ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Пустовий (1952) / Вірші

 Гумористимчні мініатюри



****
Прибіг в неділю до травмпункту
Стурбований Лука.
- Ой, лікарю, допоможіть,
Бо зламана рука!
- А як це сталось? – той пита,
Наложуючи шини,
- Та, розумієте… хотів
Уникнути… дитини…
- Ви, певне, швидко їздите?
Круте у вас авто?
То стережіться! – сказав лікар,
Вдягаючи пальто.
- Ні, ні… - Лука поправив руку
Й від болю застогнав. –
Хотів уникнути дитини,
Та… із дивана впав!


*****
Питається кум Петро
У кума Степана:
- Чому в тебе світло горить
Мало не до рана?
Степан вуса погладжує :
- Читав одну книжку!
Врачі радять, щоб при світлі
З жінкою спать в ліжку!..
- Ти здурів? То ж такий сором,
Що неописати!..
-Спробуй,куме! Атоді
Будеш критикувати!
…Десь за тиждень у буфеті
Куми знов зустрілись.
- Ну як, Петре?
- Куме, кайф!
То вже інше діло!
Це в інтимній жизні, куме,
Зовсім нова віха:
І те видно, і се видно
І… діточкам потіха!
. 22.10.1990р.

*****
Їде Іван в Туреччину
(Десь викупив візу)…
На митниці усі зирять
На його валізу
Митник в формі такий строгий
Речі оглядає.
- А наркотики везете?
В Івана питає
А Іван спрокійно каже:
- Так! Щось теє маю…
Митник кинувсь до валізи,
Швидко відкриває,
Перерив усе тай каже:
- Вичому збрехали?
Ну який же то наркотик?
То ж звичайне… сало!
А Іван ніяковіє,
Мнеться, червоніє.
- А ви знаєте, від сала
Я чомусь балдію…
8.10.1990р.

*****
В ліжку він і вона…
Напівтемно в хаті…
- Мила, можна я Євою
Тебе буду звати?..
- А це ж чому? – вона питає,
Голівку підперши.
- А тому, моя кохана,
Що ти в мене… перша!
Вона ніжно посміхнулась
І, мов киця, потягнулась…
- А я тебе «Мерседесом»
Буду звать… Не проти?
- А це ж чому?!! – Бо ти в мене,
Любий… шестисотий!

*****
Із трибуни до народу
Кандидат кричить:
- Ви нікому з них не вірте,
Мене оберіть!
Так старається, сердега,
Аж горло хрипить:
- Жили добре ми! Та скоро
Будем краще жить!!
Тут нараз запала тиша
Помежи людьми,
Й несміливо хтось із зали
Запитав: - А ми???
1992р.

*****
Дід із бабою усілись
До телеекрана,
Але там кіна немає,
Бо іде реклама!
…На дивані сидить пані
В модному халаті,
Нога гола… А кругом неї
Скрізь коти по хаті.
Вона для них відкриває
Імпортні консерви…
Дід дивився і у діда
Стали здавать нерви.
А почув, що вона каже,
То аж зашипів:
- Ваша кіска їла б «Віскас»!?
Та я сам би з’їв!!!
…А в цю мить кіт на лежанці
Встав і позіхнув.
- Що, Мурчику, і ти також
Смачненьке почув?
Ой, ми жити так не годні, -
Немає грошей…
Так, що й далі їж картоплю
І лапай мишей!.

12.12.1993р.

****
В печінки уже уїлась
Дебільна реклама!
- Жуйте «Орбіт» без сахара!»
Талдичуть з екрана.
Тітка Мотря замислено
Підборіддя чуха,
- Скільки ж можна повторяти?
Уже болять вуха!!!
«Жуйте «Орбіт» без сахара…»
Щоб ви там пропали!
А нащо ж ми на той сахар
Буряки копали?
(Варіант)
Тракторист Їван з похмілля
Потилицю чуха:
- Скільки ж можна повторяти?
Уже ниють вуха!
«Жуйте «Орбіт» без сахара!..»
Та пішов ти на…ер!
А нащо ж я буряки
Копав на той «сахар»???

12.12.1993р.
*****
Питається кум у кума:
- А скажи, Кіндрате,
Чим, звиняй, лікуєш блохи?..
Хотів би я знати!
А в Кіндрата із похмілля
Очі соловіють:
- А нащо їх лікувати?
Вони – не хворіють!..
16.12.1993р.

****
Питається Абрам в Мойші:
- А скажи-но, Мошке,
Чи то правда? – Чув від Сари –
В тебе… мандавошки!?.
Ти не думай – я із тебе
Зовсім не кепкую..
Я хотів би дуже знати
Чим то їх лікують?
А у Мойші із похмілля
Очі соловіють:
- А нащо їх лікувати?
Вони не боліють!..


****
Десь опівночі явився
Чоловік у хату
П’яний в доску – бо сьогодні
Давали зарплату!
Став у дверях і помалу
Скидає галоші.
Жінка в крик: - А ну, п’янюго,
Викладай всі гроші!
Чоловік іде на кухню,
Стільці обмина:
- Т-т-тихо,жінко… Н-н-нема грошей –
Я купив… с-с-слона!
Та злякалась. Це вже іде
До білої гарячки.
- Де ж той слон? Та ти ж насилу
Сам приплентавсь рачки!..
Той у штанях вивертає
Кишені, мов робот.
- На, ось! Це…с-с- слонячі вуха,
А по центрі…х-х- хобот!

17.12.1993р.

****
Україно, чом же твої очі твої плачуть?
Ти ж бо тепер маєш те, чого хотіла!
-«На похиле дерево усі кози скачуть!»
В давнину так мудрії люди говорили…


****
Розліталися лелеки
Після дискотеки
До Маринки, до Христинки,
До Оксанки, до Тетянки…
До усіх дівчаток милих
Лелеки летіли –
Принести їм подарунки
Дуже вже хотіли.
А дівчатка міцно спали…
Після трамадолу,
Та й спіднички коротенькі –
Що влізе в подоли?
Та не цьому навіть справа –
Інші є мотиви…
Дуже сильні і надійні
В нас контрацептиви!

16 лютого 2007 р.

****
Питається у Пилипа
Сусіда Федот:
- Скажи, можна, щоб корові
Зробити аборт?..
- Ні такого не буває, -
Відказав Пилип.
- Але ти, я бачу, друже,
Капітально влип!...
17 липня 1997р.
****
Хвалилися три повії
З публічного дому:
- Ми все вмієм і все робим
Тільки по-крутому!
Перша каже: - Уявіть-но –
Суперова сцена!
Зо годину імпотента
Зроблю з супермена!..
- А я, - каже гордо друга, -
Також за годину
З імпотента нещасного
Сотворю мужчину!..
Ну а третя засміялась –
- Хіба це робота?
Кубик Рубика за час
Я збираю… ротом!

16 липня 1997р.

****
Питається Ганька в Маньки:
- Чом ти ледь жива?
- Така-м слаба-м… другий день вже
Болить голова…

- Ти не знаєш, що робити?
От так чудеса!
Препарат є ефективний –
Ти візьми «УПСА»!

А їй Манька: - Як не сором
Отаке болтати?
«Візьми у пса… Я не можу
В чоловіка взяти!..

20 березня 1996р.

****
Два куми зійшлись в неділю,
Випили плящину,
Та й, гуляючи, зайшли
До автомагазину.
А там такі іномарки
Дорогі й шикарні,
Що як глянеш на ціну,
Втрапиш до лікарні!
Кумів стало розбирати
«Зілля» оте враже…
- Поясни мені, Іване,
Кум до кума каже, -
Второпати я не можу
Однієї шуки:
Ну навіщо в тих машинах
Роблять в даху люки?
А кум вже «під шелемехом»:
- Ти, теля невчене!
На машинах отих їздять
Круті бізнесмени,
Депутати, рекетири,
Міністри відомі…
А жінки їх у це время
Самі сидять в домі…
До їх мужів підсідають
Часто різні «штуки»…
А кум йому: - Ну то й що?
При чому тут люки?..
- Темнота! Коли ті хлопці
Вертають з дороги,
Тоді… люки відкривають,
Щоб вмістились роги!

19 березня 1994р.

****
Приїхав я до Франціїї
Вперше з України!
Усе мене тут вражає
І навіть машини.
Гарні - правди ніде діти,
Але що на них возити?
У селі в нас, як живеш,
То щось завжди украдеш…
Тра привезти бараболі,
Конюшини вкрасти в полі,
На базар свиню завезти,
Цегли та піску привезти,
Притягнуть з водою бак –
Ну куди той «Понтіак»?
А ще в нас такі дороги,
Що сам чорт поломить ноги!..
Коли добрий дощ піде,
То і трактор не пройде!
ТО ж «РЕНО» для нас г…вно,
І «ПЕЖО» - у нас до жо…
Не пройде у нас «ПОРШЕ»,
Хоч шукай йому «шерше…»
В на най кращий «українець»
Всюдихід крутий «ВОЛИНЕЦЬ»!
Руки в маслі, ср…ка в глині,
Їде дядько на «ВОЛИНІ»
Там завіз, а там щось вкрав
І на «запад» той на…ав!
1 серпня 1994р. Діжон, Франція.
Іван Пустовий

****
Хлопчик вліз у телевізор,
Ну, не зводить оченят!
Підряд дивиться всі фільми
І реклами – всі підряд…
- Тату, тату, - у малого
Щирий подив на лиці,
- «Мілківей» із чого роблять,
Що не тоне в молоці???
Батько дрімав на дивані,
А почув – схопивсь тоді:
- Мабуть, синку, з того роблять,
Що не тоне і в воді…

17 березня 1994р.

****
Назбирав дід із пенсії
Тисяч отак з двісті
Та й надумав щось купити
У нашому місті.
Ходить, хита головою:
- Ах ти ж, матка боска!
Мов курчата ті, прилипли,
Кіоск до кіоска…
І так люди скрізь рядами
З усяким товаром!
Видно, в городі всі время
Не тіряють даром!
Йде помалу дід. У кожен
Кіоск заглядає,
Що не годен прочитати,
То в людей питає.
- О! Це є той самий «Шнікерс»,
Що в радіві чую!..
А це, певне, ті консерви,
Що котів годують?
- А то що? – То, діду, «Орбіт»!
- А це тая жвачка,
Що онуки як наїлись,
Три дні була с…чка!
- Папіроси які гарні!
Довгі – заграничні!..
Правду кажуть, заграничне
І г…но величне!
- А ще що? Он, на коробці
Гарна молодиця,
Видко, їй жиється добре, -
Бачиш, як сміється!
Чекай, чекай, та це ж тая,
Що кричить з екрана
« Я вже здєлала свій вибор
І від щастя п’яна!»
Дід за грішми до кишені
Засуває руку,
- Ану дайте-но дівчата,
Мені тую штуку!
Дві дівиці, що в кіоску,
Вдалися жо жарту:
- Бері, дєд, подаріш бабке
На восьмоє марта!
Дід на це лиш посміхнувся:
- Не вчіть мене жити! –
Чере ці прокладки добре…
Самогон цідити!!!

****
Ще і сонце не сходило,
Сплять ще всі уранці…
Іде сторож дід Кіндрат
Із тяжкої праці,
Бо ж робота у колгоспі
З вечора до ранку…
Бачить – з комина димок
У тітки Маланки.
- Певне, зранку гонить «зілля»
Хитрюща Маланка…
Ех, зайду я по дорозі,
Перехилю шклянку!
Дідо хвіртку відкриває
А назустріч з хати
Рип! - Із відрами Маланка,
- А. це ти, Кіндрате?
Захотів покуштувати
«Святої» водиці?
То на відра, принеси
Води із криниці…
Поплентався до криниці
З відрами Кіндрат,
А коли доставив воду,
То… і сам нерад!
В «окруженіє» потрапив,
Хай би їм холєра! –
За столом… складають акта
Два міліціонери!
А Маланки нема й сліду –
Мабуть, десь сховалась…
У погонах хлопці з дідом
Чемно привітались.
- О, водичка вже прибула!
Ставте! Ближче підійдіть.
Ось вам аркушик паперу,
Все детально опишіть!
Як потрапили сюди ви?
Що ви тут робили,
А головне, скіль тут ви
Самогонки пили?..
Дід Кіндрат примружив очі,
В куток відра ті поклав,
Сидів, сопів і нарешті
Ту записку написав:
- Встав я вдосвіта. Ще темно,
Я селом іду,
Але шепче мені серце
Про якусь біду…
Точно! Бачу, у Маланки
З хати валить дим…
Не міг же я пройти мимо
І змиритись з тим!
А можливо, це пожежа
В хаті молодиці?
Я за відра і погнався
Прямо до криниці,
Приніс воду, захекався,
Хай йому чорти!..
А у хаті… самогонку
Женуть два менти!!!

16 грудня 1993р

****
У вихідні важко їхать,
Це усякий знає -
Тролейбусів, автобусів
Годину немає.
Сипатична молодиця
Чекать не схотіла –
Треба конче бути дома, -
То таксі спинила.
Водій, хмурий чоловяга –
Голова, як будка,
Назвав ціну, жінка сіла
І помчались хутко.
За адресою прибули,
У двір завертають,
Молодиця до сумочки –
Гаманця немає!..
А таксі біля підїзду
Уже зупинилось,
Молодиця, мов калина,
Уся зашарілась.
- Ой, вибачте, так незручно,
Я така бамбула…
Бо згадала я, що гроші
Удома забула…
- Ви, я бачу, по усьому,
Чоловік хороший…
Зачекайте, я збігаю
І винесу гроші!
Відчинила вона дверці,
Щоб вийти з машини,
А водій - її за руку
Й тягне до кабіни!
Заревів мотор шалено,
Таксі розвернулось
І помчалось-покотилось
Лабіринтом вулиць!..
І не встигла спам’ятатись
Бідна молодиця,
Як таксі уже за містом
І… до лісу мчиться…
…Ой, потрапила в халепу,
А хай воно скисне!..
- Зупиніть, ну я вас прошу!..-
А водій все тисне!
За хвилину на узліссі
Спинилась машина,
Таксист вийшов… З багажника
Дістає ряднину…
Жбурнув її в конюшину,
Запалив цигарку…
Молодиці зробилося
Холодно, то жарко…
Вона в сльози: - Бійтесь бога,
Я віддам вам гроші…
В мене… четверо дітей…
Чоловік хороший…
- А у мене, - таксист бурчить,
Стелячи ряднину, -
- Сто кролів… Так, що, вилазь
І… рви конюшину!..

12 грудня 1993р.

****
Підмовляє старий дядько
Дівчину Марусю:
- Ти, як лялька! Така гарна,
Що й не надивлюся!

Поїдемо до лісочка…
Ти не пожалієш…
- Та ви ж… старий, та куди вам? -
Сміється Марія.

- То пусте!...Знай, що любов
Дивні дива творить…
Кажуть люди, старий кінь
Борозни не спортить!

А Маруся засміялась,
Взялася у боки:
- Може й так, та старий кінь
Не зоре глибоко!

20 травня 2008р.
Іван Пустовий

****
- Чом, Іване, такий смутний,
Немов сич, обдувся?
- То все жінка!.. Через неї
Пенсії позбувся…

Дістає мене, холера, -
- Приріс до дивана?
Хоч би за день прогуляв
Собаку Полкана!..

Я й послухав - вона ж в мене
Злюща й норовиста…
Погуляли ми з Полканом
Гривень так… на триста!..

11 квітня 2008р.

****
Ходять, ходять по Хмельницьку
Молоді дівки.
Отакенні у них ср…ки,
Отакі ци…ки!

Всі – красуні, круглі, пухкі,
Наче коровай…
То ж… роботи, вам скажу я,
Непочатий край!

Молодички по Хмельницьку
Дифілюють так,
Що Проскурівською наче
Зацвітає мак…

Всі такі, немов з журналів –
Із молоком кров!..
На вустах палке бажання,
А в очах – любов!

Ходять вони, виходжають,
Але все дарма,
Бо страшні часи настали –
Мужиків нема.

Тепер такі «екземпляри»,
Що хоч сядь, та й плач:
Як не «кончений наркуша»
То «синяк-алкаш»…

А ті, хто щось трохи може,
В бізнесі всі дні.
Вони в грошах качаються,
Як свиня в багні.

То ж нема красуням пари,
Партнерів нема,
Пропадає краса їхня
І в’яне дарма…

Генофонд наш Український
Чи хтось збереже?
Засіває рідне поле
Насіння чуже…

20 травня 2008р.
Іван Пустовий

****
Бабка Химка прибирає
У клубі сільському,
А увечері ніколи
Не спішить додому,

Бо з города наїжджають
Хлопці дуже хвацькі,
Крутять «відик» й показують
Фільми чудернацькі.

Надивилась баба «порно»
Що хай цому нападь!
То ж на бабу сильно вплинув
Той «гниючий Запад»!

…Раз пригонить дід корову,
Заходить до хати,
Бачить, - баба ходить… гола,
Що й сором казати!

Дід аж сплюнув спересердя,
Озирнувсь довкола:
- Ну чого це ти по хаті
Ходиш, бабо, гола?..

Баба стала в горду позу:
- Ти, я бачу, «ні бум-бум!»
Я – не гола! Це у мене…
«Еротічеський костюм»!

-Так, - промовив дід невтішно, -
Що тут скажеш?.. О-го-го!..
Я мовчу! Та ти ж би, бабо,
Попрасувала хоч його!..


****
- Чом, Іване, такий смутний,
Немов сич, обдувся?
- То все жінка!.. Через неї
Пенсії позбувся…

Дістає мене, холера, -
- Приріс до дивана?
Хоч би за день прогуляв
Собаку Полкана!..

Я й послухав - вона ж в мене
Злюща й норовиста…
Погуляли ми з Полканом
Гривень так… на триста!..

11 квітня 2008р.

****
- Як новий шеф ваш? Кажуть, він дивак!
Працює, що й не ходить на обід…
- Та-а-! Всюди пхає носа, неборак,
Але, якщо відверто – так собі…

А ваш?

- А наш – суцільний демократ!
За правду гине у щоденній боротьбі!
Але, якщо відверто все не так:
Ваш – «так собі», а наш – «усе собі»!...

18 квітня 2008р.

****

- Ваша жінка в Італії,
То є правда, куме?
- Таки правда! Й висилає
Чималенькі суми…
- Як же, куме, ви без неї
Новий рік стрічали?
- Нє ізвєстно, бо… сусіди
Ще не розказали!..

19 квітня 2008р.



****
Верховна Рада – ялова!
Вже півроку не телиться…
Суцільне «надувалово» -
І не кує, й не мелеться!

****

Грицю, Грицю, вкраїнський філософ,
Як ти жив, що ти їв, де ти спав?..
Україну сходив пішки, босий,
Але… світ тебе не наздогнав!

Травень 2008р.







      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-31 10:42:10
Переглядів сторінки твору 862
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.06.17 19:50
Автор у цю хвилину відсутній