ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,

Мар'ян Кіхно
2026.01.09 07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом. Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога. На той час (після Другої світової) ув армії служили

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Кока Черкаський
2026.01.08 16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує

Микола Дудар
2026.01.08 12:37
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…

Борис Костиря
2026.01.08 10:47
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.

Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ

Вячеслав Руденко
2026.01.08 08:37
сумно і безнадійно палає хміль
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски

не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице

Олена Побийголод
2026.01.07 21:00
Із Леоніда Сергєєва

На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною

С М
2026.01.07 20:42
Се день у день, на тому горбі
Хлопака із посмішкою сидить незворушно собі
Ніхто не бажа його знати
Вони бачать, то просто дурень
І жодному не відповість він
Але дурень на горбі
бачить сонце заходить
А його очі бачать

Олександр Буй
2026.01.07 20:24
У пеклі зачекалися чорти,
Кипить казан, тече смола рікою.
Лишається до скроні піднести
Холодну цівку вогкою рукою –

І гримне постріл… Прощавай, життя!
Я сплачую останній твій рахунок.
Хай виб’є куля з голови сміття
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Голіней (1974) / Вірші

 Вдовиця

Побіли, вдовице, білу хату
І моє волосся побіли.

Т. Мельничук

Побілила вдовиця хату,
Рятувала світ від біди,
Рятувала, щоб все ще кохати,
І якщо не людей, то сади.

Люди скажуть: „Білила горе!”
Люди скажуть: „Білила біль!”
Тільки в неї,
в саду як,
волосся чорне,
А у хати,
як в неї,
скроні бліді.

Побілила вдовиця хату,
Бозна де ще знайшла тих сил,
Мов сходила борг віддавати
Тим, хто в парі поміж могил.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-20 08:10:11
Переглядів сторінки твору 5485
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.549 / 5.5  (4.492 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.787 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2011.06.30 21:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 09:02:16 ]
Хвилюючий вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 15:37:52 ]
дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 09:02:51 ]
Мабуть, коли в хаті зроблено євроремонт, то можна звернути увагу на начебто другорядні речі - де яка картина і як вона інстальована на стінку - красиво, рівненько чи ні, і в якому бойовому порядку вишикувались слоники на серванті etc.
Такі дрібниці (це я ділюсь своїм відкриттям, а не зауважую) чомусь впливають на загальний вигляд і вернісажу.
Дріботить якось оцей Ваш "свійсвіт" або зливається. Кому як, бо стільки людей - стільки й думок (а це вже не відкриття).
І "щоБ ВСе" теж не comme il faut.
А про поетичну та ліричну складову не писатиму, бо це явище вже стало природним - коли один плаче, а другому смішно.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 15:43:09 ]
не знаю, що саме вас розсмішило? А за зауваження, спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 12:53:12 ]


Побілила вдовиця хату,
Бозна де ще знайшла тих сил,
Мов сходила борг віддавати
Тим, хто в парі поміж могил.

Одну кому забрала, другу поставила. Це для того, щоб дрібні недогляди не псували добрий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 15:43:29 ]
дякую, поправив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 16:17:36 ]
"щоб все ще кохати".
То есть, чтобы все еще любить? Или как? Я как человек, изучающий украинский язык на примерах поэзии, пытаюсь не только читать, но и правильно понимать. Потому что скоро займусь сначала легким плагиатом, а затем начну и сам выдавать вирши собственного украинского сочинения.
Рифма "хати - кохати" очень-очень удачна. Она непотопляемая. На ней взросло не одно поколение поэтов. Об этом я узнал здесь, на сайте. Теперь знаете и Вы.
О слияниях согласных уже писалось, но их больше, чем указано. А они влияют не только на модуль прозрачности, но и на благозвучие.
Конечно же, можно отмахнуться от всего, сконцентрировавшись на горе отдельно взятой вдовы, и рыдать - в том числе и от комментариев, а можно просто писать красивее даже о совершенно пустопорожнем явлении, а не о чьей-то душевной ране.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 19:44:55 ]
Потапов - скажи своїй матінці й сам лиши мене в спокої. Домовились. А українською - не дай Бог, навіть не пробуй


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 19:49:37 ]
Мне известен Ваш убийственный аргумент. Я так и думал.
Бывайте здоровы. живите богато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 19:52:33 ]
И по-украински "боронь, Боже" или "не доведи, Боже".
Учи матчасть, перец.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 19:55:12 ]
Дурню, вивчи що таке діалект. Зроби щось корисне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 19:53:50 ]
І ще, я розумію, що я вам як кістка в горлі, але вивчивши, що таке банальна рима не тикай нею наліво й направо. Бо як кажуть: "Хай буде любов-кров, лише аби справжні кров і справжня любов". Ок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-20 20:02:33 ]
Брек, хлопчики, брек!!!;-))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 20:06:38 ]
Бачія, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-20 21:37:31 ]
різниця між словом "перец" і "дурень" як між фліртом і сексом, тобто перейдено межу, а тому у цій ситуаціїї усе інше, в т.ч. вірші автора, - вторинне... на жаль... на жаль...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 21:48:34 ]
отож - не поле перейти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-28 14:34:34 ]
як на мене, то такий образ вдови - дуже поширений в українській літературі. Якщо не помиляюся, найбільше розвинений у воєнний і повоєнний періоди.
Але ж сучасні вдови не такі ж бо нещасні й безпомічні. Так, є трагедія людської долі (коли втрачаєш чоловіка), проте жінка сьогодні - самодостатня, здатна утримувати себе і сім"ю.
Та й не лишається самотньою найчастіше, бо не війна нині...
Щодо лірики - непогано... але я б не обирала цю тему


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-28 14:38:05 ]
мене надихнули слова Тараса Мельничука. А загалом цілком слушні зауваги.