ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.

С М
2025.10.13 06:56
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний

Юрій Лазірко
2025.10.13 04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися

Микола Дудар
2025.10.12 19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…

До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Не науковий підхід
Піддослідні думки побриті наголо.
Шукають вчені ознаки людини.
Вивчають душу скальпелем і лазером.
А в мене є пояснення для сина:
«Ми всі, насправді, трішечки, та ангели.
До речі,за природою ми звірі.
Не випускай в час гніву гострі пазурі,
І не показуй іншим ікла білі.»



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-04 15:52:08
Переглядів сторінки твору 4093
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 16:19:31 ]
Можливо...!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 16:23:40 ]
Цілком!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 16:22:58 ]
Ти іншим не показуй ікла білі
Не треба стоматологу реклами.
У нього меркантильні, сину, цілі,
Він знаєш скільки євро здер із мами?!!;-)))

Тетянко, сприйми з гумором (щось мене сьогодні з самого ранку понесло);-))). Написано гарно, і я, і, сподіваюсь, син усе зрозуміли, але... не можу я без жарту.;-)))Цьом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 16:37:48 ]
:))) У швидких експромтах - ас,
Ти, Патаро, просто клас!
На щастя, мої хлопці зі стоматологами практично не знайомі. Але я вже в курсі.:))Цьом, сонечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 16:47:21 ]
Цьом-цьом навзаєм.Рада за хлопців, а щодо стоматологів, то вони й так не бідують...;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 16:34:32 ]
Ваші поезії для мене були і є філософським якщо не трактами, покладеними на вірші, то, принаймні, віршами не без філософської складової.
"Не випускав би ти у гніві пазурі". Не страждатиме ритміка за рахунок наголосу у займеннику "свої" і зникне збіг приголосних. Але це - технічне питання, а не зауваження.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:48:13 ]
Дякую,Гаррі. Ви такий переконливий, що я, довго не думаючи, вже зібралась було редагувати. Але зупинилась. Я розумію щирість вашої поради, але ж Ви самі завважили, що у моїх віршах філософська складова(о, як багато для мене значить така заувага:) - а у такому разі важливі навіть невеличкі акценти. "Не випускав би ти у гніві пазурі", - у цій фразі прихований докір, тобто, якщо я внесу такі зміни, буде матись на увазі, що «пазурі» уже «випускались», і саме тому я раджу надалі стримуватись. «Не випускай в час гніву свої пазурі» - так у мене, і це просто порада, без докорів і підтексту, і я хочу, щоб так і було. Дякую Вам за слушну заувагу щодо наголосу у «свої» - я якось і не помітила, що він неправильний. Думаю, якщо замінити «свої» на «гострі», буде навіть краще. Правда, панові Коефіцієнту це не сподобається, ну та нічого, переживу. :)
З щирою вдячністю.
Т.Р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 17:28:35 ]

Вірш гарний але:"...-До речі, за природою ми звірі",
такі слова шокували мене.

За Природою - звіріють люди забуваючи,
що в Природі янголятками народжені вони.

З Повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:51:32 ]
Фраза «за природою ми звірі» викликала у вас асоціацію із поняттям «озвіріти», тобто стати подібним до розлюченого звіра. Але ж саме тому далі я кажу: «Не випускай в час гніву свої пазурі, і не показуй іншим ікла білі».
Олександре, мені дуже прикро, що мої слова Вас шокували, але давайте поглянемо на це з точки зору логіки. Звірі – це тварини, і вони завжди залишаються такими, як їх створено, не відступаючі від своєї природи (ну хіба що під впливом з боку представників людства, чи у разі сказу). Думаю, релігійні люди не будуть сперечатись зі мною у тому, що тварини не схильні бути порушниками Божого промислу. У них є інстинкт самозахисту, інстинкт продовження роду, інстинкт материнства, та інші інстинкти. Вони здатні відчувати біль, спрагу, голод. Хіба ж є погане в тому, що ми теж маємо ці інстинкти і почуття? Отже, і нами, і тваринами значною мірою керують інстинкти. І цим ми подібні. Але тварині життєво необхідно перемогти супротивника. А чи завжди це необхідно нам? Ні, нам це необхідно далеко не завжди, отже, ми повинні стримувати ті інстинкти, що штовхають нас до агресії. Навіть тварини інколи стримують свої агресивні інстинкти, тож люди тим паче повинні вміти це робити.

З розумінням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 17:29:34 ]
Скопіюю і дам прочитати своєму синові. Мені до вподоби Ваш "підхід", Тетяно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:52:20 ]
Мені дуже приємно, що Вам аж настільки сподобалось, Любо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 18:24:49 ]
Гарний підхід))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:52:49 ]
Дякую. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 19:32:11 ]
Неординарний підхід.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:54:50 ]
Чому? Мені здається, що цей підхід навіть у мові закодовано...