ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.08.27 17:23
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.

Юрій Гундарєв
2025.08.27 09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…

-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Не науковий підхід
Піддослідні думки побриті наголо.
Шукають вчені ознаки людини.
Вивчають душу скальпелем і лазером.
А в мене є пояснення для сина:
«Ми всі, насправді, трішечки, та ангели.
До речі,за природою ми звірі.
Не випускай в час гніву гострі пазурі,
І не показуй іншим ікла білі.»



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-04 15:52:08
Переглядів сторінки твору 4063
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 16:19:31 ]
Можливо...!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 16:23:40 ]
Цілком!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 16:22:58 ]
Ти іншим не показуй ікла білі
Не треба стоматологу реклами.
У нього меркантильні, сину, цілі,
Він знаєш скільки євро здер із мами?!!;-)))

Тетянко, сприйми з гумором (щось мене сьогодні з самого ранку понесло);-))). Написано гарно, і я, і, сподіваюсь, син усе зрозуміли, але... не можу я без жарту.;-)))Цьом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 16:37:48 ]
:))) У швидких експромтах - ас,
Ти, Патаро, просто клас!
На щастя, мої хлопці зі стоматологами практично не знайомі. Але я вже в курсі.:))Цьом, сонечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 16:47:21 ]
Цьом-цьом навзаєм.Рада за хлопців, а щодо стоматологів, то вони й так не бідують...;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 16:34:32 ]
Ваші поезії для мене були і є філософським якщо не трактами, покладеними на вірші, то, принаймні, віршами не без філософської складової.
"Не випускав би ти у гніві пазурі". Не страждатиме ритміка за рахунок наголосу у займеннику "свої" і зникне збіг приголосних. Але це - технічне питання, а не зауваження.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:48:13 ]
Дякую,Гаррі. Ви такий переконливий, що я, довго не думаючи, вже зібралась було редагувати. Але зупинилась. Я розумію щирість вашої поради, але ж Ви самі завважили, що у моїх віршах філософська складова(о, як багато для мене значить така заувага:) - а у такому разі важливі навіть невеличкі акценти. "Не випускав би ти у гніві пазурі", - у цій фразі прихований докір, тобто, якщо я внесу такі зміни, буде матись на увазі, що «пазурі» уже «випускались», і саме тому я раджу надалі стримуватись. «Не випускай в час гніву свої пазурі» - так у мене, і це просто порада, без докорів і підтексту, і я хочу, щоб так і було. Дякую Вам за слушну заувагу щодо наголосу у «свої» - я якось і не помітила, що він неправильний. Думаю, якщо замінити «свої» на «гострі», буде навіть краще. Правда, панові Коефіцієнту це не сподобається, ну та нічого, переживу. :)
З щирою вдячністю.
Т.Р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 17:28:35 ]

Вірш гарний але:"...-До речі, за природою ми звірі",
такі слова шокували мене.

За Природою - звіріють люди забуваючи,
що в Природі янголятками народжені вони.

З Повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:51:32 ]
Фраза «за природою ми звірі» викликала у вас асоціацію із поняттям «озвіріти», тобто стати подібним до розлюченого звіра. Але ж саме тому далі я кажу: «Не випускай в час гніву свої пазурі, і не показуй іншим ікла білі».
Олександре, мені дуже прикро, що мої слова Вас шокували, але давайте поглянемо на це з точки зору логіки. Звірі – це тварини, і вони завжди залишаються такими, як їх створено, не відступаючі від своєї природи (ну хіба що під впливом з боку представників людства, чи у разі сказу). Думаю, релігійні люди не будуть сперечатись зі мною у тому, що тварини не схильні бути порушниками Божого промислу. У них є інстинкт самозахисту, інстинкт продовження роду, інстинкт материнства, та інші інстинкти. Вони здатні відчувати біль, спрагу, голод. Хіба ж є погане в тому, що ми теж маємо ці інстинкти і почуття? Отже, і нами, і тваринами значною мірою керують інстинкти. І цим ми подібні. Але тварині життєво необхідно перемогти супротивника. А чи завжди це необхідно нам? Ні, нам це необхідно далеко не завжди, отже, ми повинні стримувати ті інстинкти, що штовхають нас до агресії. Навіть тварини інколи стримують свої агресивні інстинкти, тож люди тим паче повинні вміти це робити.

З розумінням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 17:29:34 ]
Скопіюю і дам прочитати своєму синові. Мені до вподоби Ваш "підхід", Тетяно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:52:20 ]
Мені дуже приємно, що Вам аж настільки сподобалось, Любо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 18:24:49 ]
Гарний підхід))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:52:49 ]
Дякую. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 19:32:11 ]
Неординарний підхід.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:54:50 ]
Чому? Мені здається, що цей підхід навіть у мові закодовано...