ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.13 06:49
* * *
Прибите хвилями до берега,
Лежить загублене весло
І все вслухається у шерехи,
Яким утратило число.
Але не чутно веслувальника
Гребків вздовж берега давно, -
Отож у руки віршувальника
Потрапить зрештою воно...

Артур Курдіновський
2026.07.12 21:59
Втома (сонет)
Заплющив очі. Темрява сліпа
Минуле та майбутнє застелила.
Посеред ночі витончене "па"
Виконує нічне ясне світило.

Слова юрби, солоні, мов ропа,
Окупували правду, цвіллю вкрили.
Наївне серце сольно виступа

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Berceuse
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Як гинуть багаті царства…
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
* * *
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,

Роксолана Вірлан
2026.07.12 12:08
* * *
Душа віршами з тіла проривається -
душі дарма, що тілові болить,
що кожна кракелюрочка і зсадина
за тим віршем зривається...ще мить

і ти - не ти, а вже розхвилля видиху,
кометний хвіст, що розпилив себе
у чорний простір - у порожність витихлу

хома дідим
2026.07.12 10:33
* 139 *
ми на березі ріки
в золотому рейві
є дешеві цигарки
алкоголь дешевий
не гламурний і не пляж
де усяк волає
відчуття собі завваж
терпкуваті скраю

Устимко Яна
2026.07.12 10:31
люблю римовані вірші
люблю римовані вірші
без реповипендрендів
та в час нарації і ші
вони уже не в тренді

у стовпчик проза й недорим
і білі вірші з ними…. –
і що робити з тим усім

Віктор Кучерук
2026.07.12 07:20
* * *
Поки сонця-світу -
Доки ясний день, -
Жайвір шле з привітом
Радісних пісень.
Золотиться жито,
Соняхи в цвіту, -
Як же захистити
Цю красу святу?

Ірина Вовк
2026.07.12 06:37
"АНАСТАСІЯ. Срібний хрест Адмонта" (продовження1)
СПАЛАХ ДРУГИЙ. «СТУПАЙ, СЕСТРО, НА БІЛЕ ПОЛОТНО…» За вузьким вікном-бійницею монастиря Адмонта невситима різдвяна віхола на мить затихла, лишаючи по собі важку, липку тишу. У кутку келії сестра Беата беззвучно, мов тінь, підійшла до столу, щоб замінит

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Сила ( Ahothaho - 33)
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
***
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
* * *
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
* * *
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
* 138 *
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роман Голіней (1974) / Вірші

 Вдовиця

Побіли, вдовице, білу хату
І моє волосся побіли.

Т. Мельничук

Побілила вдовиця хату,
Рятувала світ від біди,
Рятувала, щоб все ще кохати,
І якщо не людей, то сади.

Люди скажуть: „Білила горе!”
Люди скажуть: „Білила біль!”
Тільки в неї,
в саду як,
волосся чорне,
А у хати,
як в неї,
скроні бліді.

Побілила вдовиця хату,
Бозна де ще знайшла тих сил,
Мов сходила борг віддавати
Тим, хто в парі поміж могил.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-06-20 08:10:11
Переглядів сторінки твору 5745
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.549 / 5.5  (4.492 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.787 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2011.06.30 21:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 09:02:16 ]
Хвилюючий вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 15:37:52 ]
дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 09:02:51 ]
Мабуть, коли в хаті зроблено євроремонт, то можна звернути увагу на начебто другорядні речі - де яка картина і як вона інстальована на стінку - красиво, рівненько чи ні, і в якому бойовому порядку вишикувались слоники на серванті etc.
Такі дрібниці (це я ділюсь своїм відкриттям, а не зауважую) чомусь впливають на загальний вигляд і вернісажу.
Дріботить якось оцей Ваш "свійсвіт" або зливається. Кому як, бо стільки людей - стільки й думок (а це вже не відкриття).
І "щоБ ВСе" теж не comme il faut.
А про поетичну та ліричну складову не писатиму, бо це явище вже стало природним - коли один плаче, а другому смішно.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 15:43:09 ]
не знаю, що саме вас розсмішило? А за зауваження, спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 12:53:12 ]


Побілила вдовиця хату,
Бозна де ще знайшла тих сил,
Мов сходила борг віддавати
Тим, хто в парі поміж могил.

Одну кому забрала, другу поставила. Це для того, щоб дрібні недогляди не псували добрий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 15:43:29 ]
дякую, поправив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 16:17:36 ]
"щоб все ще кохати".
То есть, чтобы все еще любить? Или как? Я как человек, изучающий украинский язык на примерах поэзии, пытаюсь не только читать, но и правильно понимать. Потому что скоро займусь сначала легким плагиатом, а затем начну и сам выдавать вирши собственного украинского сочинения.
Рифма "хати - кохати" очень-очень удачна. Она непотопляемая. На ней взросло не одно поколение поэтов. Об этом я узнал здесь, на сайте. Теперь знаете и Вы.
О слияниях согласных уже писалось, но их больше, чем указано. А они влияют не только на модуль прозрачности, но и на благозвучие.
Конечно же, можно отмахнуться от всего, сконцентрировавшись на горе отдельно взятой вдовы, и рыдать - в том числе и от комментариев, а можно просто писать красивее даже о совершенно пустопорожнем явлении, а не о чьей-то душевной ране.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 19:44:55 ]
Потапов - скажи своїй матінці й сам лиши мене в спокої. Домовились. А українською - не дай Бог, навіть не пробуй


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 19:49:37 ]
Мне известен Ваш убийственный аргумент. Я так и думал.
Бывайте здоровы. живите богато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 19:52:33 ]
И по-украински "боронь, Боже" или "не доведи, Боже".
Учи матчасть, перец.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 19:55:12 ]
Дурню, вивчи що таке діалект. Зроби щось корисне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 19:53:50 ]
І ще, я розумію, що я вам як кістка в горлі, але вивчивши, що таке банальна рима не тикай нею наліво й направо. Бо як кажуть: "Хай буде любов-кров, лише аби справжні кров і справжня любов". Ок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-20 20:02:33 ]
Брек, хлопчики, брек!!!;-))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 20:06:38 ]
Бачія, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-20 21:37:31 ]
різниця між словом "перец" і "дурень" як між фліртом і сексом, тобто перейдено межу, а тому у цій ситуаціїї усе інше, в т.ч. вірші автора, - вторинне... на жаль... на жаль...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 21:48:34 ]
отож - не поле перейти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-28 14:34:34 ]
як на мене, то такий образ вдови - дуже поширений в українській літературі. Якщо не помиляюся, найбільше розвинений у воєнний і повоєнний періоди.
Але ж сучасні вдови не такі ж бо нещасні й безпомічні. Так, є трагедія людської долі (коли втрачаєш чоловіка), проте жінка сьогодні - самодостатня, здатна утримувати себе і сім"ю.
Та й не лишається самотньою найчастіше, бо не війна нині...
Щодо лірики - непогано... але я б не обирала цю тему


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-28 14:38:05 ]
мене надихнули слова Тараса Мельничука. А загалом цілком слушні зауваги.