ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Не науковий підхід
Піддослідні думки побриті наголо.
Шукають вчені ознаки людини.
Вивчають душу скальпелем і лазером.
А в мене є пояснення для сина:
«Ми всі, насправді, трішечки, та ангели.
До речі,за природою ми звірі.
Не випускай в час гніву гострі пазурі,
І не показуй іншим ікла білі.»



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-04 15:52:08
Переглядів сторінки твору 3855
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 16:19:31 ]
Можливо...!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 16:23:40 ]
Цілком!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 16:22:58 ]
Ти іншим не показуй ікла білі
Не треба стоматологу реклами.
У нього меркантильні, сину, цілі,
Він знаєш скільки євро здер із мами?!!;-)))

Тетянко, сприйми з гумором (щось мене сьогодні з самого ранку понесло);-))). Написано гарно, і я, і, сподіваюсь, син усе зрозуміли, але... не можу я без жарту.;-)))Цьом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 16:37:48 ]
:))) У швидких експромтах - ас,
Ти, Патаро, просто клас!
На щастя, мої хлопці зі стоматологами практично не знайомі. Але я вже в курсі.:))Цьом, сонечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 16:47:21 ]
Цьом-цьом навзаєм.Рада за хлопців, а щодо стоматологів, то вони й так не бідують...;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 16:34:32 ]
Ваші поезії для мене були і є філософським якщо не трактами, покладеними на вірші, то, принаймні, віршами не без філософської складової.
"Не випускав би ти у гніві пазурі". Не страждатиме ритміка за рахунок наголосу у займеннику "свої" і зникне збіг приголосних. Але це - технічне питання, а не зауваження.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:48:13 ]
Дякую,Гаррі. Ви такий переконливий, що я, довго не думаючи, вже зібралась було редагувати. Але зупинилась. Я розумію щирість вашої поради, але ж Ви самі завважили, що у моїх віршах філософська складова(о, як багато для мене значить така заувага:) - а у такому разі важливі навіть невеличкі акценти. "Не випускав би ти у гніві пазурі", - у цій фразі прихований докір, тобто, якщо я внесу такі зміни, буде матись на увазі, що «пазурі» уже «випускались», і саме тому я раджу надалі стримуватись. «Не випускай в час гніву свої пазурі» - так у мене, і це просто порада, без докорів і підтексту, і я хочу, щоб так і було. Дякую Вам за слушну заувагу щодо наголосу у «свої» - я якось і не помітила, що він неправильний. Думаю, якщо замінити «свої» на «гострі», буде навіть краще. Правда, панові Коефіцієнту це не сподобається, ну та нічого, переживу. :)
З щирою вдячністю.
Т.Р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 17:28:35 ]

Вірш гарний але:"...-До речі, за природою ми звірі",
такі слова шокували мене.

За Природою - звіріють люди забуваючи,
що в Природі янголятками народжені вони.

З Повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:51:32 ]
Фраза «за природою ми звірі» викликала у вас асоціацію із поняттям «озвіріти», тобто стати подібним до розлюченого звіра. Але ж саме тому далі я кажу: «Не випускай в час гніву свої пазурі, і не показуй іншим ікла білі».
Олександре, мені дуже прикро, що мої слова Вас шокували, але давайте поглянемо на це з точки зору логіки. Звірі – це тварини, і вони завжди залишаються такими, як їх створено, не відступаючі від своєї природи (ну хіба що під впливом з боку представників людства, чи у разі сказу). Думаю, релігійні люди не будуть сперечатись зі мною у тому, що тварини не схильні бути порушниками Божого промислу. У них є інстинкт самозахисту, інстинкт продовження роду, інстинкт материнства, та інші інстинкти. Вони здатні відчувати біль, спрагу, голод. Хіба ж є погане в тому, що ми теж маємо ці інстинкти і почуття? Отже, і нами, і тваринами значною мірою керують інстинкти. І цим ми подібні. Але тварині життєво необхідно перемогти супротивника. А чи завжди це необхідно нам? Ні, нам це необхідно далеко не завжди, отже, ми повинні стримувати ті інстинкти, що штовхають нас до агресії. Навіть тварини інколи стримують свої агресивні інстинкти, тож люди тим паче повинні вміти це робити.

З розумінням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 17:29:34 ]
Скопіюю і дам прочитати своєму синові. Мені до вподоби Ваш "підхід", Тетяно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:52:20 ]
Мені дуже приємно, що Вам аж настільки сподобалось, Любо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 18:24:49 ]
Гарний підхід))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:52:49 ]
Дякую. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 19:32:11 ]
Неординарний підхід.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:54:50 ]
Чому? Мені здається, що цей підхід навіть у мові закодовано...