ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.23 20:32
* 88 *
якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно

Вячеслав Руденко
2026.05.23 19:42
Cygnus atratus*
Мабуть не пригадати
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати

Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути

Володимир Невесенко
2026.05.23 14:03
Урич
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.

А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,

С М
2026.05.23 13:04
Меґі Макґі (The Doors)
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя

коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун

Володимир Мацуцький
2026.05.23 11:53
Династія крадунів
римоване есе)

Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.

Борис Костиря
2026.05.23 11:31
Спокій
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори

Юрій Гундарів
2026.05.23 09:17
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Дмитро Буйвал
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за

Охмуд Песецький
2026.05.23 08:15
Не найгірша загроза
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Протест
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим
2026.05.22 20:47
* 86 *
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
Краплина Неземного Я --- українська акустична балада
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво (рондель)
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Останній візит
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Наше довге, наче сни!
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Вітя
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 пародія «Після вечірні»

Юлія Шешуряк
поезія «ранок»

"тремтіла жадала боролась ногами руками
стискалися м"язи навколо твого такого
поволі вмирала і всує згадала бога
а ти не здавався, ти - ніжність, затвердла в камінь

а ти мене вранці, а ти в мене світлим ранком
і раки свистіли на горах, шпаки у липах
долоні мов медом намащені м"яко липли
надворі англійською хрипло волали панки

з колонок російською тихо співав про вічне
муслім магомаєв - чотири десятки треків
і сходило сонце в тобі, виливало спеку
і кіт у вікні навпроти наш гріх засвідчив"

З тобою боротися марно, здаюся на милість,
поволі вмираю, а ти наче Фенікс згубний.
Покличу я вітра, хай попіл затвердне у ніжність,
згадаю я Бога всує і мідні труби.

Та що нам ті панки, хард-рок на канапі танцюєм,
аж впав із вікна кіт в спекотне сонячне плесо.
Муслім знов про вічне, а п"ята колона смакує,
шикує намащені дьогтем сторінки у жовту пресу.

Четвертий десяток – цілунків, і поз, і треків,
і зранку язик не скаже, що ти ледащо.
Ми дітям покажем мультфільм про Фіону й Шрека,
а нашу касету нікому, ніколи, нізащо.

22.06.2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-06-22 12:45:23
Переглядів сторінки твору 4970
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.924 / 5.5  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-22 12:57:51 ]
Ого-го!!! З відео? Муслім "відпочиває"? Моцно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-22 13:09:39 ]
Швиденько ти прибіг, дякую. "Третє" діє досі. Ципонуло. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-22 13:08:03 ]
Пані Юлю, надіюсь на Ваше почуття гумору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-22 13:14:55 ]
Галино, дуже круто вийшло, справді :)
Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-22 13:32:15 ]
Дякую й Вам, Юлю, що сприйняли гарно. Я недавно почала щось подібне писати, усіх смаків не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-06-22 13:13:51 ]
особливо кінець сподобався!!!

P.S. Ще, мабуть, ніколи один вірш тут не збирав скільки пародій... хоча звідки можу те знати:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-22 13:16:34 ]
Марино, я рік тому коли зареєструвалась на ПМ, почала з такого))) Лише отут у коментах - 5 пародій) А ще було окремо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-06-22 13:17:51 ]
до моєї вже добралася?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-22 13:18:02 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=50015 отут


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-22 13:18:14 ]
пішла добиратися)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-22 13:34:35 ]
Дякую Вам, Марино. А вірш направду назбирав чималеньку низку пародій. Ще була хороша пародійна злива на вірш "Муму" пана Олександра Зубрія, теж нарід всмак натішився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-06-22 16:08:32 ]
Супер!:) Дуже сподобалась Ваша пародія. Умієте!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-22 18:25:18 ]
Дякую Вам, Аделечко! Тішуся, що сподобалося, і що не забуваєте. Заходьте у гості, радо вітатиму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-23 08:55:53 ]
На вірш пародисти, як мухи до меду...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-23 15:17:31 ]
Дяка, Юлечко, за загостини. Знаєте, як у тому анекдоті, муху не обманеш. Вона солоденьке чує, ну один з основних інстинктів, медочком поласувати. Смачно ж, хіба ні? Та ще й Муслім так ніжно виводить про вічне, хоч і російською, а не італійською. Як називала його моя матуся, Муслімчик. Магомаєв і Вертинський часто звучали в нашому домі, хоч я сама виростала на Висоцькому. І киця тут, така невинна в червні і така сумна, що березень скінчився. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-06-23 10:33:07 ]
Які мухи, Юліє!? То жіночий інтерес... а не мухи!:)))
Ух як "тішуся"... До жінок (тепер) вже не ніжуся..
:)))

(майор Мельниченко !!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-23 15:22:43 ]
Пане Михайле, Полковнику, відпружтеся, майор Мельниченко відпочиває. Він не замовляв цю касету, то виключно романтичний спомин, таким майбутнім дідусеві і бабці, котрі прийшли з недільної відправи в церкві, пообідали і вирішили подивитися, які вони були, коли діти, а не внуки, дивилися Фіону і Шрека. Таке собі Повернення в Едем. А жінки такі киці, як до них можна не ніжитися. Що ж тоді лишиться в житті, хіба пародії на себе писати.