ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Голіней (1974) / Вірші

 Вдовиця

Побіли, вдовице, білу хату
І моє волосся побіли.

Т. Мельничук

Побілила вдовиця хату,
Рятувала світ від біди,
Рятувала, щоб все ще кохати,
І якщо не людей, то сади.

Люди скажуть: „Білила горе!”
Люди скажуть: „Білила біль!”
Тільки в неї,
в саду як,
волосся чорне,
А у хати,
як в неї,
скроні бліді.

Побілила вдовиця хату,
Бозна де ще знайшла тих сил,
Мов сходила борг віддавати
Тим, хто в парі поміж могил.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-20 08:10:11
Переглядів сторінки твору 5035
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.549 / 5.5  (4.492 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.787 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2011.06.30 21:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 09:02:16 ]
Хвилюючий вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 15:37:52 ]
дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 09:02:51 ]
Мабуть, коли в хаті зроблено євроремонт, то можна звернути увагу на начебто другорядні речі - де яка картина і як вона інстальована на стінку - красиво, рівненько чи ні, і в якому бойовому порядку вишикувались слоники на серванті etc.
Такі дрібниці (це я ділюсь своїм відкриттям, а не зауважую) чомусь впливають на загальний вигляд і вернісажу.
Дріботить якось оцей Ваш "свійсвіт" або зливається. Кому як, бо стільки людей - стільки й думок (а це вже не відкриття).
І "щоБ ВСе" теж не comme il faut.
А про поетичну та ліричну складову не писатиму, бо це явище вже стало природним - коли один плаче, а другому смішно.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 15:43:09 ]
не знаю, що саме вас розсмішило? А за зауваження, спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 12:53:12 ]


Побілила вдовиця хату,
Бозна де ще знайшла тих сил,
Мов сходила борг віддавати
Тим, хто в парі поміж могил.

Одну кому забрала, другу поставила. Це для того, щоб дрібні недогляди не псували добрий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 15:43:29 ]
дякую, поправив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 16:17:36 ]
"щоб все ще кохати".
То есть, чтобы все еще любить? Или как? Я как человек, изучающий украинский язык на примерах поэзии, пытаюсь не только читать, но и правильно понимать. Потому что скоро займусь сначала легким плагиатом, а затем начну и сам выдавать вирши собственного украинского сочинения.
Рифма "хати - кохати" очень-очень удачна. Она непотопляемая. На ней взросло не одно поколение поэтов. Об этом я узнал здесь, на сайте. Теперь знаете и Вы.
О слияниях согласных уже писалось, но их больше, чем указано. А они влияют не только на модуль прозрачности, но и на благозвучие.
Конечно же, можно отмахнуться от всего, сконцентрировавшись на горе отдельно взятой вдовы, и рыдать - в том числе и от комментариев, а можно просто писать красивее даже о совершенно пустопорожнем явлении, а не о чьей-то душевной ране.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 19:44:55 ]
Потапов - скажи своїй матінці й сам лиши мене в спокої. Домовились. А українською - не дай Бог, навіть не пробуй


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 19:49:37 ]
Мне известен Ваш убийственный аргумент. Я так и думал.
Бывайте здоровы. живите богато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 19:52:33 ]
И по-украински "боронь, Боже" или "не доведи, Боже".
Учи матчасть, перец.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 19:55:12 ]
Дурню, вивчи що таке діалект. Зроби щось корисне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 19:53:50 ]
І ще, я розумію, що я вам як кістка в горлі, але вивчивши, що таке банальна рима не тикай нею наліво й направо. Бо як кажуть: "Хай буде любов-кров, лише аби справжні кров і справжня любов". Ок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-20 20:02:33 ]
Брек, хлопчики, брек!!!;-))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 20:06:38 ]
Бачія, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-20 21:37:31 ]
різниця між словом "перец" і "дурень" як між фліртом і сексом, тобто перейдено межу, а тому у цій ситуаціїї усе інше, в т.ч. вірші автора, - вторинне... на жаль... на жаль...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 21:48:34 ]
отож - не поле перейти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-28 14:34:34 ]
як на мене, то такий образ вдови - дуже поширений в українській літературі. Якщо не помиляюся, найбільше розвинений у воєнний і повоєнний періоди.
Але ж сучасні вдови не такі ж бо нещасні й безпомічні. Так, є трагедія людської долі (коли втрачаєш чоловіка), проте жінка сьогодні - самодостатня, здатна утримувати себе і сім"ю.
Та й не лишається самотньою найчастіше, бо не війна нині...
Щодо лірики - непогано... але я б не обирала цю тему


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-28 14:38:05 ]
мене надихнули слова Тараса Мельничука. А загалом цілком слушні зауваги.