ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
Голодомор
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –

Іван Потьомкін
2025.11.22 20:00
Довбуш і Ребе
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...

В Горова Леся
2025.11.22 14:41
Голос міста
Слухай, світе, мій стогін у ребрах, війною побитих.
То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.

Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,

Тетяна Левицька
2025.11.22 09:14
Вільна
Ти казав, що любов не згасає
у горнилі кармічних сердець?
Та постійного щастя немає —
є початок, і хай йому грець!

Посадив синю птаху за ґрати
пеленати дитя самоти?
Як не хочеш кохання втрачати,

Віктор Насипаний
2025.11.22 07:30
Дуже просто
Хочу щось намалювати. – мовив батьку син.
Аркуш чистий, та великий в татка попросив.
- Можеш сонечко чи хмарку. Ось тобі листок.
- Я корову намалюю. – враз надумав той.
Олівці шукав довгенько, думав щось своє.
І прибіг до батька знову, бо питання є.

Артур Курдіновський
2025.11.22 06:28
Вистава
Життя - вистава. Скрізь горять софіти.
Все знаю наперед. Нудьга зелена!
Я викинув костюм із реквізитом...
Ви ж, дурники, - мерщій по мізансценах!

Повторюю для вас усіх востаннє:
Я справжній у своїх похмурих віршах!
Сьогодні ваша роль - палке кохан

Борис Костиря
2025.11.21 22:14
* * *
На цвинтарі листя опале
Про щось прошепоче мені,
Немовби коштовні опали,
Розкидані у бистрині.

На цвинтарі листя стражденне
Нам так мовчазливо кричить.
Постійність є у сьогоденні,

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:13
Мовчіть Боги --- українська рок-балада
мовчіть боги
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:11
Історія однієї Любові
вже тебе немає поруч і тепла
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі

я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам

Сергій Губерначук
2025.11.21 16:14
І прийшла Перемога…
І прийшла Перемога!
Уся Україна в Києві постала.
Зійшов Віктор
од Андрія,
од Первозваного –
Багатоочікуваний.
На Михайла
він, як святий Михаїл, у вогні помаранчевім

Ігор Шоха
2025.11.21 16:07
Гримаси часу
У мене дуже мало часу
до неминучої біди,
та поки-що і цього разу
як Перебендя у Тараса
ще вештаюсь туди-сюди.
Зів’яло бачене раніше.
Не ті часи і біди інші:
у небо падає земля,

Микола Дудар
2025.11.21 15:58
***
Багатострадний верші пад
Джерел утомлених від спраги
Не відсторонить листопад
Бо він такий… цікаві справи…
У нього розклад, власний ритм
І безліч сотенних сюрпризів
А ще набрид волюнтаризм
Пустоголових арт-харцизів

Тетяна Левицька
2025.11.21 09:21
Осінній мотив
Осені прощальної мотив
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.

Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав

Олександр Буй
2025.11.21 02:48
Мисливський реквієм
Димок мисливського багаття
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!

Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,

Борис Костиря
2025.11.20 22:08
* * *
Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.

Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роман Голіней (1974) / Вірші

 Вдовиця

Побіли, вдовице, білу хату
І моє волосся побіли.

Т. Мельничук

Побілила вдовиця хату,
Рятувала світ від біди,
Рятувала, щоб все ще кохати,
І якщо не людей, то сади.

Люди скажуть: „Білила горе!”
Люди скажуть: „Білила біль!”
Тільки в неї,
в саду як,
волосся чорне,
А у хати,
як в неї,
скроні бліді.

Побілила вдовиця хату,
Бозна де ще знайшла тих сил,
Мов сходила борг віддавати
Тим, хто в парі поміж могил.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-06-20 08:10:11
Переглядів сторінки твору 5437
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.549 / 5.5  (4.492 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.787 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2011.06.30 21:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 09:02:16 ]
Хвилюючий вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 15:37:52 ]
дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 09:02:51 ]
Мабуть, коли в хаті зроблено євроремонт, то можна звернути увагу на начебто другорядні речі - де яка картина і як вона інстальована на стінку - красиво, рівненько чи ні, і в якому бойовому порядку вишикувались слоники на серванті etc.
Такі дрібниці (це я ділюсь своїм відкриттям, а не зауважую) чомусь впливають на загальний вигляд і вернісажу.
Дріботить якось оцей Ваш "свійсвіт" або зливається. Кому як, бо стільки людей - стільки й думок (а це вже не відкриття).
І "щоБ ВСе" теж не comme il faut.
А про поетичну та ліричну складову не писатиму, бо це явище вже стало природним - коли один плаче, а другому смішно.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 15:43:09 ]
не знаю, що саме вас розсмішило? А за зауваження, спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 12:53:12 ]


Побілила вдовиця хату,
Бозна де ще знайшла тих сил,
Мов сходила борг віддавати
Тим, хто в парі поміж могил.

Одну кому забрала, другу поставила. Це для того, щоб дрібні недогляди не псували добрий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 15:43:29 ]
дякую, поправив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 16:17:36 ]
"щоб все ще кохати".
То есть, чтобы все еще любить? Или как? Я как человек, изучающий украинский язык на примерах поэзии, пытаюсь не только читать, но и правильно понимать. Потому что скоро займусь сначала легким плагиатом, а затем начну и сам выдавать вирши собственного украинского сочинения.
Рифма "хати - кохати" очень-очень удачна. Она непотопляемая. На ней взросло не одно поколение поэтов. Об этом я узнал здесь, на сайте. Теперь знаете и Вы.
О слияниях согласных уже писалось, но их больше, чем указано. А они влияют не только на модуль прозрачности, но и на благозвучие.
Конечно же, можно отмахнуться от всего, сконцентрировавшись на горе отдельно взятой вдовы, и рыдать - в том числе и от комментариев, а можно просто писать красивее даже о совершенно пустопорожнем явлении, а не о чьей-то душевной ране.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 19:44:55 ]
Потапов - скажи своїй матінці й сам лиши мене в спокої. Домовились. А українською - не дай Бог, навіть не пробуй


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 19:49:37 ]
Мне известен Ваш убийственный аргумент. Я так и думал.
Бывайте здоровы. живите богато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 19:52:33 ]
И по-украински "боронь, Боже" или "не доведи, Боже".
Учи матчасть, перец.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 19:55:12 ]
Дурню, вивчи що таке діалект. Зроби щось корисне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 19:53:50 ]
І ще, я розумію, що я вам як кістка в горлі, але вивчивши, що таке банальна рима не тикай нею наліво й направо. Бо як кажуть: "Хай буде любов-кров, лише аби справжні кров і справжня любов". Ок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-20 20:02:33 ]
Брек, хлопчики, брек!!!;-))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 20:06:38 ]
Бачія, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-20 21:37:31 ]
різниця між словом "перец" і "дурень" як між фліртом і сексом, тобто перейдено межу, а тому у цій ситуаціїї усе інше, в т.ч. вірші автора, - вторинне... на жаль... на жаль...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 21:48:34 ]
отож - не поле перейти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-28 14:34:34 ]
як на мене, то такий образ вдови - дуже поширений в українській літературі. Якщо не помиляюся, найбільше розвинений у воєнний і повоєнний періоди.
Але ж сучасні вдови не такі ж бо нещасні й безпомічні. Так, є трагедія людської долі (коли втрачаєш чоловіка), проте жінка сьогодні - самодостатня, здатна утримувати себе і сім"ю.
Та й не лишається самотньою найчастіше, бо не війна нині...
Щодо лірики - непогано... але я б не обирала цю тему


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-28 14:38:05 ]
мене надихнули слова Тараса Мельничука. А загалом цілком слушні зауваги.