить
шосе чотирнадцять*три
Сонце Місяць
фантоми виходять з дому
зомбі повзуть з катакомб
химера гуляє з тер*єром
на Місяць летить П*єро
Лізард Кінґ - дисидент
підпаливши абсент
диригує відьмацький хор
Зоряна
але коли не бути
то і нема по суті
диму людей собак
місто живе чи сниться...
в тім уже без різниці
де воно що і як
Сонце Місяць
у міста в очницях дим
у міста отруйні сни
у міста голодні пси
видовищ! м*ясива їм!
Зоряна
залишиться звук від шин,
зіжмаканий спішно чек...
а ти таки розсмішив
місто_ в _мільйон_ очей.
Сонце Місяць
ти прийдеш нізвідки, ти щезнеш
від свідків
полум*я вітру знищить сліди
у безперспективній гонитві
на шосе чотирнадцять*три
-&-
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Діалог VIII * Шосе 14*3 ...revisited
Зоряна
місто напружить м*язи
місто нап*ється світла
місто тобі розкаже
ти тут - не свій, а звідти...
Сонце Місяць
якщо не наступить завтра
(усяке бувати може)
ми спалимо все негоже
залишимо компас & чарки
та поки існує простір
є двері, лише відчини ~
осріблене сяйво запросить
на шосе чотирнадцять*три
Зоряна
і фосфорний привид-місяць
що випав із мандарина
на тепле порожнє місце
у фільму кошмарів лине
Сонце Місяць
смакуючи кусень торта
в неоновій прохолоді
герой споглядає гордо
розгул небуденної шкоди
[ ... ]
тим часом лісами
все ближче до драми
виблискують сани
набиті мерцями
Зоряна
і вітер бере акорди
зриваючи дах з конкорда
в безодню летить екстрим
прокиньтеся anybody -
на небі тотемом сходить
шосе чотирнадцять*три
Сонце Місяць
фантоми виходять з дому
зомбі повзуть з катакомб
химера гуляє з тер*єром
на Місяць летить П*єро
Лізард Кінґ - дисидент
підпаливши абсент
диригує відьмацький хор
Зоряна
але коли не бути
то і нема по суті
диму людей собак
місто живе чи сниться...
в тім уже без різниці
де воно що і як
Сонце Місяць
у міста в очницях дим
у міста отруйні сни
у міста голодні пси
видовищ! м*ясива їм!
Зоряна
залишиться звук від шин,
зіжмаканий спішно чек...
а ти таки розсмішив
місто_ в _мільйон_ очей.
Сонце Місяць
ти прийдеш нізвідки, ти щезнеш
від свідків
полум*я вітру знищить сліди
у безперспективній гонитві
на шосе чотирнадцять*три
-&-
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
