ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
       .           І
Закони – альфа і омеґа
про береги та обереги
людей і нелюдів, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про бардак.
Та не сміємося наразі,

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбуватися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбуватися. М

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей

хома дідим
2026.09.15 22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Не науковий підхід
Піддослідні думки побриті наголо.
Шукають вчені ознаки людини.
Вивчають душу скальпелем і лазером.
А в мене є пояснення для сина:
«Ми всі, насправді, трішечки, та ангели.
До речі,за природою ми звірі.
Не випускай в час гніву гострі пазурі,
І не показуй іншим ікла білі.»



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-04 15:52:08
Переглядів сторінки твору 4447
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 16:19:31 ]
Можливо...!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 16:23:40 ]
Цілком!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 16:22:58 ]
Ти іншим не показуй ікла білі
Не треба стоматологу реклами.
У нього меркантильні, сину, цілі,
Він знаєш скільки євро здер із мами?!!;-)))

Тетянко, сприйми з гумором (щось мене сьогодні з самого ранку понесло);-))). Написано гарно, і я, і, сподіваюсь, син усе зрозуміли, але... не можу я без жарту.;-)))Цьом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 16:37:48 ]
:))) У швидких експромтах - ас,
Ти, Патаро, просто клас!
На щастя, мої хлопці зі стоматологами практично не знайомі. Але я вже в курсі.:))Цьом, сонечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 16:47:21 ]
Цьом-цьом навзаєм.Рада за хлопців, а щодо стоматологів, то вони й так не бідують...;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 16:34:32 ]
Ваші поезії для мене були і є філософським якщо не трактами, покладеними на вірші, то, принаймні, віршами не без філософської складової.
"Не випускав би ти у гніві пазурі". Не страждатиме ритміка за рахунок наголосу у займеннику "свої" і зникне збіг приголосних. Але це - технічне питання, а не зауваження.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:48:13 ]
Дякую,Гаррі. Ви такий переконливий, що я, довго не думаючи, вже зібралась було редагувати. Але зупинилась. Я розумію щирість вашої поради, але ж Ви самі завважили, що у моїх віршах філософська складова(о, як багато для мене значить така заувага:) - а у такому разі важливі навіть невеличкі акценти. "Не випускав би ти у гніві пазурі", - у цій фразі прихований докір, тобто, якщо я внесу такі зміни, буде матись на увазі, що «пазурі» уже «випускались», і саме тому я раджу надалі стримуватись. «Не випускай в час гніву свої пазурі» - так у мене, і це просто порада, без докорів і підтексту, і я хочу, щоб так і було. Дякую Вам за слушну заувагу щодо наголосу у «свої» - я якось і не помітила, що він неправильний. Думаю, якщо замінити «свої» на «гострі», буде навіть краще. Правда, панові Коефіцієнту це не сподобається, ну та нічого, переживу. :)
З щирою вдячністю.
Т.Р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 17:28:35 ]

Вірш гарний але:"...-До речі, за природою ми звірі",
такі слова шокували мене.

За Природою - звіріють люди забуваючи,
що в Природі янголятками народжені вони.

З Повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:51:32 ]
Фраза «за природою ми звірі» викликала у вас асоціацію із поняттям «озвіріти», тобто стати подібним до розлюченого звіра. Але ж саме тому далі я кажу: «Не випускай в час гніву свої пазурі, і не показуй іншим ікла білі».
Олександре, мені дуже прикро, що мої слова Вас шокували, але давайте поглянемо на це з точки зору логіки. Звірі – це тварини, і вони завжди залишаються такими, як їх створено, не відступаючі від своєї природи (ну хіба що під впливом з боку представників людства, чи у разі сказу). Думаю, релігійні люди не будуть сперечатись зі мною у тому, що тварини не схильні бути порушниками Божого промислу. У них є інстинкт самозахисту, інстинкт продовження роду, інстинкт материнства, та інші інстинкти. Вони здатні відчувати біль, спрагу, голод. Хіба ж є погане в тому, що ми теж маємо ці інстинкти і почуття? Отже, і нами, і тваринами значною мірою керують інстинкти. І цим ми подібні. Але тварині життєво необхідно перемогти супротивника. А чи завжди це необхідно нам? Ні, нам це необхідно далеко не завжди, отже, ми повинні стримувати ті інстинкти, що штовхають нас до агресії. Навіть тварини інколи стримують свої агресивні інстинкти, тож люди тим паче повинні вміти це робити.

З розумінням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 17:29:34 ]
Скопіюю і дам прочитати своєму синові. Мені до вподоби Ваш "підхід", Тетяно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:52:20 ]
Мені дуже приємно, що Вам аж настільки сподобалось, Любо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 18:24:49 ]
Гарний підхід))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:52:49 ]
Дякую. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 19:32:11 ]
Неординарний підхід.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:54:50 ]
Чому? Мені здається, що цей підхід навіть у мові закодовано...