ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.26 17:26
* 56 *
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Похід суздальців на Новгород у лютому 1170 року
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
Смерть під вітрилом
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
* * *
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
24/7
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Security is mortals' chiefest enemy*
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Щасливцеве
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
Не спиться
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину

Костянтин Ватульов
2026.04.26 08:34
Місто дитинства
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.

А в місті дитинства усміхнена мама н

Віктор Кучерук
2026.04.26 07:11
* * *
Над містом ширяє пронизливий вітер
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні

Віктор Насипаний
2026.04.25 17:50
Зорі дитинства
Немов старенька бабця враз,
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.

Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки

С М
2026.04.25 14:59
Хелоу – люблю тебе (The Doors)
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я

Борис Костиря
2026.04.25 14:11
Прозріння
Мовчання огортає душу,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.

Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,

Світлана Майя Залізняк
2026.04.25 13:47
Стежки спіральні
Запрошую на свій канал на ютубі, підписуйтеся.
Майже 100 композицій.

Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер

Охмуд Песецький
2026.04.25 12:03
Русло
До літ хоча би десь до сорока,
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.

Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин.
А спробу я таку хіба зроблю?

Володимир Невесенко
2026.04.25 12:03
Ніч і море
За обрій сонце упало втомне.
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.

Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 А стежка до тебе...
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-16 11:00:33
Переглядів сторінки твору 5636
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.868 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 11:34:00 ]
Файно! Ніжно, щиро, пісенно і з ... сумом. Добре, що є в житті такі надихаючі стежки... То назавжди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 11:52:07 ]
Дякую, Іване.
Стежки є, тільки ми часто ходимо манівцями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 11:34:19 ]
Якщо із суму виливаються такі ліричні ніжні "неправлені твори", то якщо стежка все ж буде доброзичливою до обох - можна тільки уявити, яка пісня виллється на папір. Чого і бажаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 11:53:01 ]
Дякую, Олесю.
Папір є, Муза є - будуть і пісні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-16 12:12:51 ]
Та скільки обабіч того пирію...
Чи змоги немає його прополоти?..
Так легко промовити тихе люблю,
Тоді й біля серця не буде колоти.;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-16 12:36:28 ]
Гарно, Патарочко!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-16 13:39:53 ]
Дякую, Маріанно.;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 18:20:43 ]
Мене той перій теж зачепив. Подумалося а перій же той не полений. А ті коріняки випорпувати з глейки вже така марудна справа)))
Але вірш дуже гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-05 19:26:00 ]
Дякую, Юліє. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-05 19:25:26 ]
Колоти не буде, Патаро. І це добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-16 12:20:00 ]
Дуже гарно.Враження від Вашого вірша в слова не вміщаються...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-05 19:26:25 ]
Дякую, Маріє. Приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-16 12:40:55 ]
"На стежці до тебе сховалася осінь" - дуже-дуже щемливо й осінньо!!!!. Ці такі багатогранні, квітучі і сумні стежини від тебе і до неї!!!
Пирій можна обійти іншими стежинами чи взяти косу й прокосити!))) Як тобі таке вирішення "проблемки"?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-05 19:33:29 ]
Або просто затоптати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 13:06:40 ]
Так буває, що стежка в минуле (до коханої) губиться, мов нитка...
Гарне закінчення у вірші, хоч і сумне.

А от рядок "така одинока була ти допоки", по-моєму не дуже вдалий... Хочеться чогось на кшталт: "така ти .......була одинока". (а якими саме словами заповнити ці крапки - одному Вам відомо). Є ще інший варіант:
"Така одинока була ти. Допоки..."

А взагалі, дуже мені до вподоби Кузан-лірик.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-05 19:35:27 ]
Дякую за підказку. Я вибрав кому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2011-05-19 00:15:54 ]
Зворушливо і мелодійно. Як пісня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-05 19:36:17 ]
Зякую, Олено. Сподіваюся, що вірш стане піснею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-06 09:04:34 ]
Дякую, тобто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-05 20:10:05 ]
"Сон був совою, ланню, ластівкою" - НМСД : мо, було логічніше, що сон віщували сова, лань, ластівка... Але це таке, не обовязкове...

НМСД неузгодженість реальності, існування "стежки"
1)"А стежка до тебе ще мріє про день"
2)Стежина до тебе сховалась в пирій"
і
3) "Згубилася нитка пророків, волхвів,
Що звалася стежкою"

"мало кохання" - слово "мало" може замінити напр.(не точне, а за смислом) "жменька", бо у рядку має два зміста (друге - дієслово "иметь" рос.)

"Такий одинокий я був на коні" - а чому саме на коні? а без коня?
:)